ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_________________________________________________________________________

"20" травня 2014 р.Справа № Б-25/88-02

вх. № 11489/2-25

ОКРЕМА УХВАЛА

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кононової О.В.

розглянувши матеріали справи

за позовом ТОВ "Тао - Трайд" м. Харків

до ВАТ "Мереф"янський склозавод" м. Мерефа

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою суду від 05.12.2002 р. ВАТ "Мереф'янський склозавод" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора - арбітражного керуючого Заривайко В.В.

Ухвалою суду від 07.06.2012р. суд призначив арбітражного керуючого Макаричева В.В. ліквідатором ВАТ "Мереф'янський склозавод".

З того часу арбітражний керуючий Макаричев В.В. неодноразово звертався із заявами про усунення його від виконання обов'язків ліквідатора ВАТ "Мереф'янський склозавод" (11.07.2012р., 20.12.2012р., 27.02.2013р., 15.05.2013 р., мотивуючи їх тим, що за недостатністю повноважень він не може закінчити ліквідаційну процедуру. Судом щоразу відмовлялось ліквідатору в задоволенні наданих заяв.

Крім того в судовому засіданні 14.02.2013 р. за виявленими фактами порушень законності в діяльності ліквідатора Макаричева В.В. суд виніс окрему ухвалу, яку направив до державного органу з питань банкрутства з метою вжиття до арбітражного керуючого Макаричева В.В. відповідних заходів реагування.

В подальшому в судовому засіданні 08.08.2013 р. суд повторно виніс окрему ухвалу за виявленими порушеннями, яку направив до державного органу з питань банкрутства.

30.09.2013 р. та 13.02.2014 р. від ліквідатора Макаричева В.В. надійшли заяви, в яких він просив суд відсторонити його від виконання обов'язків ліквідатора.

Ухвалою суду від 19.03.2014 р. було відмовлено ліквідатору ВАТ "Мереф'янський склозавод" арбітражному керуючому Макаричеву В.В. в задоволенні заяв (вх. № 35999 від 30.09.2013р.) та (вх. № 5138 від 13.02.2014р.) по усунення його від виконання обов'язків ліквідатора ВАТ "Мереф'янський склозавод", відкладено слухання звіту ліквідатора на "20" травня 2014 р. та зобов'язано ліквідатора надати звіт про виконання постанови суду від 05.12.2002 р. та документи, в підтвердження здійснення ліквідаційної процедури на виконання ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме відомості щодо показників виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації), відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу, копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна, реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів та непогашених вимог кредиторів, документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів, докази надсилання кредиторам та державному органу з питань банкрутства повідомлень про завершення ліквідаційної процедури тощо, або зазначити аркуш справи та номер тому, якщо зазначені документи містяться в матеріалах справи.

08.04.2014 р. до канцелярії суду надійшла заява (вх. № 5138), в який ліквідатор ВАТ "Мереф'янський склозавод" знову просив суд звільнити його від виконання обов'язків ліквідатора.

В призначеному судовому засіданні 20.05.2014 р. арбітражний керуючий Макаричев В.В. витребуваний судом звіт про виконання постанови суду від 05.12.2002 р. та документи, в підтвердження здійснення ліквідаційної процедури на виконання ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не надав.

В ухвалі господарського суду Харківської області від 19 березня 2014 року судом було попереджено ліквідатора про наслідки невиконання без поважних причин вимог постанови господарського суду Харківської області від 05 грудня 2002 року та ухвал господарського суду Харківської області у цій справі щодо своєчасного подання звіту ліквідатора та всіх доказів, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури, однак ліквідатор витребуваного звіту про хід ліквідаційної процедури та доказів, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури не надав.

Відповідно до ч.2 ст. 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" строк ліквідаційної процедури не може перевищувати дванадцяти місяців. Господарський суд може продовжити цей строк на шість місяців, якщо інше не передбачено цим Законом. Загальний строк ліквідаційної процедури не може перевищувати 18 місяців.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 25 Закону, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується в першу чергу згідно зі статтею 31 цього Закону за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, і є неоплаченими; з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства інформацію для ведення єдиної бази даних щодо підприємств-банкрутів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до п.12 ст.30 Закону, ліквідатор зобов'язаний на вимогу господарського суду або державного органу з питань банкрутства надавати необхідні відомості щодо проведення ліквідаційної процедури.

Як вбачається з матеріалів справи встановлений законом строк сплив у 2003 році, однак ліквідатором Макаричевим Володимиром Володимировичем не надано будь - яких доказів на підтвердження завершення ліквідаційної процедури або достатніх доказів в обґрунтування неможливості закінчення ліквідаційної процедури.

