АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а
Апеляційне провадження № 22-ц/796/3171/2014 Головуючий в суді 1 інстанції - Коваль О.А.
Доповідач - Ящук Т.І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді Ящук Т.І.
суддів Немировської О.В., Чобіток А.О.
при секретарі Лужецькій І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, яка подана його представником ОСОБА_3, на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 09 грудня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановила:
В червні 2013 року позивач ПАТ «Акціонерний Банк «Укргазбанк» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка станом на 03.06.2013 року становить суму 28 768, 49 доларів США, що складається з: - 9829, 88 доларів США - строкова заборгованість за кредитом;
- 12 994, 39 доларів США - прострочена заборгованість за кредитом;
- 284, 84 доларів США - поточна заборгованість по процентам за користування кредитом; 5659, 38 доларів США - прострочена заборгованість по процентам за користування кредитом. А також позивач просив стягнути пеню у розмірі 131 922 грн. 87 коп., з яких: 88 828 грн. 13 коп. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 43 094 грн. 74 коп. - пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 09 грудня 2013 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ Акціонерний Банк «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 28 768, 49 доларів США, що за курсом НБУ на день розгляду справи становить 229 860 грн. 24 коп. та 131 922 грн. 87 коп. пені, а також судовий збір у розмірі 3 441 грн., а всього - 365 224 грн. 11 коп.
Не погоджуючись з рішенням, представник ОСОБА_2- ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Зазначав, що у зв'язку зі світовою фінансовою кризою, що настигла банківську систему України, офіційний дохід відповідача зменшився до2000 грн., без урахування податків та соціальних внесків, а тому відсутність регулярних оплат по кредиту зі сторони відповідача виникло внаслідок непереборної сили та обставин, за які ні позивач, ні відповідач не відповідають. Крім того, у відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась дитина ОСОБА_5, у зв'язку з чим відповідач також був зобов'язаний нести додатковий фінансовий тягар.
Протягом 2010 - 2011 року відповідач звертався до банку іззаявами про реструктуризацію кредитної заборгованості, а саме: надати канікули на погашення кредиту, встановлення індивідуального графіку погашення кредиту та відсотків, однак банком були висунуті такі умови, відповідно до яких відповідач тільки розширить свої борги перед третіми особами, тому він не зміг їх прийняти.
В судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу та просив задовольнити; представник позивача вважала доводи апеляційної скарги безпідставними та просила залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши осіб, які з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 13 грудня 2007 року між ВАТ Акціонерний Банк «Укргазбанк», яке було перейменоване в ПАТ АБ «Укргазбанк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №462-Ф/07, відповідно до умов якого банк видав відповідачу кредит на загальну суму 32 400 доларів США із номінальною процентною ставкою 11,9 % річних, строком до 12.12.2014 року, для придбання автомобіля марки «Subaru Legasy», 2007 року випуску.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання, надавши відповідачу кредит, що підтверджується виписками з позичкових рахунків та меморіальним ордером. Відповідач скористався кредитними ресурсами, але свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого станом на 03.06.2013 року утворився борг на суму 28 768, 49 доларів США, який складається з: - 9829, 88 доларів США - строкова заборгованість за кредитом;
- 12 994, 39 доларів США - прострочена заборгованість за кредитом;
- 284, 84 доларів США - поточна заборгованість по процентам за користування кредитом; 5659, 38 доларів США - прострочена заборгованість по процентам за користування кредитом.
Враховуючи, що відповідач не виконує свої зобов'язання за кредитним договором належним чином, не сплачує проценти за користування кредитом, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитом та процентів у повному обсязі.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції у цій частині, вважає їх законними, обґрунтованими і такими, що відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону. Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, колегія суддів дійшла висновку, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи, доведені. Норми матеріального права - ст. 509, 525, 526, 527, 610, 611, 1049, 1054 ЦК України відповідно до спірних правовідносин застосовані правильно.
Підстав для сумніву у правильності наведених позивачем розрахунків суми заборгованості не вбачається, доказів на спростування цих розрахунків суду не надано.
Посилаючись на наявність підстав відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі, відповідач зазначив, що придбаний за кредитні кошти автомобіль «Subaru Legasy», 2007 року випуску, був переданий ним банку для реалізації, проте транспортний засіб реалізовано за мінімальною ціною, що не дозволило погасити всю заборгованість.
Проте зазначені доводи апелянта не можуть бути підставою для скасування рішення та відмови у позові з огляду на наступне.
Як вбачається з наданої представником позивача копії виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 06.09.2011 року, вказаним виконавчим написом було звернуто стягнення на автомобіль «Subaru Legasy», 2007 року випуску, д.н. НОМЕР_1, що належав ОСОБА_2 За рахунок коштів, отриманих від реалізації зазначеного автомобіля, пропонувалось задовольнити вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк» в розмірі 32 054 долари США 57 центів, з яких: 8382,51 доларів США - прострочена заборгованість за кредитом, 19 129,92 долари США - строкова заборгованість за кредитом, заборгованість по процентах прострочена - 4220,26 доларів США та заборгованість по процентах поточна - 321,88 доларів США. Крім того, пеня за прострочення кредиту - 25 031 грн. 88 коп., пеня за прострочення відсотків - 10 855 грн. 34 коп., витрати по вчиненню виконавчого напису - 2000 грн.
