АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/4029/2014
Головуючий у суді першої інстанції: Литвинова І.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Білич І.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого судді: Білич І.М.
Суддів: Кулікової С.В., Поліщук Н.В.
при секретарі: Гречка Т.В.
за участю відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2013 року в справі за позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Хрещатик» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за квартирну плату та комунальні послуги
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулись до суду з заявою про визнання виконавчих листів недійсними та такими, що не підлягають виконанню повністю.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2013 року заяву ОСОБА_3, ОСОБА_4 було залишено без задоволення.
Не погоджуючись з ухвалою суду заявники подали апеляційну скаргу. Де ставили питання про її скасування та постановлення нової по суті заявлених вимог. Вказуючи при цьому на порушення судом норм процесуального права та на відсутність підстав для постановлення вищевказаної ухвали.
У поданій скарзі вказували на те, що суд першої інстанції постановляючи ухвалу про відмову задоволенні заяви про визнання виконавчих листів недійсними та такими, що не підлягають виконанню повністю позбавив заявників права на звернення до суду за захистом своїх порушених прав.
Крім іншого зазначали про те, що відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази., однак, суд не виконав свого обов'язку. А також те, що ухвала суду повинна бути мотивованою: із зазначенням мотивів і закону, яким керувався суд при винесенні ухвали - ст. 210 ЦПК України. При розгляді даного клопотання суд мав користуватися ч. 1 ст. 137 ЦПК України, а не ст. 369 ЦПК України.
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтримали подану апеляційну скаргу, та просили суд її задовольнити.
Представник КП УЖГ Печерського району м. Києва «Хрещатик» будучи повідомленим про розгляд справи у судове засідання не з'явився, доказів поважності причин неявки суду не повідомив. Судова колегія вважає за можливе розглянути справу у його відсутність в силу вимог ст. 305 ЦПК України.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення осіб, що з'явилися у судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Печерського районного суду м. Києва від 09.06.2010 року були частково задоволені вимоги КП УЖГ «Хрещатик» заявлені до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за квартирну плату та комунальні послуги.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 04.11.2010 року рішення суду першої інстанції було змінено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 12.01.2011 року судові рішення залишено без змін.
Заявники при зверненні до суду свої вимоги обґрунтовували тим, що виконавчі листи, які були видані судом 29.04.2013 року є недійсними, оскільки на момент їх видачі було відкрито провадження про перегляд рішення першої інстанції у зв'язку з нововиявленими обставинами. А відтак вважали, що станом на 17.04.2013 року ухвали апеляційної та касаційної інстанції втратили законну силу, а рішення суду першої інстанції знаходилось в стані перегляду і станом на 23.08.2013 року, відсутнє судове рішення, яке б набрало законної сили, що виключало можливість видачі виконавчих документів за рішенням.
Крім цього заявники вказували на те, що 18.09.2013 року ухвалою Печерського районного суду м. Києва було встановлено, що вони проживають в будинку АДРЕСА_1, що є нововиявленою обставиною та є підставою для звернення до суду з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, яка була подана 04.10.2013 року. Ухвалою Печерського районного у м. Києва від 09.10.2013 року було відкрито провадження за нововиявленими обставинами, що також свідчить про те, що виконавчі листи, видані судом 29.04.2013 року не підлягали виконанню та є недійсними.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні заяви виходив з того, що зазначені заявниками підстави для визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню не відповідають вимогам закону, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанції на час розгляду зазначеної заяви не скасовані та набрали законної сили. Подання заявниками заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не є підставою для визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, оскільки тільки в разі скасування судового рішення за нововиявленими обставинами, суд може визнати виконавчий лист, виданий на підставі такого рішення, таким, що не підлягає виконанню. Крім того, статтею 369 ЦПК України не передбачено визнання виконавчого документа недійсним за заявою сторони виконавчого провадження.
Розглядаючи справу, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно оцінив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу правовідносин і закон який їх регулює.
Так як саме відповідно до положень ст. 369 ЦПК України суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом. Суд ухвалою вносить виправлення до виконавчого листа, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.
Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що судом при його вирішенні були порушені норми процесуального права, які призвели до постановлення судового рішення, яке б підлягало скасуванню з доводів викладених у апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, 307, 312, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 відхилити.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: