ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"12" липня 2006 р. | справа № 20-4/340-7/263 |
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Таврида - Тур”
(01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 66)
до відповідача: Малого приватного підприємства „Фірма „Злата”
(99011, м. Севастополь, вул. Гоголя, 2 оф. 235)
про стягнення заборгованості у сумі 23208,00 грн.
за зустрічним Малого приватного підприємства „Фірма „Злата”
позовом: (99011, м. Севастополь, вул. Гоголя, 2 оф. 235)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Таврида - Тур”
(01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 66)
про стягнення заборгованості у сумі 27325,00 грн.
за участю третьої Республіканський дитячий клінічний санаторій „Чайка”
особи, яка не заявляє (97493, м. Євпаторія, вул. 60 років створення СРСР, 29)
самостійних вимог
на предмет спору
на стороні позивача
Суддя: Ілюхіна Г.П.;
Представники:
Від позивача за первісним позовом - не з'явився;
Від відповідача за первісним позовом - Пухальський О.С., довіреність № 48 від 22.11.04;
Від третьої особи - не з'явився;
Суть спору:
Позивач звернувся до суду з позовними вимогами до відповідача про стягнення заборгованості у сумі 23208,00 грн. по договору № 50/6 від 08.06.2004 з посиланням на ст.526 Цивільного кодексу України (т. 1 а.с.2-3).
Відповідач звернувся (вх. 3147) із зустрічним позовом про стягнення заборгованості в розмірі 27325,00 грн. по договору № 50/6 від 08.06.2004 з посиланням на ст.ст. 20, 193 Господарського кодексу України (т. 1 а.с.68-70).
18.10.2004 зустрічна позовна заява прийнята до сумісного розгляду (т.1 а.с.88-89).
Відповідач в відзиві на позов (вх. 26808), клопотанні (вх. 28326), додаткових поясненнях (вх. №962) позовні вимоги не визнав по мотивам, викладеним у ньому, основні з яких полягають в тому що відповідач не отримав путівки для реалізації їх третім особам від позивача, що було передбачено умовами договору, попередня оплата за них здійснена в сумі 27325,00 грн.; факт направлення 53 чоловік із м. Умань Черкаської області на відпочинок в РДКС „Чайка” відповідач заперечує і договором не передбачено направлення осіб на відпочинок; 53 чоловіки знаходились на відпочинку в період з 14.07.2004 по 03.08.2004, факсовий варіант списку і направлення від 21.07.2004, не може бути доказом, через 8 днів після фактичного прийому на відпочинок; відповідач заперечує факт направлення списків позивачу; крім того відповідачем по спискам відпочиваючих в м. Умань Черкаської області в період провадження по справі направлені листи, які повернулись з відмітками поштових відділень м. Умань, в зв’язку з не проживанням адресатів по таким адресам і відсутності в м. Умань вказаних в адресах вулиць, що викликає сумнів в їх існуванні і наданні їм послуг, факт направлення відпочиваючих не підтверджено, з посиланням на ст.612 Цивільного кодексу України (т. 1 а.с.90-94, т.2 а.с.19-20; т.1 а.с.115-137).
07.12.2005 ухвалою суду в порядку ст.27 Господарського процесуального кодексу України до участі у справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Республіканський дитячий клінічний санаторій „Чайка” (т.1 а.с.155-156).
Третя особа в письмових поясненнях до первісних та зустрічних позовних вимог (вх. №№ 29302, 29301) повідомила, що між позивачем та третьою особою укладено договір № 1Т від 17.11.2003, згідно з яким здійснювалося співробітництво по організації та проведенню лікувально-оздоровчого відпочинку, екскурсійного обслуговування дітей, батьків з дітьми та дорослих на 2004 рік в Республіканському дитячому клінічному санаторії „Чайка” м. Євпаторія, на виконання цього договору позивач укладав договори з різними туристичними агентами з питань руху туристичного продукту Республіканського дитячого клінічного санаторію „Чайка”, зокрема договір № 50/6 від 08.06.2004 між позивачем та відповідачем, передача бланків путівки за Договором № 1Т не здійснювалася; оформлення путівок на відпочиваючих здійснювалося безпосередньо при надходженні відпочиваючих згідно наданих списків, відповідач направив третій особі дітей в кількості 53 чоловік, які прибули 13.07.2004 в супроводженні директора Малого приватного підприємства „Фірма „Злата” –Дзибової Світлани Аскарбиєвни, заселення дітей здійснювалося на підставі наданих нею списків та санаторних книжок, оригінали списків в санаторії відсутні, знаходяться у відповідача, так як надані тільки копії списків, оплата з боку позивача за перебування й харчування дітей, направлених 13.07.2004 здійснена в повному обсязі; діти знаходилися на відпочинку і лікуванні з 14.07.2004 по 02.08.2004 включно.; 28.07.2004 санаторієм був отриманий лист від відповідача № 9 з вимогою виселити відпочиваючих дітей, яка обґрунтовувалася тим, що гроші за знаходження та харчування дітей не надійшли на рахунок Малого приватного підприємства „Фірма „Злата” від якоїсь Болсунової М.В.; санаторій виселення не здійснив, так як перебування дітей було сплачено позивачем в повному обсязі (т.2 а.с.1-4).
Третя особа в поясненні повідомила, що після укладення договору між організацією платника та РДКС „Чайка”, виставляється рахунок на оплату, в якому вказується кількість реалізуємих путівок, строк заїзду, ціна однієї путівки, вартість всіх путівок; після надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок санаторію оформлюються наступні документи:
- організація –платник надає копію свідоцтва платника ПДВ та довіреність на отримання путівок;
- санаторій оформлює накладні в двох примірниках на дані путівки,
на підставі вищезазначених документів бланки путівок видаються покупцю з відміткою про видачу та отримання в накладній; в кожній путівці згідно оплаченого рахунку вказується строк заїзду в санаторій; відпочиваючий в день заїзду надає путівку, по закінченню строку заїзду йому видається зворотний талон від путівки, путівка зберігається в санаторії; у випадку неможливості видачі бланку путівки покупцю до початку заїзду, оформлення путівок здійснюється в санаторії при надходженні відпочиваючого згідно списку, наданому організацією-платником, та обмінному ваучеру, наданому самим відпочиваючим; по закінченню строку заїзду йому видається зворотний талон від путівки, путівка зберігається в санаторії (т.1 а.с.145-146).
Ухвалами суду від 17.01.2005 та 11.05.2006 в порядку пункту 2 частини другої ст. 79 Господарського процесуального кодексу України провадження по справі зупинялось, в зв’язку з направленням ксерокопій матеріалів справи в слідчі органи: Прокуратуру м. Севастополя та м. Євпаторії для перевірки, встановлення та підтвердження викладених фактів (т.2 а.с.24-25, 73-76).
12.04.2006 та 17.06.2006 матеріал № 1133 з постановами від 23.04.2005 та 17.06.2006 про відмову в порушенні кримінальної справи по результатам перевірки матеріалів справи господарського суду м. Севастополя по позову ТОВ „Таврида - Тур” до відповідача: МПП „Фірма „Злата” відносно посадових осіб ТОВ „Таврида - Тур” з ксерокопіями матеріалів справи № 20-74/340-7/263 повернуто в суд (т.2 а.с51, 78).
18.04.2006 та 03.07.2006 провадження по справі поновлялось (т.2 а.с.49-50, 79-80).
Клопотанням (вх.№ 18818) позивач просить відкласти розгляд справи, в зв’язку з зайнятістю представника в іншому судовому засіданні (т.3 а.с.81).
Підстав для його задоволення суд не вбачає, так як стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Строк вирішення спору по справі продовжувався, розгляд справи відкладався, провадження у справі зупинялось та поновлювалось в порядку статей 69, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України.
Справа розглядається за наявними матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті, так як матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників позивача, суд, -
в с т а н о в и в:
З’ясовані наступні обставини:
- 17.11.2003 між Республіканським дитячим клінічним санаторієм „Чайка” (Санаторій) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Таврида-тур” (Замовник) укладено договір № 1Т, предметом якого було співробітництво з організації та проведення оздоровчого відпочинку, екскурсійного обслуговування та санаторно-курортного лікування дітей, батьків з дітьми та дорослих (т.2 а.с.6-10);
- 04.05.2004 Додатковою угодою передбачено, що довіреним представником, який має право отримувати путівки при наявності відповідних документів (п.2.1.2 Договору № 1Т), може виступати кінцевий споживач послуг санаторію; при цьому під відповідними документами слід розуміти Договір про надання ТОВ „Таврида-тур” туристичних послуг даному споживачу (т.2 а.с.11);
- 08.06.2004 між позивачем (Туроператор) та відповідачем (Турагент) укладено договір № 50/6, відповідно до якого Туроператор доручає Турагенту, а Турагент зобов’язується реалізувати путівки в РДКС „Чайка” в дитячий оздоровчий табір (т.1 а.с.10);
- Додатком № 1 до Договору передбачено ціну людино/днів з лікуванням –45,00грн., кількість путівок з 13.07.2004 по 01.08.2004 –53, з 03.08.2004 по 24.08.2004 –40, довжина зміни –20 та 21 день відповідно (т.1 а.с.11);
- Списки відпочиваючих датовані 21.07.2004 існують в факсовому варіанті (т.1 а.с.12-13);
- Згідно з п.2.1 Договору № 50/6 Турагент зобов’язаний: забезпечити наповненість всіх місць, обумовлених в Додатку № 1 до цього Договору; сплатити квоту місць відповідно до п.3 Договору; здійснити передплату в розмірі 30 % від вартості Договору до 20.06.2004; не пізніше, чім за 10 днів до заїзду відпочиваючих повідомляти санаторій про кількість туристів, що заїздять, їх ФІБ, вік, категорію розміщення та строк перебування.
- Відповідно до п.2.1 Договору № 50/6 Туроператор зобов’язаний надати Турагенту право на реалізацію дитячих путівок в РДКС “Чайка” в дитячий оздоровчий табір дітям України.
- Пунктами 3.1.-3.2 Договору передбачено, що оплата туристичних послуг здійснюється в національній валюті України за графіком:
- 50% від вартості першого заїзду, що складає 23085грн, до 20.06.2004, доплата до повної вартості заїзду –не пізніше дня заїзду відпочиваючих;
- 50% від вартості другого заїзду, що складає 20520 грн., до 25.07.2004, доплата до повної вартості заїзду –не пізніше дня заїзду відпочиваючих.
- Пунктом 4.1 Договору встановлено, що невиконання зобов’язань одною зі сторін звільняє від відповідальності другу.
- 16.06.2004 та 19.07.2004 позивач виставив відповідачу рахунки № № 162/1, 97/1 за Договором, в яких вказано плату за путівки згідно з Договором № 50/6 від 08.06.2004, на суму 392,00 грн. та 44550,00грн. відповідно. Всього на суму 44942,00грн. (т.1 а.с.14, 15);
- 28.07.2004 відповідач направив позивачу факсом вимогу № 9 про виселення з 29.07.2004 групи дітей в кількості 67 чоловік в зв’язку з несплатою Болсуновою М.В. перебування та харчування дітей;
- 23.06.2004 та 19.07.2004 відповідач оплатив рахунки позивача №№ 97 та 162/1, здійснив попередню оплату за путівки, платіжними дорученнями № 71 від 23.06.2004 та № 89 від 19.07.2004 на загальну суму 27325,00грн (т.1 а.с.77-80);
- 03.08.2004 позивач листом повідомив відповідача про зупинення в односторонньому порядку дії Договору від 08.06.2004 (т.1 а.с.81).
- Зворотні талони до путівок, надані позивачем, що свідчить про те, що відпочиваючі їх не отримали (т.1 а.с.147-151);
- В постановах № 1133 від 23.04.2005 та від 17.06.2006 про відмову в порушенні кримінальної справи повідомлено, що 19.04.2005 за № 614232 до РДКС „Чайка” направлено запит по порядку прийому та оформлення путівок, отримання копій путівок на цих дітей, копій записів в книзі реєстрації відпочиваючих (т.2 а.с.31-32), відповідь на запит не отримана, у зв’язку з чим об’єктивно прийняти рішення в порядку ст.97 Кримінально-процесуального кодексу України до отримання відповіді з РДКС „Чайка” не представляється можливим. Пунктом 2 Постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 23.04.2005 № 1133 вказано, що після отримання відповіді та копії документів РДКС “Чайка” буде прийнято кінцеве рішення в порядку ст.97 Кримінально-процесуального кодексу України (т.2 а.с.32).
Постанова прийнята через три дні після направлення запиту від третьої особи.
У відказному матеріалі відсутні дані про отримання відповіді на запит оперуповноваженого ВДСБЕЗ Євпаторійського ГВ ГУМВС України в АР Крим.
В постанові від 17.06.2006 про відмову в порушенні кримінальної справи, з посиланням на пояснення свідків щодо направлення відпочиваючих по путівках, факт відпочинку групи дітей встановлено, однак, вимоги ухвали суду від 11.05.2006 знов не виконані.
20.05.2005 вказівкою № 1133 матеріал перевірки № 1133 заступником прокурора м. Євпаторії направлявся до Євпаторійського МВС ГУ МВС України в АР Крим для встановлення наступних питань:
- Чи надсилався представниками МПП „Фірма „Злата” на адресу ТОВ „Таврида-тур” список групи дітей з м. Умань Черкаської області, які направлялися на відпочинок?
- Чи прибули особи, вказані в цьому списку, на відпочинок до РДКС „Чайка” в період з 17.06.2004 по 03.08.2004? Якщо ні, то встановить осіб, які відпочивали замість них.
- Залучити оригінал списку.
- Провести інші засоби по встановленню істини (аркуш матеріалу198).
В звіті за підписами головних бухгалтерів позивача та третьої особи по використанню койко-днів за липень 2004 року ТОВ „Таврида-тур” з 13.07.2004 по 02.08.2004 вказана ціна койко-дня –38,00грн., кількість днів 1007, сума –38266,00грн. (аркуш матеріалу 137-138).
Аналогічний список наданий санаторію позивачем (аркуш матеріалу 141-144).
Згідно з висновком спеціаліста № 257 від 27.07.2005 НДЕКЦ при ГУМВС України в АР Крим, відділ з експертно-криміналістичного забезпечення роботи Євпаторійського ГВ встановлено, що підпис від імені Дзибової С.А. в листі від 28.07.2004 № 9 МПП „Фірма „Злата” виконано самою Дзибовою С.А.;
Згідно з висновком № 257/2 від 27.07.2005 встановлено, що відтиск печаток на листі № 9 від 28.07.2004 відповідає відтиску печатки МПП „Фірма „Злата” (аркуш матеріалу 201-203).
В судовому засіданні 17.12.2004р. представник третьої особи Довгий Сергій Осипович, який діяв на підставі довіреності № 1т від 10.12.2004р. пояснив відсутність відпочиваючих осіб по адресам, тим фактом, що таким чином відпочивають не діти України, а діти Російської Федерації, в даному випадку відпочивали діти з м. Челябінська.
Матеріалами перевірки не встановлено, хто саме відпочивав і з яких підстав, невідомо на кого були виписані путівки і хто саме відпочивав, книга реєстрації має неоговорені замазування штрихом, виправлення, не заповнені передбачені графи.
Судом оглядались путівки за цей період.
Всі путівки не завірені печаткою організації, що направила відпочиваючих до установи; без печатки путівка є недійсною (аркуш матеріалу 145-197).
Спір виник в зв’язку з неналежним виконанням укладених договорів сторонами спору: позивачем, відповідачем та третьою особою.
В договорах передбачено відповідний порядок надання послуг, оформлення документів, путівок і таке інше. Всі сторони спору встановлений порядок не дотримали, тому надані документи позбавлені доказового значення.
Правовідносини сторін регулюються статтями 526, 837, 901-906 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Цивільним кодексом України.
Аналогічні положення містяться в статті 526 Цивільного кодексу України.
За приписом статті 901 Цивільного кодексу України, за договором надання послуг одна сторона –виконавець зобов’язується за завданням другої сторони –замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Діяльність з надання послуг не породжує речового результату.
Позивачем не надані докази, що підтверджують належне виконання договору. Між сторонами існують певні взаємовідносини, однак вони не оформлені належним чином у відповідності з вимогами договору та діючого законодавства України.
Позивач не надав доказів виконання умов договору: надання відповідачу, його представникам або кінцевому споживачу путівок; якщо невідомі особи й відпочивали в санаторії, то не на підставі договору і не в установленому порядку, без оформлення належним чином путівок, звітів, інших документів, які оформлюються при наданні цих послуг.
В той же час суд не вбачає підстав для повернення відповідачу авансу, який він перерахував позивачу, так як не прямі докази в справі підтверджують факт направлення на відпочинок дітей, але невідомо кого конкретно, їх кількість, період, на яких умовах і таке інше.
Все вищевикладене дає суду право для висновку про необґрунтованість та незаконність позовних вимог ТОВ “Таврида-Тур” та необґрунтованість зустрічних позовних вимог відповідача.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі викладеного, керуючись статтями 526, 837, 901-906 Цивільного кодексу України, статтями 20, 193 Господарського кодексу України, статями 22, 33, 34, 43, 44, 69, 75, 77, 79, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. В задоволенні первісного позову відмовити повністю.
2. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
Суддя Г.П. Ілюхіна
Рішення оформлено і підписано
в порядку статті 84 ГПК України
17.07.2006.