Номер провадження: 22-ц/785/4383/14

Номер справи місцевого суду: 2-1888/11

Головуючий у першій інстанції Бондарь В.Я.

Доповідач Комлева О. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2014 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого-судді Комлевої О.С.

суддів Косогор Г.О., Ісаєвої Н.В.

при секретарі Сілукової В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 лютого 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно, усунення перешкод у користуванні власністю та виселення, та за об'єднаним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2, Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про визнання недійсним акту по проведенню публічних торгів та свідоцтва,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2005 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, який згодом був уточнений та остаточно поданий до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно, усунення перешкод у користуванні власністю та виселення, посилаючись на те, що у порядку примусового виконання судового рішення Приморського районного суду м. Одеси № 2-1813 від 23.01.2004р. про стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 грошової суми у розмірі 7 261 грн. 29.07.2004 року Одеською філією Державного спеціалізованого підприємства «Укрспец'юст» йому було продано з публічних торгів 651/1000 частин чотирьохкімнатної комунальної квартири АДРЕСА_4 за ціною 78 200 грн. 25.08.2004 року державним виконавцем Першого відділу ДВС Приморського районного управління юстиції в м. Одесі Храмцовим Ю.Ю. складений відповідний акт. На підставі акту про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна 08.12.2004 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 видано свідоцтво, що засвідчує право власності ОСОБА_2 на 651/1000 частин чотирикімнатної квартири АДРЕСА_4, свідоцтво зареєстровано у реєстрі за № 10296.14.12.2004 року позивачем у КП «ОМБТІ та РОН» було зареєстровано право приватної спільної часткової власності на 651/1000 частин вищевказаної квартири. Однак відповідачі перешкоджають йому у користуванні придбаною спірною частиною квартири, тому, вважаючи себе добросовісним набувачем спірного майна, яке було продано йому у порядку, передбаченому для виконання судових рішень, в зв'язку з чим ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом та просив суд визнати за ним право власності на 651/1000 частин чотирьохкімнатної комунальної квартири АДРЕСА_4, зобов'язати відповідачів не чинити перешкод у користуванні 651/1000 частин спірної квартири та виселення.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до суду з об'єднаним позовом до ОСОБА_2, Першого Приморського відділу ДВС ОМУ юстиції про визнання недійсним акту по проведенню публічних торгів та свідоцтва, в якому просили суд визнати публічні торги, проведені 29 липня 2004 року, по реалізації 651/1000 частини квартири АДРЕСА_4 недійсними, визнати акт по проведенню публічних торгів від 25 серпня 2004 року по продажу 651/1000 частини квартири АДРЕСА_4 недійсним та визнати свідоцтво про право власності 651/1000 частини квартири АДРЕСА_4 від 08 грудня 2004, видане на ім'я ОСОБА_2

Позивач, а також його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, в задоволенні позовних вимог за об'єднаним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 просили відмовити.

Представник відповідачів позовні вимоги ОСОБА_2 не визнав, позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4 підтримав в повному обсязі.

Представник Першого Приморського відділу ДВС ОМУ юстиції в судове засідання не з'явився, про слухання справи був повідомлений належним чином.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 19 лютого 2014 року в задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно, усунення перешкод у користуванні власністю та виселення відмовлено.

Позовні вимоги за об'єднаним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2, Першого Приморського відділу ДВС ОМУ юстиції про визнання недійсним акту по проведенню публічних торгів та свідоцтва задоволені, визнані публічні торги, проведені 29 липня 2004 року по реалізації 651/1000 частини квартири АДРЕСА_4 недійсними, визнаний акт по проведенню публічних торгів від 25 серпня 2004 року по продажу 651/1000 частини квартири АДРЕСА_4 недійсним, визнане свідоцтво про право власності 651/1000 частини квартири АДРЕСА_4 від 08 грудня 2004 року видане на ім'я ОСОБА_2 недійсним.

На рішення суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2, провадження за об'єднаним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 закрити, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, та постановленим судом з порушенням норм процесуального права.

В судове засідання представник Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції не з'явився, про слухання справи був сповіщений належним чином, про що свідчить повідомлення про отримання судової повістки (а.с. 265).

Зі змістом ст. 11 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд.

У відповідності до ст. 305 ч. 2 ЦПК України неявка сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Згідно п. 3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст.11 ЦПК України, розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив матеріали справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 08.12.2003 року був задоволений позов ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на їх користь суму матеріальної шкоди у розмірі 5 339 гривень та суму моральної шкоди у розмірі 1 500 гривень.

11 лютого 2004 року постановою державного виконавця Першого відділу ДВС Приморського районного управління юстиції у м. Одесі ОСОБА_5 відкрито виконавче провадження № В-9/161 по виконанню вик. листа № 2-1813 від 23.01.2004 року, виданого місцевим Приморським районним судом м. Одеси, про стягнення грошової суми з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_10 у розмірі 7 261 грн.

У період з лютого 2004 року по серпень 2004 року на рахунок виконавчої служби в рахунок погашення шкоди відповідачем добровільно було перераховано кошти у розмірі 1 891 гривень.

Ухвалою Приморською районного суду м. Одеси від 27.05.2004 року було задоволено заяву відповідачів та надано розстрочку виконання вищевказаного рішення суду від 08.12.2003 року.

