АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

« 20 »  грудня  2006 р.                                                                                   м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого: Ружило О.А.

суддів: Височанської Н.К., Галичанського А.Д.

при секретарі: Брензило В.В.

за участю: Зінчука П.Ф. - представника відповідача, ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства „Лужанський експериментальний завод" про стягнення суми боргу за договором купівлі-продажу, за апеляційною скаргою Державного підприємства „Лужанський експериментальний завод" на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 03 листопада 2006 року, -

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд з указаним позовом до відповідача. Зазначив, що йому на праві власності належала лазня розташована в АДРЕСА_1.

14 квітня 1998 року між ним та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу лазні з спеціальним обладнанням на суму 8 000 грн. і дану суму покупець був зобов'язаний сплатити протягом 4-х місяців після підписання договору. Також договором було передбачено, що за про строчку платежу покупець сплачує пеню в розмірі 0,2 % за кожний день про строчки.

Строк оплати завершився ще 31 жовтня 1998 року. На його неодноразові звернення відповідач визнав заборгованість, але пояснив, що не може розрахуватись у зв'язку з скрутним фінансовим становищем.

Справа № 22ц-884 2006 р.                               Головуючий у 1 інстанції  Олексюк Т.І.

Категорія: 11/12-спір із договору                     Доповідач: Галичанський А.Д.

купівлі-продажу

Станом на 5 липня 2006 року відповідач винен йому 4 066 грн. і пеня за 7 років і 8 місяців складає 28 851 грн. 86 коп.

В зв'язку з наведеним йому завдана моральна шкода, яку він оцінив в сумі 5 000 грн.

Просив зобов'язати відповідача сплатити йому 4 066 грн. боргу та пеню у розмірі 22 785 грн. 86 коп., а моральну шкоду в сумі 5 000 грн.

Відшкодувати витрати на судовий збір - 268 грн. 50 коп., 175 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення - 30 грн., на правову допомогу 800 грн.

Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 03 листопада 2006 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Державного підприємства „Лужанський експериментальний завод" на користь ОСОБА_1 4 066 грн. боргу, 2 984,44 грн. пені та 703 грн. у відшкодування понесених по справі витрат.

В частині стягнення на відшкодування моральної шкоди відмовлено за безпідставністю.

В апеляційній скарзі „Лужанський експериментальний завод" просить скасувати це рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог. Посилається на порушення судом вимог ст. 212 ЦПК України при оцінці доказів та обставин по справі і приходить до помилкового висновку про перерив строку позовної давності відповідно до ст. 264 ЦК України (2003 p.).

В матеріалах справи є докази про закінчення строку позовної давності 19 квітня 2003 року.

В рішенні не дана оцінка і не враховано надані відповідачем докази припинення боргового зобов'язання перед позивачем згідно ч. 1 ст. 598 ЦК України та ст. 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також не дана оцінка ухвалам Господарського суду про порушення провадження судом про визнання відповідача банкрутом і те, що згідно ухвали Господарського суду Чернівецької області від 05 квітня 2006 року у справі № 4/538/6 борги заводу на користь будь-яких інших кредиторів, що виникли до 20.04.2002 року та не заявлені до Господарського суду, відповідно до ч.2 ст. 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не розглядаються і вважаються погашеними.

З порушенням вимог норм ЦПК України визначено і розмір судових витрат.

Колегія суддів перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з скасуванням рішення в частині стягнення з відповідача на користь позивача 4 066 грн. боргу,

2 984,44 грн. пені та 703 грн. понесених по справі витрат, та ухваленням нового рішення про відмову в цій частині в позові, виходячи з наступного.

Заперечуючи проти позову відповідач посилався на пропуск строку позовної давності позивачем, а також на те, що ухвалою Господарського суду від 12.12.2001 року відносно відповідача було розпочато провадження про банкрутство. Ухвалою від 10 квітня 2002 року суд зобов'язав ініціюючого кредитора помістити оголошення про банкрутство заводу в офіційному друкованому органі, таке оголошення було опубліковане в газеті „Голос України" від 20 квітня 2002 року №75.

Оскільки позивач не подав своїх вимог до суду в справі про банкрутство заводу, то у відповідності до положення ст. 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не заявлені в такому порядку вимоги не розглядаються і вважаються погашеними, про що Господарський суд зазначає в ухвалі, яка була надана суду.

Наведені обставини підтверджуються ухвалами Господарського суду (а.с. 48, 66-78). Про те, що він не звернувся до Господарського суду із письмовою заявою з вимогою до боржника підтвердив в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1

Відповідно до частини 1 та 2 ст. 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 30 червня 1999 року з послідуючими змінами, конкурсні кредитори за вимогами, які виникали до дня порушення провадження у справі про банкрутство протягом 30 днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до Господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Копії зазначених заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику.

Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі - не розглядаються і вважаються погашеними, про що Господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр кредиторів. Зазначений строк є граничний і поновленню не підлягає.

Наведеного суд першої інстанції не врахував і зазначених норм права не застосував до спірних правовідносин, а тому ухвалив частково незаконне і необґрунтоване рішення, яке підлягає скасуванню через невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення застосування норм матеріального права.

Керуючись частинами 1, 2 ст. 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п.п. 1, 4, ч. 1 ст. 309 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Державного підприємства „луганський експериментальний завод" задовільнити частково.

Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 03 листопада 2006 року в частині стягнення з Державного підприємства „Лужанський експериментальний завод" на користь ОСОБА_1 4 066 грн. боргу, 2 984,44 грн пені та 703 грн. понесених по справі витрат - скасувати.

В позові ОСОБА_1 до Державного підприємства „Лужанський експериментальний завод" про стягнення суми боргу, пені та судових витрат відмовити.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двох місяці з дня набрання законної сили.