АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Чернівці 26 грудня 2006 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Горецької C.O.
суддів Струбіцької О.М., Кифлюка В.Ф.
за участю прокурора Хоміцької Т.Б.
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 25 жовтня 2006р.
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимий: 29.04.2002р. Ленінським районним судом м. Чернівці за ст.ст. 185 ч., 75 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений від покарання з іспитовим строком 2 роки; 30.09.2003р. Ленінським районним судом м. Чернівці за ст.ст. 15,185 ч.3, 69, 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі; 29.10.2003р. Ленінським районним судом м. Чернівці за ст.ст. 185 ч.2, 70 ч.4 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі, звільненого 13.12.2005р. умовно-достроково, не відбутий строк 11 місяців 6 днів.
засуджений за ст. 186 ч.2 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 71 ч. 1 КК України частково приєднано не відбуту частину
покарання за вироком Ленінського районного суду м. Чернівці від 29.10.2003р. і
остаточно призначено покарання за сукупністю вироків у виді 5 років
позбавлення волі.
Справа №11-460 /2006р. Головуючий у І інстанції: Волошин С. О.
Категорія:ст.186 ч.2 КК України Доповідач: Горецька С. О.
Міра запобіжного заходу ОСОБА_1 залишена тримання під вартою. Строк відбування покарання відраховується з 17.07.2006р.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, засуджений за ст. 186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки. Міра запобіжного заходу залишена-підписка про невиїзд.
Вирішена доля речових доказів по справі.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_1 засуджений за те, що 14.07.2006р. приблизно о 23 год. 10 хв., знаходячись біля буд. АДРЕСА_2, діючи повторно за попередньою змовою з ОСОБА_2, застосовуючи до ОСОБА_3 насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, повалили його на землю, відкрито заволоділи його майном, а саме мобільним телефоном марки «Нокіа 6030» вартістю 600грн. зі стартовим пакетом вартістю 30 грн., на рахунку якого знаходилось 30 грн. та грошима вартістю 40 грн., чим завдали потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 700грн.
На вказаний вирок надійшла апеляція засудженого ОСОБА_1, в якій він просить вирок суду змінити, пом'якшити призначену судом першої інстанції міру покарання, посилаючись на свій молодий вік, а також на те, що він щиро розкаявся в скоєному. Крім того, він скаржиться на те, що досудове слідство було проведено упереджено, зокрема що до нього була застосована фізична сила і його примушували давати показання аналогічні з показаннями потерпілого, також оспорює обставини вчинення злочину та доведеність вини у вчиненому злочині.
Вирок стосовно ОСОБА_2 не оскаржується.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1, який просив пом'якшити призначену йому міру покарання, а в решті від своїх апеляційних вимог відмовився, міркування прокурора про залишення вироку без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, судова колегія вважає, що вона не підлягає задоволенню
Винність засудженого ОСОБА_1 в скоєнні злочину при обставинах, викладених у вироку, доведена зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами та його діям дана вірна юридична оцінка.
Як вбачається з протоколу судового засідання (а.с. 141-142), підсудний ОСОБА_1 визнав свою вину і не заперечував встановлених обставин по справі. Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, відповідно до вимог ст. 299 КПК України, прийняв рішення, яким визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Крім того, учасникам судового розгляду було роз'яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Таким чином, засуджений ОСОБА_1 не має права оскаржувати обставини та доведеність його винуватості у вчиненні злочину.
Дії засудженого ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ст. 186 ч.2 КК України, оскільки доведено, що він вчинив грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Що стосується призначеної міри покарання ОСОБА_1, то вона обрана судом у відповідності до вимог ст. 65 КК України, з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного та обставин, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Зокрема, судом враховано те, що ОСОБА_1 щиро розкаявся в скоєному, активно сприяв розкриттю злочину, дав суду зізнавальні показання, його молодий віїс.
З врахуванням всіх обставин справи, суд призначив ОСОБА_1 покарання необхідне і достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів. Підстав для застосування ст. 69 КК України ОСОБА_1 колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 25 жовтня 2006р. щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляцію останнього - без задоволення.
Головуючий С.О.Горецька
Судді О.М.Струбіцька
В.Ф.Кифлюк