В своїх поясненнях арбітражний керуючий Макаричев В.В. зазначив, що попереднім ліквідатором не було передано йому будь-яких документів боржника та документів, які б свідчили про здійснення ліквідаційної процедури.

Проте в матеріалах справи міститься лист попереднього ліквідатора боржника арбітражного керуючого Шершень Ю.С., в якому він повідомив суд, що арбітражний керуючий Макаричев В.В. відмовився приймати у нього документи боржника. У зв'язку з цим 14.02.2013 р. арбітражний керуючий Шершень Ю.С. передав всю документацію боржника до господарського суду, зазначені документи залучені до матеріалів справи.

Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України (ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"). Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Неодноразово суд в своїх ухвалах зобов'язував ліквідатора надати суду звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс та докази здійснення ліквідаційної процедури, так востаннє ухвалою від 19.03.2014 р. було зобов'язано надати суду звіт про виконання постанови суду від 05.12.2002 р. та документи, в підтвердження здійснення ліквідаційної процедури на виконання ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме відомості щодо показників виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації), відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу, копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна, реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів та непогашених вимог кредиторів, документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів, докази надсилання кредиторам та державному органу з питань банкрутства повідомлень про завершення ліквідаційної процедури тощо, або зазначити аркуш справи та номер тому, якщо зазначені документи містяться в матеріалах справи. Проте ліквідатор вимог закону та ухвал суду не виконав постійно посилаючись на відсутність коштів для передачі документів до архівної установи. В той же час інших ліквідаційних дій, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор не виконує.

Відповідно до ч.2 ст. 4-5 Господарського процесуального кодексу України невиконання вимог рішень, ухвал та постанов господарського суду тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Таке неналежне виконання повноважень ліквідатором Макаричевим В.В. призвело до штучного затягування на значний термін процедурного провадження у справі про банкрутство боржника, визнаного судом банкрутом. Очевидне ігнорування з боку професійного ліквідатора приписів суду за судовими актами та положень чинного законодавства про банкрутство.

Вказані факти свідчать про ігнорування ліквідатором також і вимог Конституції України, Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) щодо обов'язковості виконання рішення, ухвал та постанови суду. В провадженні зі справ про банкрутство прийняті судом рішення оформляються судовими актами - ухвалами та постановою.

У відповідності до ст. 90 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.

Окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установам, організації, державним та іншим органам, посадовим особам, які несуть відповідальність за ухилення від виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, в порядку та розмірі, передбачених частиною першою статті 119 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ч.8 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" про невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого, господарський суд може винести ухвалу, яка направляється державному органу з питань банкрутства.

Відповідно до пункту 5 наказу Міністерства юстиції України від 07 вересня 2011 р. № 2074/5 "Про структурні підрозділи територіальних органів юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру та з питань банкрутств" у складі Головних управлінь юстиції утворено відділи (сектори) з питань банкрутства для виконання функцій та повноважень державного органу з питань банкрутства.

Враховуючи вищевикладене, та те, що відділ з питань банкрутства Головного управління юстиції у Харківській області, як територіальний державний орган, здійснює державну політику та створюють організаційні, економічні та інші умови, необхідні для реалізації процедур банкрутства, здійснює контроль за діяльністю арбітражного керуючого шляхом проведення перевірок, суд надсилає цю ухвалу на адресу відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Харківській області.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4-1, 4-5, 86, 90 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 1, 2, 3-1, 4, 5, 22-34, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд

УХВАЛИВ:

По факту виявлених недоліків у діяльності ліквідатора, арбітражного керуючого Макаричева Володимира Васильовича (свідоцтво НОМЕР_1 від 26.03.2013 р.) під час проведення судової процедури по даній справі окрему ухвалу надіслати відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Харківській області.

Зобов'язати відділ з питань банкрутства Головного управління юстиції у Харківській області розглянути окрему ухвалу, здійснити перевірку діяльності арбітражного керуючого Макаричева Володимира Васильовича (свідоцтво НОМЕР_1 від 26.03.2013 р.) під час проведення ліквідаційної процедури ВАТ "Мереф'янський склозавод" щодо наявності у його діях дисциплінарного проступку та вирішити питання щодо передачі матеріалів до дисциплінарної комісії для накладення дисциплінарних стягнень.

Про результати розгляду окремої ухвали та вжиті заходи письмово повідомити господарський суд Харківської області у строк до 20 червня 2014 р. з посиланням на номер справі № Б-25/88-02.

Суддя Кононова О.В.