УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 березня 2008 року                                                                                 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - Гошовського Г.М., суддів - Машкаринця М. М., Стана І.В., з участю прокурора - Ісака В.М., обвинуваченого - ОСОБА_1, захисника - ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляцією помічника прокурора м. Ужгорода на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду від 11 лютого 2008 року, -

ВСТАНОВИВ:

4 лютого 2008 року старший слідчий СВ Ужгородського УМВС України в Закарпатській області Ондуляк Н.Д. звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з поданням, погодженим із в.о. прокурора м. Ужгорода, про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_1 .

Подання вмотивовано тим, що ОСОБА_1 13 грудня 2007 року біля 19 години за попередньою змовою з ОСОБА_3 поблизу будинку №4 на вул. Жемайте в м. Ужгороді умисно, з корисливих мотивів, відкрито викрали у неповнолітньої ОСОБА_4 мобільний телефон марки «Самсунг Е900», сумочку, в якій знаходились гроші в сумі 300 гривень та косметичний набір, спричинивши матері неповнолітньої - ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 2534 гривні.

Обґрунтовуючи подання, орган досудового слідства зазначив, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, знаходячись на волі, може ухилятися від слідства, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі та продовжувати злочинну діяльність.

Відмовляючи в задоволення подання, суддя у постанові вказав, що органом досудового слідства не надано суду доказів того, що ОСОБА_1, знаходячись на волі, буде ухилятись від слідства і суду, від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі.

Справа: № 10-84/08

Головуючий у першій інстанції: Машкаринець І.М.

Доповідач: Машкаринець М. М. номер рядка статистичного звіту: 6

2

В апеляції прокурор порушує питання про скасування постанови, посилаючись на те, що висновки судді, викладені в постанові, не відповідають фактичним обставинам справи, вимогам закону.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, промову прокурора, який просив залишити постанову судді без зміни, так як кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_6 в порядку ст. 232 КПК України направлена до Ужгородського міськрайонного суду для розгляду по суті, пояснення обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника - ОСОБА_2 про залишення постанови судді без змін, дослідивши матеріали подання, справи, доводи, викладені в апеляції, апеляційний суд вважає, що апеляція не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. ст. 148, 150, 155 КПК України, роз'яснення, даного в п.п.3, 4 постанови №4 Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року „Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства" - запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого з метою запобігти спроби ухилення від дізнання, слідства або суду, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.

Запобіжні заходи застосовуються за наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім обставин, зазначених у статті 148 цього Кодексу, враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.

Взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 149 КПК України, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч.2 ст. 148 КПК і його належної поведінки.

Всупереч вимогам закону ні в поданні, ні в інших матеріалах справи органом досудового слідства не вказано підстав, які б давали можливість суду вважати, що при обранні щодо ОСОБА_1 менш суворого запобіжного заходу, передбаченого ст. 149 КПК України, останній буде намагатися ухилитися від слідства і суду, від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.

Ні органом досудового слідства, ні прокурором не подано таких доказів і суду апеляційної інстанції.

З матеріалів справи, що ОСОБА_1 вину у вчиненому визнав, має постійне місце проживання, раніше не судимий.

Обставин, які б спростували наведене, органом досудового слідства суду апеляційної інстанції не надано.

3

Окрім того, як вбачається з повідомлення в.о. прокурора м. Ужгорода кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_1 направлена до Ужгородського міськрайонного суду для розгляду по суті.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на даний час застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу, не пов'язаного з взяттям під варту, забезпечить виконання ним процесуальних обов'язків, передбачених ст. 148 КПК і його належної поведінки.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

апеляцію помічника прокурора м. Ужгорода залишити без задоволення, а постанову судді Ужгородського міськрайонного суду від 11 лютого 2008 року про відмову в обранні ОСОБА_1 запобіжного заходу в вигляді взяття під варту - без зміни.