АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2014 р. м. Чернівці
Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області Струбіцька О.М., за участю прокурора Кисельова Л.К., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою старшого прокурора відділу нагляду прокуратури області Л. Кисельова на постанову Вижницького районного суду Чернівецької області від 25 квітня 2014 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
Постановою судді Вижницького районного суду Чернівецької області від 25 квітня 2014 року, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 звільнено від адміністративної відповідальності за ст. 172-7 КУпАП через малозначність вчиненого адміністративного правопорушення обмежившись усним зауваженням.
На вказану постанову подана апеляційна скарга старшого прокурора відділу нагляду прокуратури області Л. Кисельова, в якій він просить скасувати постанову районного суду від 25.04.2014 року, та прийняти нову постанову, якою притягнути до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 в межах санкції статті 172-7 КУпАП.
При цьому посилається на те, районний суд необґрунтовано звільнив ОСОБА_2. від адміністративної відповідальності за ст. 172-7 КУпАП через малозначність вчиненого адміністративного правопорушення обмежившись усним зауваженням. Начальник філії «Вижницький райавтодор» ДП «Чернівецький облавтодор» ДАК «Автомобільні дороги України» ОСОБА_2 у письмовій формі не повідомив безпосереднє керівництво про наявність конфлікту інтересів, не вжив заходів, щодо недопущення конфлікту інтересів, в результаті чого конфлікт інтересів, який полягає в суперечності між майновими, немайновими інтересами його близької особи - дружини ОСОБА_3, особистими майновими інтересами та його службових повноважень, наявність якої вплинуло на об»єктивність прийняття рішення щодо звільнення його дружини з займаної посади.
Справа №33/794/59/14 Головуючий у І інстанції: Кибич І.А.
Категорія: ст. 172-7 КУпАП Доповідач: Струбіцька О.М.
Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, який просив задовольнити подану апеляційну скаргу, посилаючись на обставини, що в ній наведені, захисника ОСОБА_4, та ОСОБА_2, які просили вимоги апеляційної скарги відхилити, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені у апеляційній скарзі, суд приходить до висновку, що апеляція підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Стаття 172-7 КпАП України передбачає відповідальність за неповідомлення особою безпосереднього керівника у випадках, передбачених законом, про наявність конфлікту інтересів. Відповідно до частини 2 примітки до зазначеної статті під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями, наявність яких може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 17.12.2013 року наказом ДП «Чернівецький облавтодор» ДАК «Автомобільні дороги України» ОСОБА_2 призначено на посаду начальника філії «Вижницький райавтодор» з 18.12.2013 року. (а.с. 10 )
У відповідності до абзацу другого ч.1 ст.9 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» особи, які претендують на зайняття посад, зазначених у підпунктах «а», «в-ж» п.1 та підпункті «а» п.2 ч.1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» зобов'язані повідомити керівництво органу, на посаду в якому вони претендують, про працюючих в цьому органі близьких їм осіб.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 27.03.2014 року (а.с.2-5) ОСОБА_2 в порушення абзацу другого ч.1 ст.9 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» не повідомив керівництво органу про те, що у філії «Вижницький райавтодор», на посаді провідного інженера працює його близька особа - дружина ОСОБА_3, яка після призначення ОСОБА_2 на посаду начальника філії, перебуває в його безпосередньому підпорядкуванні, що полягає в її організаційно-правовій залежності, зокрема через вирішення ним питання, як керівником, про прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень, контролю за їх виконанням. Після призначення ОСОБА_2 на посаду начальника філії «Вижницький райавтодор», останній не звільнив свою дружину ОСОБА_3 з роботи з очолюваного ним підприємства, чим не попередив будь-які негативні наслідки щодо її трудової діяльності та майнових інтересів подружжя.
ОСОБА_2 достовірно знаючи, що його дружина ОСОБА_3 перебуває в безпосередньому його підпорядкуванні, в порушення вимог ч.1 ст.9 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» щодо обмеження праці близьких родичів, вчинив конфлікт інтересів, який полягав у суперечності між майновими та немайновими інтересами його близької особи, особистими інтересами та його службових повноважень, наявність якої вплинуло на об'єктивність прийняття рішення, щодо звільнення його дружини із займаної посади.
Після чого начальник філії «Вижницький райавтодор» ДП «Чернівецький облавтодор» ДАК «Автомобільні дороги України» ОСОБА_2 продовжував вчиняти конфлікт інтересів, який полягав в порушенні ч.2 ст. 9 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», а саме не вжив заходів, щодо усунення з роботи близької особи у безпосередньому підпорядкуванні у встановлений законом п'ятнадцятиденний термін та не вжив відповідних заходів.
Отже, районний суд прийшов до правильного висновку про вчинення ОСОБА_2 корупційного правопорушення, передбаченогост.172-7 КпАП України, що підтверджується як протоколом про вчинення адміністративного корупційного правопорушення, так і зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами.
При цьому, районний суд вирішуючи питання щодо накладення адміністративного стягнення та враховуючи те, що ОСОБА_2 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, має на утриманні двох малолітніх дітей, його щире каяття, на час розгляду справи виконав вимоги ст.ст.9, 14 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», у зв»язку з чим визнав, що вчинене ОСОБА_2 адміністративне правопорушення не становить великої суспільної небезпечності та не завдало будь-яких збитків державним або суспільним інтересам чи безпосередньо громадянам, з чим не погоджується апеляційний суд.
Ст. 3 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» задекларовано принцип невідворотності відповідальності за вчинення корупційних правопорушень.
Районним судом встановлено і доведено вину ОСОБА_2 у вчиненні корупційного правопорушення передбаченого Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції»та ст. 172-7 КпАП України, що не заперечував сам ОСОБА_2
Районний суд прийшов до поспішного висновку, визнавши вищевказане правопорушення малозначним, виходячи із позитивних даних про особу ОСОБА_2 та відсутності негативних наслідків.
У діях ОСОБА_2 наявний склад корупційного правопорушення, і для його кваліфікації наявність наслідків чи ознак суспільної небезпечності не є необхідними, виходячи з вимог правової кваліфікації корупційного правопорушення, тому такі доводи районного суду не є вірними.
Ст. 9 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» чітко встановлено, що дії вчинені ОСОБА_2, являють собою корупційне правопорушення. Районний суд визнавши дії ОСОБА_2 малозначними, спростував на власний розсуд норми цього закону, знівелювавши при цьому їх правовий зміст без мотивації та обґрунтування.
За таких обставин, постанову суду про звільнення ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності за ст. 172-7 КУпАП через малозначність вчиненого адміністративного правопорушення необхідно скасувати і прийняти нову постанову, якою накласти на нього адміністративне стягнення за цією статтею.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 294 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу старшого прокурора відділу нагляду прокуратури області Л. Кисельова задовольнити.
Постанову Вижницького районного суду Чернівецької області від 25 квітня 2014 року щодо ОСОБА_2 скасувати, прийняти нову постанову.
Визнати винним ОСОБА_2 у скоєнні правопорушення передбаченого ст. 172-7 КпАП України, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Чернівецької області О.М. Срубіцька
Копія вірна: суддя