11-кп/775/186/2014(м)
264/1307/14-к
Головуючий 1-ї інстанції: Матвєєва Ю.О.
Категорія: ст.309 ч.2 КК України Доповідач Топчій Т.В.
УХВАЛА
іменем У к р а ї н и
22 травня 2014 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області у складі:
головуючого судді ТопчійТ.В суддів Рибака В.Й., Преснякової А.А.
секретаря Ушакової О.В.
за участю прокурора Максименко Н.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі апеляційну скаргу обвинуваченого на вирок Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11 березня 2014 року, за кримінальним провадженням № 12014050800000229 внесеного до ЄРДР 26.01.2011р. яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, росіянина, громадянин України, із середньою освітою, працюючий двірником ТОВ УОПТ «Сервіс», інвалід 3 групи, неодружений, раніше судимий: 1) 29 жовтня 1998 року вироком Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області за ст.140 ч.2, 140 ч.3, 42 КК України (в редакції 1960 року) до 3 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнився 27 вересня 2001 року згідно постанови Микитівського райсуду м. Горлівки Донецької області від 24 вересня 2001 року на підставі ст.5 ЗУ «Про амністію від 05 липня 2001 року»; 2) 31 травня 20005 року вироком Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області за ст.307 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 3) 16 травня 2006 року вироком Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області за ст.309 ч.2,70 ч.4 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнився 13 квітня 2011 року у зв'язку з відбуттям призначеного строку покарання, зареєстрований та мешкаючий за адресою: АДРЕСА_1,-
визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 ч.2 КК України та призначено покарання у вигляді двох років шести місяців позбавлення волі з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі закритого типу,-
В С Т А Н О В И Л А:
Вироком Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11 березня 2014 р. ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 ч.2 КК України вчиненого за наступних обставинах.
ОСОБА_1 25 січня 2014 року приблизно о 16.40 год., знаходячись біля території міськлікарні №5 по вул. Блажевича в Іллічівському районі м. Маріуполя, в порушення вимог ст. 12 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 22 грудня 2006 року, умисно, повторно, купив у невстановленого, в ході слідства, чоловіка за 180 грн. медичний шприц, заповнений до відмітки 3 мл особливо небезпечним наркотичним засобом - опієм ацетильованим, який помістив у кишеню своїх штанів та став незаконно зберігати при собі для особистого вживання без мети збуту. Цього ж дня о 17 год. на автомобільній стоянці плавбасейну «Нептун» по вул. Блажевича в Іллічівському районі м. Маріуполя він був затриманий працівниками міліції, які склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за ст. 175-1 ч.1 КУпАП та при особистому огляді речей у ОСОБА_1 у внутрішньому кармані куртки зліва виявили та вилучили медичний шприц ємкістю 5 мл, заповнений до відмітки 3 мл. речовиною коричневого кольору, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом - опієм ацетильованим, масою в перерахунку на суху речовину 0,246 г., яку він умисно, повторно, незаконно придбав і зберігав для особистого вживання без мети збуту.
Не погодившись з вироком суду, обвинувачений подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду змінити в частині призначеного покарання, застосувати до нього покарання не пов'язане з позбавленням волі з випробуванням в порядку ст.75 КК України. В обґрунтування своїх апеляційних вимог, вказує, що суд при призначенні покарання не врахував те, що він щиросердно розкаявся у скоєному, вину визнав повністю, усвідомлює протиправність вчиненого ним кримінального правопорушення. Просить врахувати, що за місцем мешкання він характеризується позитивно, має постійну роботу, де його поважають колеги, тому вважає, що застосування покарання у порядку ст.75 КК України буде достатнім для його виправлення та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Вислухавши прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних вимог обвинуваченого, вважав вирок суду законним та обґрунтованим, вивчивши матеріали судового кримінального провадження та апеляційні вимоги, колегія суддів вважає, що апеляція обвинуваченого задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Кваліфікація дій обвинуваченого, обставини вчинення злочину та вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст.309 ч.2 КК України не оскаржувалися обвинуваченим як під час досудового, так і судового слідства по справі, кримінальна справа була розглянута судом в порядку передбаченому ст.349 ч.3 КПК України.
Виходячи з вимог ст. 65 КК України, особі яка вчинила злочин, повинно бути призначено покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження вчиненню нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, данні про особу обвинуваченого та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Враховуючи наведені вимоги закону, приймаючи рішення в частині апеляційних вимог обвинуваченого про пом'якшення покарання, колегія суддів вважає, що міра покарання, призначена судом у вироку, відповідає вимогам ст. 65 КК України.
Суд, при призначенні ОСОБА_1 покарання, в достатній мірі врахував ступінь тяжкості та суспільної небезпеки, вчиненого ним злочину, які віднесено до злочину середньої тяжкості, обставини, що пом'якшують його покарання, а саме щиросердне каяття у вчиненому, характер злочинних діянь, данні про особу обвинуваченого, який за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, проте тривалий час вживає наркотичні засоби, раніше був неодноразово засуджений за вчинення злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів.
За результатами апеляційного розгляду, колегія суддів погоджується з висновками суду в частині призначеного ОСОБА_1 покарання, та вважає, що наведені обставини, встановлені судом в їх сукупності, істотно підвищують ступінь суспільної небезпечності обвинуваченого та не дозволяють прийти до висновку про можливість призначення йому покарання з випробуванням в порядку, передбаченому ст. 75 КК України.
Беручи до уваги наведені обставини, колегія суддів вважає, що покарання призначене судом ОСОБА_1 у вигляді позбавлення волі з відбуттям покарання в кримінально-виконавчій установі закритого типу є необхідним та достатнім для його виправлення та перевиховання. Обставин, які б не досліджувалися судом при постановленні вироку та дозволяли б суду прийти до іншого висновку і частині призначеного обвинуваченому покарання, апеляція обвинуваченого не містить.
На підставі викладеного, керуючись ст. 405,407 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію обвинуваченого ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Вирок Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11 березня 2013 року, постановлений стосовно ОСОБА_1 - залишити без зміни.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а особою що тримається під вартою протягом цього строку з дня отримання копії ухвали.
Судді: