10.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 травня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/2885/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Качуріної Л.С.,

при секретарі: Якимчук В.В.,

в присутності сторін:

від позивача: не прибув,

від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості по доплаті до мінімального страхового внеску в розмірі 1 702,80 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості по доплаті до мінімального страхового внеску в розмірі 1 702,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач - ОСОБА_1, фізична особа - підприємець, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області з 11.04.1996 року та працює за спрощеною системою оподаткування (єдиний податок) і відповідно з цим є платником страхових внесків.

Відповідач повинен був сплатити страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 884, 46 грн. в строк до 20 жовтня 2010 року та 908, 34 грн. у строк до 20 січня 2011 року, однак цього не зробив.

На підставі викладеного позивач просив стягнути з відповідача 1 702,80 грн. - суму заборгованості по доплаті до мінімального страхового внеску.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, від нього на адресу суду надійшов лист, в якому останній просив розглянути справу за його відсутністю.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Дослідивши матеріали справи та подані документи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідача зареєстровано платником страхових внесків в УПФУ в м. Лисичанську Луганської області.

Відповідно до п. 1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058 (далі - Закон № 1058) в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду, зареєстрована в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області.

Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону № 1058, страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

За змістом ч. 1, ч.2 ст. 106 Закону № 1058 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до ч. 15 ст. 106 Закону № 1058, строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

За період з липня 2010 року по грудень 2010 року у відповідача утворилася заборгованість (недоїмка) зі сплати страхових внесків в розмірі 1702,80 грн., що підтверджується карткою особового рахунку громадянина - підприємця (фізичної особи) (а. с. 5).

Позивачем згідно з ч. 3 ст. 106 Закону № 1058 в редакції, що була чинна на момент виникнення спірних правовідносин, було направлено вимогу № Ф 5226 від 10.01.2014 року про сплату боргу в сумі 1702,80 грн. (а. с. 8). На адресу позивача повернувся конверт з позначкою «за закінченням терміну зберігання» (а. с. 9).

До теперішнього часу суму заборгованості в розмірі 1702,80 грн. відповідачем не сплачена.

Відповідно до ч. 12 ст. 20 Закону №1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами, зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем в межах наданої йому компетенції та у відповідності з діючим законодавством винесено та направлено відповідачеві вимогу про сплату боргу № Ф 5226 від 10.01.2014 року на суму 1702,80 грн., яку відповідач не оскаржив у встановленому Законом порядку, а тому вимога є чинною та підлягає виконанню. За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості по доплаті до мінімального страхового внеску в розмірі 1 702,80 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області суму заборгованості по доплаті до мінімального страхового внеску в розмірі 1 702,80 грн. (одна тисяча сімсот дві грн. 80 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 26 травня 2014 року.

Суддя Л.С. Качуріна