Справа  № 22 Ц-3072 / 2006 р.                      Головуючий у 1-й інстанції Додатко В.Д.

Категорія                                                         Доповідач Мережко М.В.

УХВАЛА  

  ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

05 грудня 2006 p. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - Дьоміної О.О.

Суддів             - Данілова О. М., Мережко М.В.

При секретарі -Колесник Н.І.

Розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Бородянського районного суду Київської області від 18 серпня 2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1до Державного підприємства „ Чорнобильсервіс" про стягнення невиплачених коштів, передбачених як доплата за роботу у зоні безумовного ( обов'язкового) відселення.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення апелянта , дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів , -

Встановила:

У червні 2006 р. ОСОБА_1 звернувся в суд з зазначеним позовом до відповідача, посилаючись на те, що він працює у відповідача з 01 січня 1998 року по теперішній час на посаді водія. Відповідно до пп.1, 2 п.1 постанови KM України № 137 від 29 січня 2003 року „ Про доплати і компенсації особам, які працюють у зоні відчуження і зоні безумовного ( обв"язкового ) відселення після повного відселення жителів" починаючи з 01 грудня 2003 року він має право на отримання , в якості складової частини заробітної плати, доплати за працю на території зони відчуження, яку йому виплачували у вказаний період в розмірі 118 грн 80 коп щомісячно, але позивач вважає , що відповідач повинен йому сплачувати в значно вищому розмірі вказану доплату, просив стягнути з відповідача на його користь 23 159 грн. за період з 01 липня 2003 по 01 червня 2006 року.

Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 18 серпня 2006 р р. в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, посилаючись на його незаконність, та ухвалити нове рішення Ким його вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач працює у відповідача на посаді водія з 01 січня 1998 року.

Як вбачається з довідок ДП „ Чорнобильсервіс" позивач за роботу в зоні безумовного ( обов'язкового) відселення , до якого відноситься м. Чорнобиль , де працює позивач, в період з 01 січня 2003 року по червень 2006 року, отримував доплату в сумі 118 грн.80 коп та 50% від цієї суми щомісячної премії за основні результаті господарської діяльності підприємства.

Відповідно до п.3 ст.. 39 Закону України „ Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи" , громадянам, які працюють у зоні відчуження, а також у зоні безумовного ( оов"язкового ) відселення після повного відселення жителів, за рішенням адміністрації зони відчуження встановлюється доплата згідно з положенням, затвердженим постановою KM України.

Відповідно до п.2 постанови KM України від 26 липня 1996 року № 836 „ Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", які працюють та територіях радіоактивного забруднення , установлюється доплата в зоні безумовного ( обов'язкового) відселення в розмірі 1 320 тис крб., що відповідає на даний час 13 грн.20 коп.

Відповідно до пп 1 п.1 постанови KM України від 29 січня 2003 року № 137 „ Про доплати і компенсації особам, які працюють у зоні відчуження і зоні безумовного ( обов'язкового) відселення після повного відселення жителів „ в період з 01 січня 2003 року до 01 червня 2006 року особам, які постійно працюють у зоні відчуження, проводиться доплата у 9-кратнму розмірі доплати, встановленої для громадян , які працюють у зоні безумовного ( обв"язкового) відселення ( 13,2 х9 = 118,80 грн)

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу , не грунтуються на законі, не спростовують висновків суду.

Суд прийняв рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права , тому колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 303,307,308,313,315,317,319 ЦПК України , колегія суддів ,-

Ухвалила:

 Апеляційну скаргу ОСОБА_1- відхилити.

Рішення Бородянського районного суду Київської області від 18 серпня 2006 р. -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців до Верховного Суду України.

Головуючий