Справа №256/1978/14ц

2/256/1258/2014

РІШЕННЯ

Іменем України

08 травня 2014 р. м. Донецьк

Калінінський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого - судді Гавриленка О.М.

при секретарі - Ткачі А.Г,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за позовом ПАТ «Донецьккокс» до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

Звернувшись до суду у березні п.р. позивач просив визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме кімнатою АДРЕСА_1. В обґрунтування позову зазначив, що позивач є власником цього гуртожитку.

Між тим, у гуртожитку зареєстрований відповідач, який у ньому з 30.07.2013 р. не проживає, оплату за проживання не здійснює, на прохання позивача знятись з реєстрації відмовився. За викладеним вважає, що його вимоги, як власника порушені, тому він змушений звернутись до суду з даним позовом. За письмовою заявою представник позивача просив розглянути справу без його участі.

Відповідач у судове засідання двічі не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Поважність причин неявки до суду не надав, що підтверджено документально. Тому суд розглянув справу за його відсутності, в порядку правил ст,ст, 169, 224 ЦПК України в заочному порядку, оскільки позивач не заперечував проти цього.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги частково обґрунтованими та підлягаючими частковому задоволенню за підставами, передбаченими ст,ст 316, 319, 321, 391 ЦК України, 71 ЖК Української РСР. За вимогами останніх, зокрема, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. При тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї, за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Як убачається із матеріалів справи, позивач є власником гуртожитку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21.06.2005 р., яке видано Управлінням комунального господарства Донецької міської ради.

14.12.2012 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № 434/Ухо, відповідно до якого відповідачу було надано для мешкання житлове приміщення у вигляді кімнати № 17 у вищевказаному гуртожитку. До цього договору були укладені додаткова угода № 1 від 03.01.2013 р. про зміну п. 2 цього договору та додаткова угода № 2 від 17.06.2013 р. про зміну п. 17 договору за якою строк дії договору було встановлено до 31.12.2013 р.

На підставі спільної постанови адміністрації та профспілки ПАТ «Донецьккокс» № 23 від 04.03.2013 р. відповідачу був виданий ордер № 5 від 20.03.2013 р. на койко-місце у спірному гуртожитку, у якому на цей час зареєстрований відповідач, що підтверджено довідкою адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України в Донецькій області.

Згідно наказу № 567-к від 22.07.2013 р. відповідач був звільнений з ПАТ «Донецьккокс» 22.07.2013 р. за ст. 36 п. 1 КЗпП України.

22.07.2013 р. відповідачу було пред'явлено повідомлення про необхідність звільнення койко-місця в гуртожитку та зняття з реєстраційного обліку. Від підпису в отриманні повідомлення відповідач відмовився, що підтверджено актом від 22.07.2013 р.

30.07.2013 р. відповідач звільнив житлове приміщення у спірному гуртожитку, що підтверджено актами від 31.07.2013 р., 30.09.2013 р., 30.01.2014 р. На цей час місце перебування відповідача невідоме.

Крім того строк дії договору про надання відповідачу кімнати у спірному гуртожитку на цей час сплив.

Наведені фактичні обставини підтверджені документально та ставити під сумніви вірогідність яких суд не убачає підстав.

Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача, з яким він вимушений був звернутися до ОСОБА_1, у зв'язку з визнанням останнього таким, що втратив право користування жилим приміщенням, є обґрунтованими і підлягають задоволенню. Тому в порядку ст,ст 71, 72 ЖК Української РСР суд визнає відповідача таким, що втратив право користування кімнатою АДРЕСА_1, оскільки він не проживає у ньому з 30.07.2013 р. без поважних причин.

Разом з тим, суд вважає, що позов в частині зняття з реєстраційного обліку відповідача за вищевказаною адресою задоволенню не підлягає виходячи з наступного. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі, зокрема, судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Таким чином, в силу закону, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням є підставою для зняття ії з реєстраційного обліку і винесення окремого рішення про це не вимагається.

В цілому ж вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір у розмірі 243,6 грн, сплачений позивачем на час подання позову, також підлягає стягненню на його користь з відповідача.

Керуючись ст,ст 10-11, 209, 212-214, 224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати таким, що втратив право користування житловим приміщенням у кімнаті АДРЕСА_1, частково задовольнивши позов до нього ПАТ «Донецьккокс».

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 243,6 грн. на користь ПАТ «Донецьккокс».

В решті позову ПАТ «Донецьккокс» відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до судової палати по цивільних справах апеляційного суду Донецької області через місцевий суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення (чи з дня отримання його копії, але особою, яка приймала участь у розгляді справи, однак не була присутньою в судовому засіданні під час проголошення судового рішення).

Суддя -

08.05.2014