АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________________________
Справа №640/7095/13-ц
№ 2/ 640/2187/13 Головуючий
Провадження №22-ц/790/2603/2014 1-ї інстанції: Шмадченко С.І. Категорія: стягнення боргу Доповідач: Трішкова І.Ю.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2014 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Трішкової І.Ю.,
суддів: - Кіся П.В., Крилової Т.Г.,
при секретарі - Гребенщиковій Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 07 серпня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, просив стягнути з відповідача а свою користь основний борг у розмірі 636 600 грн., 53 743 грн. - 3% річних, 22500 грн. - витрати на правову допомогу, 25000 - моральну шкоду, а всього 737 843 грн., а також стягнути судові витрати у розмірі 3441 грн., посилаючись на те, що він 23.03.2010 року передав ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 80 000 доларів США. Розписка заповнена ОСОБА_4 власноручно та підтверджує факт укладення договору позики між ним та ОСОБА_5 Згідно умов угоди гроші повинні були бути повернуті 01.06.2010 року.
Станом на теперішній час борг боржником не сплачений.
Відповідач та його представник, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, про причини своєї неявки суду не повідомили.
Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 07 серпня 2013 року позов задоволений частково.
З ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 стягнуто борг у розмірі 636 600 грн., 53 743 грн. - 3% річних, 22500 грн. - витрати на правову допомогу, судовий збір у розмірі 3441 грн..
В інший частині позову відмовлено.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 03 березня 2014 року заява ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення залишена без задоволення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду і постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним, висновки суду суперечать матеріалами справи, судом порушені норми матеріального і процесуального права.
Судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судом повно та всебічно досліджені надані докази, дана їм належна оцінка і згідно встановленого ухвалене рішення, яке відповідає вимогам ст.ст.10,60, 212-215 ЦПК України.
В судовому засіданні встановлено, що 23.03.2010 року позивач ОСОБА_5 передав ОСОБА_4 в борг грошові кошти у розмірі 80 000 доларів США на строк до 01.06. 2010 року, про що була складена розписка власноручно відповідачем.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику - грошові кошти у строк та в порядку, що встановлений договором.
У судовому засіданні представник позивача пояснив, що за вищевказаною розпискою позивачем зобов'язання були виконані в повному обсязі, однак ОСОБА_4 борг не повернув. Дані обставини сторонами не заперечуються.
В судовому засіданні представник відповідача наполягав на тому, що між сторонами був укладений не договір позики, а договір, який випливає з комерційних відносин, тому підстав для стягнення коштів за договором позики не має.
Відповідно ст.1053 ЦК України за домовленістю сторін борг, що виник із договорів купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави, може бути замінений позиковим зобов'язанням.
Заміна боргу позиковим зобов'язанням проводиться у формі, встановленій для договору позики ( ст.1047 цього Кодексу).
Згідно ст. 1047 Цивільного кодексу України договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем юридична особа, - незалежно від суми.
В підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, що засвідчує передачу йому позикодавцем певної грошової суми або визначеної кількості речей.
З пояснень представників сторін вбачається, що сторони домовились про заміну боргу, який виник з комерційної діяльності сторін, позиковим зобов'язанням, про що була відповідачем ОСОБА_4 складена розписка про отримання грошей у борг.
Статтею ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинне виконуватися належним чином згідно умовам договору.
Оскільки ОСОБА_4 порушив зобов'язання і не повернув кошти, суд першої інстанції обгрунтовано стягнув з відповідача суму боргу, а також 3% річних відповідно до положень ст.625 ЦК України.
Частиною 1 ст. 84 ЦПК передбачено, що витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.
Позивачем надано підтвердження витрат на правову допомогу у вигляді договору про наданні юридичних послуг № 08/01/2013 від 08.01.2013 року, акту виконаних робіт з розрахунком суми правової допомоги та квитанції на суму 2250 гривень, тому суд правильно вважав ці докази достатніми для підтвердження таких витрат і стягнув їх з відповідача.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду .
Підстав для скасування чи зміни рішення не має.
Керуючись ст.ст.303,307 ч.1 п.1, 308, 314,319 ЦПК України, судова колегія судової палати з цивільних справ ,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 07 серпня 2013 року залишити без змін.
Ухвала судової колегії набирає чинності негайно, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності ухвалою.
Головуючий:
Судді: