_________________ Апеляційний суд Запорізької області_____________________________
Справа № 22- 5560 /06 Головуючий у 1 інстанції:
Пода Н. М. Суддя-доповідач: Приймак В. М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2006 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі
головуючого Приймака В. М.
суддів : Бондаря В. О.
Осоцького І.І.
при секретарі: Петровій О. Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 10 травня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та редакції газети „Наше місто Токмак" про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2003 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1, редакції газети „Наше місто Токмак" про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди. В позовній заяві зазначав, що працює лікарем - травматологом у Токмацькій ЦРЛ, з 1989 року є головою профкому. 19.06.2003 року в газеті „Наше місто Токмак" було опубліковано лист начальника відділу кадрів Токмацької ЦРЛ ОСОБА_1, в якому він виклав неправдиві відомості, які порочать його честь та гідність.
Посилаючись на вказані обставини просив суд зобов'язати ОСОБА_1 спростувати неправдиві відомості шляхом принесення вибачення в ІНФОРМАЦІЯ_1 газети „Наше місто Токмак", зобов'язати редакцію опублікувати вибачення. Окрім того, зазначаючи, що переніс сильний стрес , просив суд стягнути з відповідача 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 16 серпня 2005 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 09.11.2005 року зазначене рішення скасовано, а справа направлена на новий розгляд.
Під час нового розгляду справи позивач уточнив свої вимоги, просив, також, стягнути з відповідача 277,08 грн. за опублікування оголошень про виклик до суду.
Заочним рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 10.05.2006 року позов задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_1 до 19.06.2006 року спростувати відомості, що порочать честь та гідність ОСОБА_2 у відношенні нього та його діяльності як голови профспілкового комітету Токмацької ЦРЛ шляхом визнання інформації викладеної в статті „ІНФОРМАЦІЯ_1" в газеті „Наше місто Токмак" недостовірною та принесення вибачення шляхом опублікування в газеті „Наше місто Токмак" спростування зазначеної інформації. Зобов'язано газету „Наше місто Токмак" опублікувати вибачення ОСОБА_1. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди - 3000 грн., 500 грн. - за надання правової допомоги, 277,08 грн. - на опублікування оголошення про виклик до суду та 25,50 грн. -витрати по сплаті державного мита.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати заочне рішення як таке, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та постановити по справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Задовольняючи частково позовні вимоги позивача, суд виходив з того, що відповідач поширив у своєму відкритому листі до газети „Наше місто Токмак" відомості про позивача, які порочать його честь, гідність та ділову репутацію, а також стягнув з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 3000 грн.
Однак із таким висновком суду погодитись не можна, тому що він не грунтується на матеріалах справи та вимогах закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЦК України ( в редакції 1963 року) громадянин чи організація має право по суду спростувати відомості, які не відповідають дійсності або викладені неправдиво, які порочать їх честь, гідність чи ділову репутацію або спричиняють шкоду їх інтересам, якщо той, хто розповсюдить ці відомості не доведе, що вони відповідають дійсності.
Судом встановлено, що у газеті „Наше місто Токмак" за НОМЕР_1 опубліковано статтю „ІНФОРМАЦІЯ_1" за підписом начальника відділу кадрів Токмацької ЦРЛ ОСОБА_1 У вказаній статті ОСОБА_1 висвітлив моменти діяльності профспілкового комітету Токмацької ЦРЛ та, зокрема, діяльність ОСОБА_2 , як голови профспілкового комітету. У зазначеній статті вказано: про відсутність гласності в роботі профспілкового комітету лікарні; про те, що ОСОБА_2 розвалює трудову та виробничу дисципліну у лікарні; про те, що ОСОБА_2 звернувся з пропозицію до головного лікаря лікарні зняти з ОСОБА_1 встановлену доплату до заробітної плати; про те, що ОСОБА_2 грубо порушує трудове законодавство та перевищує свої повноваження, беручи на себе виконавчу функцію головного лікаря та інших керівників лікарні; про те, що мало місце порушення з боку ОСОБА_2 вимог інструкції техніки безпеки та протипожежних заходів; про те, що улюбленим лозунгом позивача є лозунг:„Для досягнення цілей всі заходи добрі".
Згідно п. З ч. 1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутністю будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час та місце слухання справи.
Відповідно до ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про місце та час слухання справи і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. З матеріалів справи вбачається, що відповідач був неналежним чином повідомлений про місце та час слухання справи. Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що на момент ухвалення судом першої інстанції судового рішення 10.05.2006 року відповідач знаходився на лікарняному. Посилання у заочному рішення суду першої інстанції на те, що відповідач був повідомлений про місце та час слухання справи через засоби масової інформації, а саме: газету „Наше місто Токмак" та Урядовий кур'єр України не відповідає вимогам закону, оскільки відповідно до ч. 9 ст. 74 ЦПК України через оголошення у пресі викликається особа, місце знаходження якої не відомо.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач має постійне місце роботи -Токмацька ЦРЛ, є керівником відділу кадрів цього медичного закладу та має постійне місце проживання у м. Токмаку Запорізької області, про що суду першої інстанції було відомо.
Крім того, згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.04.2006 року № 205 р, виклики до суду через засоби масової інформації повинно подаватися через газету Запорізька правда. Суд же звернувся до інших газет, які не мають повноважень для надання такого роду об'яв.
Вказані порушення судом першої інстанції норм процесуального права є безумовною підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд до того ж суду.
Задовольняючи позовні вимоги позивача суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, які регулюють зазначені правовідносини. Суд прийшов до висновку, що у „ІНФОРМАЦІЯ_1" ОСОБА_1 розповсюдив недостовірну інформацію відносно позивача, що ця інформація є недостовірною та принижує його честь, гідність та ділову репутацію.
Разом з тим, задовольняючи позов ОСОБА_3, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що позивач звернувся до суду у відповідності до вимог ст. 34 Конституції України, яка передбачає право кожного на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів та переконань. Відповідно до зазначеної норми Конституції кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Судом встановлено, що на момент публікації зазначеної статті ОСОБА_1 був членом профспілкової організації Токмацької ЦРЛ. Зазначена обставина сторонами не оспорюється. Відповідно до п. 18 Статуту професійної спілки працівників охорони здоров'я України член профспілки має право вільно обговорювати у засобах масової інформації всі питання діяльності профспілки.
З матеріалів справи вбачається, що у „ІНФОРМАЦІЯ_1" відповідач висвітлив діяльність профспілкового комітету Токмацької ЦРЛ та його керівника - ОСОБА_2, допустивши при цьому критичні зауваження щодо вищезазначеної діяльності. Зазначена стаття, на думку колегії, лише критично оцінює діяльність профспілки та її керівника та стосується не якихось фактів, а критичних суджень. Вільна критика, в тому числі діяльності профспілки , є передумовою реалізації принципу гласної діяльності державних та громадських організації та гарантованого Конституцією України права на свободу думки, слова, вільного вираження своїх поглядів і переконань, поширення інформації.
Відповідно до ст. 47-1 Закону України „Про інформацію" ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних , зокрема, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні данні, з огляду на характер використання мовних засобів. Оціночні судження не підлягають доведенню.
З матеріалів справи вбачається, що зазначена стаття була написана відповідачем не тільки як керівником відділу кадрів зазначеної лікарні, а і як членом профспілки Токмацької ЦРЛ.
Таким чином, ухвалюючи судове рішення суд не застосував закон, який підлягав застосуванню, а тому неправильно вирішив спір.
Задовольняючи частково позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди суд не вказав , з яких мотивів він вважає встановленими фактичні обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги про стягнення моральної шкоди та не обгрунтував на підставі чого саме він визначив моральну шкоду в розмірі 3000 грн. У позовній заяві та в судовому засіданні позивач не обгрунтував та не довів обставини, якими він обґрунтовує спричинену йому моральну шкоду.
Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Верхового Суду України № 4 від 31.04.1995 року „Про судову практику у справах про відшкодування моральної шкоди" критична оцінка певних фактів не може бути підставою для задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди.
Оскільки судом першої інстанції обставини справи встановлені повно і правильно, у збиранні або додатковій перевірці доказів потреби немає, однак судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, які регулюють правовідносини сторін, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову ОСОБА_2 у задоволенні позову до ОСОБА_1 та редакції газети „Наше місто Токмак" про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди.
Керуючись ст. ст. 307,309,313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Заочне рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 10 травня 2006 року по цій справі скасувати.
Постановити нове рішення наступного змісту: „У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та редакції газети „Наше місто Токмак" про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди відмовити."
Рішення набирає законної сили негайно, проте може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня його проголошення .