КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2014 р. Справа№ 18-10-14-01/2759

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шипка В.В.

суддів: Верховця А.А.

Пантелієнка В.О.

при секретарі Матвєєнко Т.Є.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортекс"

на ухвалу господарського суду Черкаської області від 10.04.2014р

у справі № 18-10-14-01/2759 (суддя Васянович А.В.)

за заявою Управління Пенсійного фонду України в. м. Черкасах

до Відкритого акціонерного товариства "Черкаський завод

телеграфної апаратури"

про визнання банкрутом

за участю представників:

від апелянта: ОСОБА_1 - дов. № б/н від 10.01.2014 р.

від заявника: не з'явились;

від боржника: не з'явились;

від арбітражного керуючого: Білик О.А. - посв. № НОМЕР_1 від 03.07.2013р.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 10.04.2014р. у справі № 18-10-14-01/2759 у затвердженні мирової угоди від 18 лютого 2014 року, укладеної між боржником - відкритим акціонерним товариством "Черкаський завод телеграфної апаратури" в особі ліквідатора Білика Олександра Анатолійовича та головою комітету кредиторів - товариством з обмеженою відповідальністю "Фортекс" в особі директора ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фортекс" звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить ухвалу господарського суду Черкаської області від 10.04.2014р. у справі № 18-10-14-01/2759 скасувати, винести нове рішення, яким затвердити мирову угоду укладену між ВАТ "Черкаський завод телеграфної апаратури" в особі ліквідатора Білика О.А. та головою комітету кредиторів в особі ТОВ "Фортекс" по справі № 18-10-14-01/2759.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2014р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортекс "було прийнято до провадження і розгляд справи призначено на 06.05.2014р.

Встановлено, що в судове засідання 06.05.2014р. представник заявника, боржника не з"явилися, причини неявки суду не повідомили. Хоча про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

У межах строків, передбачених ст.102 ГПК України, на підставі п.1 ст.77 ГПК України господарський суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні, зокрема, у разі нез"явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

У зв'язку з тим, що строк розгляду спору по даній справі закінчується представником апелянта в судовому засіданні 06.05.2014р. подано клопотання про продовження строку розгляду справи на підставі ст.69 ГПК України.

Відповідно до ч.3 ст.69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Враховуючи викладене, строк розгляду справи підлягає продовженню на 15 днів та розгляд справи підлягає відкладенню.

Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.05.2014р. продовжено строк вирішення спору у справі № 18-10-14-01/2759 на п'ятнадцять днів. Розгляд справи № 18-10-14-01/2759 відкладено на 20.05.2014р.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2013р. було внесено зміни до складу колегії суддів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2013р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортекс" було прийнято до провадження.

Встановлено, що в судове засідання 20.05.2014р. представник заявника та боржника не з»явилися, причини неявки суду не повідомили. Хоча про час та місце судового засідання повідомленні належним чином.

В судовому засіданні представник апелянта апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

В судовому засіданні арбітражний керуючий апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч 3 ст. 81 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що господарський суд відмовляє в затвердженні мирової угоди у разі:

порушення порядку укладення мирової угоди, встановленого цим Законом;

якщо умови мирової угоди суперечать законодавству.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо порушення порядку укладення мирової угоди, яка є предметом оскаржуваної ухвали з наступних підстав.

Так, згідно ч. ч. 3 - 5 ст. 77 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів - членів комітету та вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладення мирової угоди.

Рішення про укладення мирової угоди приймається від імені боржника керівником боржника чи арбітражним керуючим (керуючим санацією, ліквідатором), які виконують повноваження органів управління та керівника боржника і підписують її.

Від імені кредиторів мирову угоду підписує голова комітету кредиторів.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням зборів комітету кредиторів відкритого акціонерного товариства "Черкаський завод телеграфної апаратури" від 01 червня 2013 року (протокол №3) було вирішено припинити повноваження комітету кредиторів, який діяв до визнання боржника банкрутом та обрано новий комітет кредиторів банкрута у складі семи кредиторів, а саме:

- державної податкової інспекції у м. Черкасах;

- управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області;

- товариства з обмеженою відповідальністю "Фортекс";

- приватного акціонерного товариства "Агропроммеханізація";

- ОСОБА_1;

- публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго";

- профспілкового комітету первинної профспілкової організації відкритого акціонерного товариства "Черкаський завод телеграфної апаратури".

Головою комітету кредиторів було обрано товариство з обмеженою відповідальністю "Фортекс" (протокол засідання комітету кредиторів №61 від 01 червня 2013 року).

Відповідно до п. 9.4. Рекомендації президії Вищого господарського суду України від 04 червня 2004 року № 04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та п. 57 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року, № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство" рішення зборів кредиторів чи комітету кредиторів є способом волевиявлення кредиторів і не може визнаватися господарським судом недійсним, оскільки за своєю правовою природою не є актом юридичної особи, державного чи іншого органу. У прийнятті судових актів у справах про банкрутство суд повинен давати оцінку таким рішенням відповідно до вимог статті 43 ГПК України та брати їх до уваги, якщо вони не суперечать чинному законодавству.

В абзаці 5 пункту 40 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28 березня 2013 року, № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI)" зазначено, що розгляд справи про банкрутство за новою редакцією Закону здійснюється згідно з постановою про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. При цьому правові підстави прийняття постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури визначаються відповідно до раніше чинної редакції Закону, а правові наслідки введення ліквідації процедури - за його новою редакцією. У зв'язку з здійсненням переходу до застосування нової редакції Закону необхідно привести реєстр вимог кредиторів у відповідність до вимог статті 45 Закону в новій редакції і з урахуванням його вимог вирішити питання щодо переобрання представницьких органів кредиторів (зборів кредиторів та комітету кредиторів).

Також Законом у новій редакції, зокрема ст.26 передбачено, що кредитор, який має двадцять п'ять і більше відсотків голосів, автоматично включається до складу комітету кредиторів, а під час визначення кількості голосів кредиторів з правом вирішального голосу не враховуються суми неустойки, інші фінансові санкції, моральна шкода, судовий збір.

З урахуванням вищенаведених рекомендацій загальними зборами кредиторів було прийнято відповідне рішення про обрання нового складу комітету кредиторів банкрута.

Водночас поточні кредитори не беруть участь у зборах кредиторів, що передбачено ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в старій редакції Закону) та ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22 грудня 2011 року N 4212-VI).

Тобто з аналізу вищенаведених норм суд дійшов законного висновку, що лише конкурсні кредитори виступають стороною у справі про банкрутство з усіма процесуальними правами, самі формують представницькі органи (збори і комітет кредиторів) та беруть у них участь з правом голосу. Виключно конкурсні кредитори шляхом подання до суду різноманітних клопотань визначають хід справи про банкрутство.

Аналогічний висновок міститься в п. 58 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року, № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство" в якому зазначено, що відповідно до абзацу другого частини першої статті 16 Закону (зазначена норма вказана в старій редакції Закону) учасниками зборів кредиторів з правом вирішального голосу є кредитори, вимоги яких включені до реєстру вимог кредиторів. Отже, господарським судам слід враховувати, що за змістом Закону всі категорії кредиторів, крім поточних, можуть брати участь у зборах кредиторів, обирати зі свого кола комітет кредиторів та що виключно їх голосами приймаються рішення, віднесені до компетенції цих органів кредиторів.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цією статтею. При цьому у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника.

Тобто в четверту чергу задовольняються також вимоги поточних кредиторів.

Поточні вимоги прирівнюються до конкурсних лише в черговості їх задоволення, визначеної ст. 45 Закону, проте Законом не наділені правом приймати рішення щодо подальших судових процедур, які застосовуються щодо боржника.

З реєстру вимог кредиторів та протоколу загальних зборів вбачається, що під час обрання нового складу комітету кредиторів відповідне рішення приймалося з урахуванням кількості голосів пропорційній сумі вимог як конкурсних так і поточних вимог разом.

Отже, до складу комітету кредиторів банкрута ввійшли кредитори з поточними вимогами, а саме: державна податкова інспекція у м. Черкасах, управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області, товариство з обмеженою відповідальністю "Фортекс", приватне акціонерне товариство "Агропроммеханізація", ОСОБА_1.

У п. 29 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28 березня 2013 року № 01-06/606/2013 (із змінами від 26 грудня 2013 року) "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI)" вказано, що після оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом поточні вимоги (грошові вимоги, що виникли під час проведення процедур банкрутства), стають конкурсними вимогами та можуть бути заявлені згідно з частиною першою статті 38 Закону.

Розгляд грошових вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі здійснюється господарським судом в тому ж порядку, що і грошових вимог, заявлених на підставі статті 23 Закону. За результатами розгляду грошових вимог кредиторів господарський суд заново затверджує реєстр вимог кредиторів (з урахуванням визнаних конкурсних вимог) та зобов'язує ліквідатора сформувати представницькі органи кредиторів (збори кредиторів та комітет кредиторів) у порядку, передбаченому статтею 26 Закону. Подальший рух справи в ліквідаційній процедурі має відбуватися тільки за участю новостворених представницьких органів кредиторів. Зокрема, це стосується переходу з ліквідаційної процедури до процедури санації або затвердження мирової угоди, прийняття рішення щодо реалізації активів банкрута, надання оцінки діяльності ліквідатора, затвердження звіту ліквідатора.

Лише ухвала суду прийнята за результатами попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів, що передбачено ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в старій редакції Закону) та ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22 грудня 2011 року N 4212-VI).

Учасниками зборів кредиторів боржника з правом вирішального голосу є конкурсні кредитори, визнані господарським судом та внесені до реєстру вимог кредиторів (ч. 2 ст. 26 Закону у новій редакції).

Крім того, на момент проведення загальних зборів кредиторів та зборів комітету кредиторів у новому складі, на якому було вирішено питання про укладання мирової угоди суд не затверджував своєю ухвалою нового реєстру вимог кредиторів (з урахуванням позиції ВГСУ викладеній в листі в редакції від 26 грудня 2013 року) і з цього питання ні ліквідатор, ні кредитори до суду не зверталися.

Оскільки, був порушений порядок укладення мирової угоди, встановлений Законом, а саме рішення про укладання мирової угоди було прийнято не уповноваженим складом комітету кредиторів, то на думку колегії суддів місцевий суд дійшов правильного висновку про відмову в затвердженні мирової угоди.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов висновку, що в даному випадку був порушений порядок укладення мирової угоди, встановлений Законом, оскільки рішення про укладання мирової угоди було прийнято не уповноваженим складом комітету кредиторів.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законну обґрунтовану ухвалу, яка відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з вищевказаного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованості своєї апеляційної скарги, доказів на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із ухвалою господарського суду Черкаської області від 10.04.2014р. у справі № 18-10-14-01/2759, а отже підстав для її скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 99, 101- 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортекс" залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Черкаської області у справі № 18-10-14-01/2759 від 10.04.2014р. залишити без змін.

2. Матеріали справи 18-10-14-01/2759 повернути до господарського суду Черкаської області.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови складено 22.05.2014р.

Головуючий суддя В.В. Шипко

Судді А.А. Верховець

В.О. Пантелієнко