АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-5856 / 2006р.                                    Головуючий у 1 інстанції: Комишна Н.І.

Суддя-доповідач: Денисенко Т.С.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2006 року                                                                                  м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:    Денисенко Т.С.

Суддів:                Коваленко А.І.

Каракуші К.В.

При секретарі:  Бабенко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_1

на постанову Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 14 серпня 2006 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Кам'янсько-Дніпровської районної державної адміністрації (далі - УПтСЗН Кам'янсько-Дніпровської РДА), 3-я особа: Кам'янсько-Дніпровське районне відділення Державного казначейства України про стягнення недоплаченої одноразової щорічної грошової допомоги учаснику війни, -

ВСТАНОВИЛА :

У липні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до УПтСЗН Кам'янсько-Дніпровської РДА, 3-я особа: Кам'янсько-Дніпровське районне відділення Державного казначейства України про стягнення недоплаченої одноразової щорічної грошової допомоги учаснику війни.

В позові зазначала, що вона є учасником війни, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1. Згідно ст.14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня, вона має право на отримання разової грошової допомоги у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. Проте таку допомогу отримувала не в повному обсязі. Сума недоплати за 2003 рік, 2004 рік, 2005 рік складає, виходячи з розрахунку 1365 грн. 25 коп.

Посилаючись на вказані обставини просила суд зобов'язати відповідача виплатити їй одноразову щорічну допомогу в сумі 1365 грн. 25 коп. як учаснику війни за 2003-2005 роки.

Постановою Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 14 серпня 2006 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі на зазначену постанову суду, ОСОБА_1 зазначає, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, просить постанову суду скасувати, ухвалити нову постанову, якою задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі.

Вислухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником війни, що підтверджено відповідним посвідченням.

Згідно зі ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасники війни мають право на щорічну одноразову допомогу до 5 травня в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

Право на отримання ОСОБА_1 грошової допомоги не оспорюється відповідачем.

Розмір грошової допомоги визначений у ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і суд обґрунтовано виходив саме з цього розміру при розрахунку боргу.

Згідно зі ст. 22 Конституції України не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав ї свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.

Суд правильно застосував ст. 22 Конституції України при вирішенні позову і обґрунтовано визнав, що відсутність коштів та виплату грошової допомоги не позбавляє члена сім'ї загиблого ветерана війни  права на таку допомогу.

Відповідно до п.2 ст. 99 КАС України встановлено річний строк звернення до суду з адміністративним позовом.

Виходячи із змісту п.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову , за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним адміністративним позовом про стягнення недоплаченої одноразової щорічної грошової допомоги учаснику війни 25.07.2006 року, тобто с пропуском строку звернення до суду з таким позовом.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 не надала суду доказів про поважність причин пропуску строку позовної давності звернення до суду з вимогою про стягнення заборгованості за 2003-2005 роки, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення її позову не було і суд ухвалив законну і обґрунтовану постанову про відмову у задоволенні позову, застосувавши строк позовної давності.

Таким чином, доводи скарги ОСОБА_1 в цій частині є безпідставними.

Інші доводи скарги є несуттєвими і не спростовують висновків суду.

Судом повно і всебічно з'ясовані обставини справи, що мають значення для справи, висновки відповідають здобутим доказам і встановленим обставинам, характер правовідносин між сторонами визначений правильно, норми матеріального і процесуального законів при розгляді справи не порушені і застосовані вірно, ухвалено законну і обґрунтовану постанову .

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205,206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА   :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити .

Постанову Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області    від 14 серпня 2006 року по даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.