Провадження по справі № 2/260/662/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2014 року Ленінський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого судді: Олещенко Л.Б.

при секретарі: Дєловєнко О.О.

за участю представника позивача: ОСОБА_1

відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Донецька цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення суми боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення суми боргу. В обґрунтування позовних вимог зазначивши, що 24.12.2008 року відповідач взяв у неї в борг 28 000 доларів США, про що написав розписку. Вони домовились про те, що відповідач має повністю повернути позичені кошти у строк до 01 вересня 2012 року, який було визначено сторонами як кінцевий строк повернення позики. Після отримання позики відповідач частково повернув позичені ним кошти, в загальній сумі 16 000 доларів США, залишок неповернутої відповідачем позики складає 12 000 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України еквівалентно 104 242,80 гривень. До теперішнього часу відповідач залишок боргу не повернув, у зв'язку із чим вона вимушена звернутись до суду із цим позовом. Просила стягнути з відповідача на її користь суму боргу у розмірі 104242,80 гривень, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1042,44 гривень.

Разом з тим, представником позивача за довіреністю ОСОБА_1 була подана заява про збільшення позовних вимог, в якій останній зазначив, що за час розгляду справи вартість валюти, у якій відповідачу видавалась позика, збільшилась та станом на 04 квітня 2014 року за офіційний курсом Національного банку України складає 1160,1102 гривень за 100 доларів США, у зв'язку із чим сума боргу відповідача у розмірі 12 000 доларів США еквівалентна 139 213,20 гривень, яку він просив стягнути з відповідача на користь позивачці ОСОБА_3, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1392,15 гривень.

Представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та пояснив, що відповідач позичив у позивачці грошові кошти у розмірі 28 000 доларів США, даний договір позики був оформлений розпискою відповідача. 16 000 доларів США відповідач повернув, та залишок неповернутої позики складає 12 000 доларів США, яку відповідач відмовляється повернути, посилаючись, при цьому, на тяжке матеріальне становище. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково та пояснив, що він дійсно позичив у ОСОБА_3 грошові кошти, але гроші видавались йому у гривнях. Позивачка була власником заводу на якому він працював на посаді директора, та між ними були гарні стосунки, і коли він звільнявся з роботи, то на прохання позивачки, написав власноручно розписку про отримання позики у доларах США. Ним було повернуто частково позика, а саме у розмірі 16 000 доларів США. Не визнає позовні вимоги в тій частині, що позика ним була отримана у гривнях а не у доларах США, та із розрахунку того, що ним було вже повернено 16 000 доларів США, то його борг перед позивачкою складає лише десь 12 000 гривень. Між ним та позивачкою були гарні стосунки, тому він написав розписку про те, що отримав позику у доларах США, та він не розраховував на те, що курс долара так підвищиться.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Матеріалами справи встановлено, що 24.12.2008 р. відповідач ОСОБА_2 позичив у позивачки ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 28 000 доларів США, що підтверджується розпискою, написаною відповідачем особисто.

Відповідно до розписки, ОСОБА_2 зобов'язався повернути позику до 01 вересня 2009 року. Крім того, розпискою від 30.08.2009 року, сторони погодили кінцевий термін повернення боргу до 01 вересня 2012 року, яку відповідач засвідчив своїм підписом.

Також, судом встановлено, що відповідач повернув частку отриманої ним позики у розмірі 16 000 доларів США, що не оспорювалось сторонами по справі. Таким чином, залишок боргу відповідача перед позивачкою складає 12 000 доларів США.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у тій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої кількості, що були передані йому позикодавцем) у строк в порядку, що встановлені договором.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо того, що позика ним була отримана у національній валюті гривні, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, а саме розпискою, яка була написана власноручно відповідачем, згідно якої вбачається, що він отримував позику саме у доларах США. Разом з тим, відповідачем не було надано суду жодного доказу на підтвердження його доводів.

Таким чином, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню сума боргу у розмірі 12 000 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 04.04.2014 року складає 139 213,20 гривень.

Крім того, на підставі ст. 88 ЦПК України на користь позивачки з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню сплачений при подачі позовної заяви судовий збір в загальному розмірі 1392,15 гривень.

На підставі ст. ст. 1046 - 1050 ЦК України, керуючись ст.ст. 10,11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суму боргу за договором позики у розмірі 139 213,20 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 1392,15 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10 - денний строк з дня його проголошення.

Суддя: