АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22- 5397                                            Головуючий у 1-й інстанції: Беклеміщев О.В.

2006 р.                                                  Суддя-доповідач: Денисенко Т.С.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

«01» листопада 2006 р.                                                                     м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:                                   Денисенко Т.С.

Суддів:                                              Коваленко А.І.

Каракуші К.В.

При секретарі:   Бабенко Т.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

Приватного підприємця ОСОБА_1

на заочне рішення Жовтневого районного суду М.Запоріжжя від 18 травня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення майна та лізингових платежів, -

ВСТАНОВИЛА :

У квітні 2006 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до ПП ОСОБА_1 про стягнення майна та лізингових платежів.

В позові зазначав, що 05.05.2002 року між ПП ОСОБА_3 (лізингодавець) та відповідачем (лізингоодержувачем) було укладено договір фінансового лізингу, згідно якого лізингодавець передав лізингоодержувачу у платне користування на умовах фінансового лізингу певне майно.

Згідно з п.1.2. вищезазначеного договору, вартість майна, що було передано у лізинг становить 48 860 грн., строк лізингу становить 60 місяців. Згідно з п.3.1. договору винагороду лізингодавця встановлено у розмірі 16 % річних.

20.03.2006 року між позивачем та відповідачем було укладено договір уступки вимоги №1, згідно з яким до позивача переходить право вимагати від ОСОБА_1 належного виконання зобов'язань по виплаті лізингових платежів та комісійної винагороди. Лізинговий платіж складається з лізингової плати та винагороди лізингодавця та становить 814 грн.40 коп., комісійна винагорода - 649 грн.07 коп.

Обов'язок лізингоодержувача по сплаті виник 05.12.2002 року, але до теперішнього часу ПП ОСОБА_1 не сплатив жодного лізингового платежу. Заборгованість на 05.04.2006 року становить 58538грн.80 коп.

Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_2 просив суд стягнути з ПП ОСОБА_1 на його користь заборгованість з лізингових платежів за договором фінансового лізингу від 05.11.2002 року у сумі 58538грн.80 коп.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду М.Запоріжжя від 18 травня 2006 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму лізингових платежів в розмірі 58538грн.80 коп., а також судові витрати у сумі 585 грн.38 коп.

В апеляційній скарзі на це заочне рішення суду ПП ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення скасувати, постановити нове, яким у позові ОСОБА_2 відмовити.

Вислухавши доповідача, пояснення апелянта та його представника, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з п.З ч.І ст.311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.

З протоколу судового засідання від 18 травня 2006 року вбачається, що в судове засідання відповідач приватний підприємець ОСОБА_1 не з'явився.

З матеріалів справи вбачається, що повістка про його виклик у зазначене судове засідання не вручена поштою і повернута суду з посиланням на те, що адресат не з'явився за отриманням(а.с.15-16).

Розглянувши справу за його відсутності суд першої інстанції виходив із того, що відповідач був повідомлений про розгляд справи через газету "Запорізька січ", копія додана (а.с.17).

Між тим, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2006 року №205-р встановлено перелік друкованих засобів масової інформації місцевої сфери розповсюдження, у яких розміщуються оголошення про виклик до суду відповідача, третіх осіб і свідків, місце фактичного проживання (перебування) яких невідоме), зокрема : для Запорізької області це - газета "Запорізька правда".

Зважаючи, що матеріали справи не містять відомостей про вручення відповідачу повістки про виклик у зазначене судове засідання, а оголошення про його виклик до суду розміщений не в газеті "Запорізька правда", не може бути визнаним як належне повідомлення відповідача про час і місце слухання справи, рішення суду першої інстанції на підставі п.З ч.1 ст.311 ЦПК підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

При новому розгляді суду необхідно врахувати зазначене, повно і всебічно дослідити обставини справи, доводи і заперечення сторін і постановити рішення у відповідності до вимог закону.

Керуючись ст. ст. 307, 311, 314, 315, 317    ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1

задовольнити частково.

Заочне рішення Жовтневого районного суду М.Запоріжжя від 18 травня 2006 року по цій справі скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає чинності негайно, проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.