29 липня 2004 року на виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08.12.2003 року Одеською філією Державного спеціалізованого підприємства «Укрспец'юст» були проведенні публічні торги з реалізації 651/1000 частини чотирьохкімнатної комунальної квартири, яка належала ОСОБА_3 та ОСОБА_4 згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого Управлінням житлово-комунального господарства Виконкому Одеської міської Ради № 8-11135 від 18.10.2000 року та зареєстрованого ОМБТІ та РОН за № 234 в книзі 385п стр. 120 від 13.11.2000 року, і складає загальну площу 69,1 кв.м.

В зв'язку з чим, 25 серпня 2004 року державним виконавцем Храмцовим Ю.Ю. був складений відповідний акт про проведення публічних торгів з продажу 651/1000 частин вказаної квартири, який був затверджений начальником Першого відділу ДВС Приморського районного управління юстиції м. Одесі Калашніковим Р.В.

Згідно вказаного акту державного виконавця Храмцова Ю.Ю. від 25.08.2004 року, 651/1000 частини вказаної квартири були продані ОСОБА_2 за суму 78 200 гривень.

08 грудня 2004 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу на підставі акту про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, затвердженого начальником Першого відділу ДВС Приморського районного управління юстиції м. Одесі Калашніковим Р.В., було видано свідоцтво, яким посвідчено право власності ОСОБА_2 651/1000 частини чотирьохкімнатної комунальної квартири АДРЕСА_4, зареєстровано у реєстрі за № 10296.

У відповідності до ч. 2 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Відповідно до ч. 5 вказаної статті закону передбачено, що у разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення. Боржник має право вказати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу. Крім того, ч. 1 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що звернення стягнення на будинок, квартиру, інше приміщення, земельну ділянку, що є нерухомим майном, провадиться у разі відсутності у боржника достатніх коштів чи рухомого майна. Згідно до ч. 8 ст. 50 вищевказаного закону, у випадках коли боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Вищевказане також підтверджується п.5.1.1 та 5.10.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України 15 грудня 1999 року №74/5.

Також судом встановлено, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 13.04.2005 року позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Першого відділу ДВС Приморського районного управління юстиції, Одеської філії Державного спеціалізованого підприємства «Укрспец'юст» був задоволений та визнаний недійсним акт державного виконавця Храмцова Ю.Ю., затверджений начальником Першого відділу ДВС Приморського районного управління юстиції м. Одесі Калашніковим Р.В., про проведення публічних торгів з продажу 651/1000 частин квартири АДРЕСА_4.

Пунктами 6.1 та 6.4. Тимчасового положення передбачено, що після повного розрахунку покупців за придбане майно, на підставі протоколу про проведення прилюдних торгів та копії документів, що підтверджують розрахунок за придбане майно, державний виконавець складає акт про проведені прилюдні торги і подає його на затвердження начальнику відповідного органу державної виконавчої служби і на підставі цього акта нотаріус видає покупцеві свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України сторони є рівними учасниками судового розгляду та на підставі ст.60 ЦПК України повинні довести належними доказами обставини, як в обґрунтування заявлених позовних вимог, також щодо заперечень за позовом. Крім того, ч. З ст. 61 ЦПК України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відмовляючи в задоволені позову ОСОБА_2 та задовольняючи позов ОСОБА_3, ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки був встановлений факт порушення Першим Приморським відділом ДВС ОМУ юстиції та Одеською філією Державного спеціалізованого підприємства «Укрспец'юст» норм Закону України «Про виконавче провадження» та Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, що підтверджується рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 13.04.2005 року, суд прийшов до обґрунтовано висновку, що прилюдні торги повинні бути визнані недійсними, а також повинні бути визнані недійсними акт державного виконавця про продаж майна з прилюдних торгів та свідоцтво про право власності на квартиру, оскільки прилюдні торги були проведенні з недодержанням вимог закону.

З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що суд першої інстанції ухвалюючи рішення необґрунтовано виходив з того, що Першим Приморським відділом ДВС ОМУ юстиції та Одеською філією Державного спеціалізованого підприємства «Укрспец'юст» під час проведення прилюдних торгів були недодержані вимоги Закону України «Про виконавче провадження», не приймаються до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи, а саме рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 13.04.2005 року, згідно з яким був визнаний недійсним акт державного виконавця Першого відділу ДВС Приморського районного управління юстиції м. Одесі про проведення публічних торгів з продажу 651/1000 частин квартири АДРЕСА_4, а тому повинні бути визнані недійсними публічні торги по реалізації 651/1000 частини квартири АДРЕСА_4, акт по проведенню публічних торгів, а також свідоцтво про право власності 651/1000 частини квартири АДРЕСА_4 від 08 грудня 2004 року, яке видане на ім'я ОСОБА_2

Інші доводи апеляційної скарги також не приймаються до уваги, оскільки вони також спростовуються матеріалами справи, а письмових доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги до суду надано не було.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційної скарги доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги на увагу не заслуговують, та задоволенню не підлягають, підстав для ухвалення нового рішення - не має.

Судова колегія, розглянувши справу прийшла до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 лютого 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева

Судді ______________________________________ Г.О. Косогор

______________________________________ Н.В. Ісаєва