Справа № 2-а-420/2009

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 січня 2009 року                              м. Шостка

Шосткинський  міськрайонний суд Сумської області  в складі головуючого судді    Сінгур В.О., при секретарі Біндюг Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в   справу за адміністративним позовом   ОСОБА_1    до  військової частини № 3022 про стягнення грошової компенсації замість речового майна.

ВСТАНОВИВ

    ОСОБА_1  звернувся в суд з адміністративним позовом до  військової частини № 3022 про стягнення грошової компенсації замість речового майна.

    Свої позовні вимоги мотивує тим, що  з 11 травня 1993 року по даний час працює по контракту у військовій частині № 3022 на посаді начальника АТМ.  Відповідно до закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” військовослужбовці мають право на отримання грошової компенсації за рахунок майна. Однак як зазначає позивач йому було відмовлено в такій виплаті.

    У судовому  засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав повністю, відповідач будучи належним чином повідомлений про день і час розгляду справи в судове засідання не  з'явився надавши суду заяву про   в якій зазначив, що позовні вимоги він повністю  визнає.

    Відповідно до ч.2 п.4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття     відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про  дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, або без повідомлення про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

    Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини:

Згідно до ч.2 ст. 9-1 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна – грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів.

  Позивач працює у військовій частині № 3022, що підтверджується посвідченням  № 006355 ( а.с. 4).  

 Відповідачем надана довідка  за № 380 від 18.11.2008 року про те, що військова частина № 3022 має заборгованість перед Залогою Ю.В. в сумі 705,73 грн., та визнає дану заборгованість ( а.с.5)

Згідно  п.20 „Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних сил та інших військових формувань у мирний час”, затвердженого Постановою КМУ № 1444 від 28.10.2004 року, офіцерам, прапорщикам, і мічманам за їх бажанням дозволяється замість одних предметів речового майна, передбачених нормами забезпечення, видавати інші, вартість яких не перевищує, вартості предметів, що замінюються, або виплачувати за них грошову компенсацію.  

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що позивач має право на грошову компенсацію і позовні вимоги підлягають задоволенню з вище викладених підстав.    

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 7,11, 159-163 КАС  України, ч.2 ст.9-1 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, п.20 „Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних сил та інших військових формувань у мирний час”,

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1  задовольнити.

Зобов’язати військову частину № 3022 провести виплату грошової компенсації в розмірі 705,73грн.

Стягнути з  військової частини  на користь   ОСОБА_1    судові витрати в розмірі 7,50грн.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду до Харківського адміністративного суду  може бути подано впродовж 10 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів  через Шосткинський  міськрайонний суд.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. В разі подачі заяви про апеляційне оскарження судового рішення, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя                                                                      В.О.Сінгур