З довідки ПАТ АБ «Укргазбанк» про порядок розподілу коштів, отриманих від реалізації заставного майна, вбачається, що 08.05.2013 року на рахунок АБ «Укргазбанк» надійшли кошти від реалізації майна в сумі 68 788 грн. 77 коп., з яких 2000 грн. направлено на відшкодування витрат за вчинення виконавчого напису , 0, 06 грн. - на погашення пені, а решту коштів - на погашення заборгованості. Виходячи із курсу НБУ на час зарахування коштів: 7,993 грн. за 1 долар США, кошти в сумі 66 788 грн. 71 коп., що за курсом НБУ становило 8355 ,9 доларів США було зараховано: на погашення заборгованості по процентах - 3667,74 доларів США, на погашення заборгованості по тілу кредиту - 4 688,16 доларів США.
Надходження вказаних коштів на особовий рахунок відповідача також підтверджується випискою з особового рахунку, що є в матеріалах справи, станом на 03.06.2013 року ( а.с. 60).
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про заставу» та ч. 4 ст. 591 ЦК України, у випадках, коли суми, вирученої від продажу предмета застави, недостатньо для повного задоволення вимог заставодержателя, він має право, якщо інше не передбачено законом чи договором, одержати суму, якої не вистачає для повного задоволення вимоги, з іншого майна боржника в порядку черговості, передбаченої законодавством України.
Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов законного і обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення решти заборгованості по кредиту - 22 824,27 доларів США та процентів за користування кредитом - 5944,22 долари США, що всього складає 28 768,49 доларів США, а в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на час розгляду справи - 229 860 грн. 24 коп.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції у вищевикладеній частині не спростовують і не дають підстав вважати, що ним допущено порушення матеріального та процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.
Крім того, судом були задоволені позовні вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк» про стягнення пені у розмірі 131 922 грн. 87 коп., з яких: 88 828 грн. 13 коп. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 43094 грн. 74 коп. - пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом.
При цьому пеня була нарахована відповідно до п. 5.3 кредитного договору, яким передбачено обов'язок позичальника сплатити пеню банку в розмірі 0,1% він суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення платежу, а також п. 5.8 кредитного договору, яким строк позовної давності встановлено сторонами в три роки, в тому числі і до вимог про стягнення пені за несвоєчасну сплату кредиту та процентів.
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне врахувати доводи представника апелянта в частині наявності обставин, що ускладнювали виконання зобов'язання за кредитним договором з боку позичальника ОСОБА_2, відповідно до вимог ч. 3 ст. 551 ЦК України, згідно з якою розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
В запереченнях проти позову відповідач ОСОБА_2 зазначав, що отримання ним кредиту на суму 32 400 доларів США відбулось в 2007 році, коли він був співробітником в АБ «Укргазбанк» та отримував заробітну плату, яка в доларовому еквіваленті становила 1340 доларів США, що надавало йому змогу сплачувати такий кредит. Проте з настанням світової фінансової кризи заробітна плата відповідача була зменшена до 2000 грн. на місяць, що унеможливило виплату щомісячних платежів у повному обсязі.
В подальшому на звернення відповідача до банку з проханням реструктуризації кредитної заборгованості та надання кредитних канікул, банк запропонував неприйнятні умови, тому за наявності значної суми заборгованості було звернуто стягнення на предмет застави. При цьому із суми коштів, отриманих з реалізації автомобіля, на придбання якого відповідачем було отримано кредит в сумі 32 400 доларів США, на погашення заборгованості було спрямовано лише 8355, 9 доларів США. Крім того, у ІНФОРМАЦІЯ_1 у відповідача народилась дитина - син ОСОБА_5, і на даний період часу відповідач самостійно утримує всю сім'ю.
В пункті 27 Постанови № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин» Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ роз'яснив, що істотними обставинами в розумінні ч. 3 ст. 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Таким чином, колегія суддів вважає, що вищеперелічені обставини, зокрема, реалізація придбаного за кредитні кошти заставного майна на підставі виконавчого напису нотаріуса та зарахування вирученої суми на погашення заборгованості, необхідно визнати такими, що мають істотне значення при визначенні суми пені, як обсягу відповідальності за порушення боржником зобов'язання.
Однак судом першої інстанції, всупереч вимогам ч. 3 ст. 213 ЦПК України, зазначені обставини враховані не були.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність застосування ч. 3 ст. 551 ЦК України для зменшення розміру пені, що підлягає стягненню з відповідача відповідно до умов кредитного договору, та вважає за доцільне зменшити суму пені із 131 922 грн. 87 коп. до 10 000 грн.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково, рішення Святошинського районного суду м. Києва від 09 грудня 2013 року необхідно змінити, зменшити суму пені до 10 000 грн. Оскільки при ухваленні рішення суд першої інстанції визначив загальну суму, яка підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача, то у зв'язку зі зменшенням суми пені необхідно також зменшити загальну суму стягнення, яка становитиме: 229 860 грн. 24 коп. + 10 000 грн. + 3441 грн. = 243 301 грн. 24 коп.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307-309, 313-317, 218 ЦПК України, колегія суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 09 грудня 2013 року - змінити в частині розміру пені та визначити пеню, що підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ПАТ Акціонерний банк «Укргазбанк», в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн., а загальну суму, що підлягає стягненню - 243 301 ( двісті сорок три тисячі триста одну) грн. 24 коп.
В іншій частині рішення Святошинського районного суду м. Києва від 09 грудня 2013 року - залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий : Судді: