Справа № 407/1029/14-а

2-а/407/49/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2014 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області у складі: суддя Афанасьєв В.О. при секретарі Лисенко Є.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду ССНВ в м.Ровеньки про скасування постанови відділення ВД ФССНВ в м.Ровеньки,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду ССНВ в м.Ровеньки про скасування постанови відділення ВД ФССНВ в м.Ровеньки, в якому просить скасувати постанову відділення ВД Фонду ССНВ в м.Ровеньки від 15.10.2013 року за № 1213/3115/183, якою припинено виплата йому щомісячної грошової суми на постійний сторонній догляд.

В обґрунтування вимог позивач послався на те, що Відділенням ВД Фонду у м. Ровеньки, Луганської області прийнято до виконання Постанову від 15.10.2013 за№1213/3115/183, якою припинено виплату потерпілому ( справа №3115, випадок №3115) щомісячної грошової суми на постійний сторонній догляд (вид оплати 183 КЕКВ 2740.11) в розмірі 573,5 грн. Підстава припинення: ст.34 ч.19, ст. 44 п. «г» Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»; Довідка УПЗСН №617від 10.07.2013р. Постанова КМУ від 29.04.2004 р. №558 Постанова правління Фонду 03.11.2011 р. №41. Зазначає, що з 1 червня 2001 року він перебуває на обліку у відділенні ВД Фонду у м. Ровеньки, Луганської області, в зв'язку з трудовим каліцтвом і отримував щомісячну страхову суму на постійний сторонній догляд в розмірі 573,5грн. за Законом України « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професіонального захворювання, які спричинили втрату працездатності» інші види компенсації на догляд не отримує. На обліку у відділі соціальних виплат УПСЗН Антрацитівської РДА не перебуває. Вказує, що на обліку в УПСЗН Антрацитівській РДА з 26.12.2005 перебуває його дружина ОСОБА_2 та отримує щомісячну допомогу у розмірі 4 грн. 80 коп., як непрацююча працездатна особа, яка доглядає за інвалідом І групи, згідно постанови КМУ №832 від 26.07.1996р. « Про підвищення розмірів державної допомоги окремим категоріям громадян», що не є підставою для припинення щомісячної страхової виплати йому як інваліду І групи. Вважає, що посилання на Постанову КМУ №558 від 29.04.2004 р. є безпідставне, оскільки компенсаційна виплата ОСОБА_2 призначається і виплачується органами праці та соціального захисту населення і фінансуються органами Пенсійного фонду, період догляду за інвалідом зараховується до страхового стажу, згідно п. 14 ст. 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та постанови КМУ №832 від 26.07.1996р.. Тобто він та ОСОБА_2 отримують різні види соціальної допомоги. До того ж припинення фінансування здійснюється на підставах ст.. 38 Закону №1105.

Відповідач - Відділення виконавчої дирекції Фонду ССНВ в м.Ровеньки, просив слухати справу у відсутності їх представника, подав письмові заперечення проти позову, у яких зазначено, що відповідно до п.4 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, Фонд соціального страхування від нещасних випадків фінансує витрати на медичну та соціальну допомогу, у тому числі на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний догляд, побутове обслуговування, протезування, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування, тощо, якщо потребу в них зазначено висновками МСЕК. Згідно п. 19 ст. 34 Закону, якщо застрахований одночасно має право на безоплатне або пільгове отримання одних і тих же видів допомоги,забезпечення чи догляду згідно з цим Законом та іншими законами, нормативно-правовими актами, йому надається право вибору відповідно виду допомоги, забезпечення та догляду за однією з підстав. Вказали, що на теперішній час при забезпечені потерпілих внаслідок трудового каліцтва необхідними видами догляду робочі органи виконавчої дирекції Фонду керуються чинною постановою правління Фонду від 03.11.2011 року №41 «Про затвердження Положення про організацію, забезпечення та фінансування необхідних видів догляду за потерпілим внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання». Відповідно до Положення, якщо інвалід одночасно має право на забезпечення необхідними видами догляду згідно із Законом та іншими нормативно-правовими актами, йому надається право вибору за однією з підстав. При фінансуванні витрат на необхідні види догляду за інвалідами, які мають право на даний вид допомоги відповідно до інших нормативно-правових актів, робочі органи виконавчої дирекції Фонду повинні надіслати запити до відповідних установ та отримали довідки про те, що інвалідам не фінансуються витрати на необхідні види догляду за іншими підставами. Списки інвалідів, які мають право на забезпечення необхідними видами догляду на підставі інших нормативно-правових актів, щорічно звіряються з робочими органами Пенсійного фонду, Фонду соціального захисту інвалідів, тощо. Управління праці та соціального захисту населення Антрацитівської районної державної адміністрації Луганської області повідомило відділення ВД Фонду в м. Ровеньки про перебування на обліку та отримання компенсації на непрацюючу непрацездатну особу по догляду за інвалідом 1 групи ОСОБА_2 за ОСОБА_1 ( довідка № 617 від 10.07.2013 року).

Відповідно до п.г ст. 44 Закону, застрахований зобов'язаний своєчасно повідомляти робочій орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків про обставини, що приводять до зміни розміру матеріального забезпечення, складу соціальних послуг, порядку їх надання. Вказує, що ОСОБА_1 не було повідомлено відділення ВД Фонду в м.Ровеньки про перебування на обліку ОСОБА_2 та отримання компенсацій на непрацюючих працездатних осіб по догляду за інвалідом (постійний сторонній догляд) в управлінні праці та соціального захисту населення, чим порушено ст. 44 Закону, оскільки виплати різних фондів призначені на одну й ту ж ціль - оплату стороннього догляду за інвалідом. Також згідно з роз'ясненням № 10-11-11 від 10.02.2012 року виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань мають правові підстави припиняти фінансування необхідних видів догляду у разі надання таких виплат члену сім'ї інваліда іншими установами, які здійснюють фінансування необхідних видів догляду.

Зазначили, що відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», слідує, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку забезпечити згідно з медичним висновком домашній догляд за потерпілим, допомогу у здійснені домашнього господарства (або компенсувати йому відповідні витрати). В ч. 4 ст. 34 Закону зазначено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків фінансує витрати на медичну та соціальну допомогу, в тому числі на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, протезування, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування тощо, якщо потребу в них визначено висновками МСЕК. У пункті 2.2 Постанови правління Фонду від 03.11.2011 року №41 «Про затвердження Положення про організацію, забезпечення та фінансування необхідних видів догляду за потерпілим внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання» зазначено: потребу потерпілих у спеціальному медичному постійному сторонньому догляді та побутовому обслуговуванні визначають медико-соціальні експертні комісії (МСЕК). Якщо МСЕК встановлено, що потерпілий потребує кількох видів допомоги, оплата проводиться за кожним її видом окремо.

Вказали, що із матеріалів доданих до адміністративного позову слідує, що відповідно до довідки МСЕК від 07.08.2009 року, ОСОБА_1 встановлено 100% втрати працездатності у зв'язку із трудовим каліцтвом, також визначена потреба у додаткових видах допомоги, а саме: протипролежневий матрац; санаторно-курортне лікування 1 раз на рік із супроводжуючою особою; медикаментозне лікування; спеціальний медичний догляд; катетеризація сечового міхура та очищувальні клізми за показанням; побутовий догляд; постільні приналежності; предмети догляду (памперси); протезування технічними засобами: інвалідний візок, тутори, функціональне ліжко, підйомник, сидіння для ванни, опори для ванни; корсет, ортопедичне взуття; протипролежнева подушка; 3-4 рази на рік масаж верхніх та нижніх кінцівок №15; електростимуляція верхніх та нижніх кінцівок через день №15-20, сечового міхура за показниками; ЛФК щоденно самостійно після спец навчання інструктором; лікування в реабілітаційному відділені за місцем мешкання.

Вказують, що у довідці МСЕК не встановлено, що позивач потребує постійного стороннього догляду, то він не має права на ці виплати. Пунктом 6 ч. 1 ст. 38 Закону визначено, що страхові виплати і надання соціальних послуг може бути припинено в інших випадках передбачені законодавством. П. 2.16 Постанови № 41, вказує, що фінансування витрат на необхідні види догляду потерпілому припиняється у випадках, що визначені ст. 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Таким чином вважають, що відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань правомірно винесено постанову від 15.10.2013 року №1213/3115/3115/183 «Про припинення щомісячної страхової виплати», тому, на підставі вищевикладеного представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову.

У судове засідання сторони не з'явилися, просять розглядати справу без їх участі, позивач позов підтримує, просить його задовольнити, відповідач просить відмовити у його задоволенні.

Згідно ст. 6 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод", ратифікованої Законом України 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Суд, перевіривши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до довідки Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.03.2014 р. №03/847 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку з 01.06.2001 року як інвалід І групи з трудового каліцтва, отримував щомісячну страхову виплату на постійний сторонній догляд за період з січня 2001 року до 01.10.2013 року (а.с.15). Відповідно до довідки «про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потребу у додаткових видах допомоги» Серії 2-20СУ №039426 ОСОБА_1 встановлена перша група інвалідності, 100% втрата працездатності та необхідність у додаткових видах допомоги, а саме: протипролежневий матрац; санаторно-курортне лікування 1 раз на рік із супроводжуючою особою; медикаментозне лікування; спеціальний медичний догляд; катетеризація сечового міхура та очищувальні клізми за показанням; побутовий догляд; постільні приналежності; предмети догляду (памперси); протезування технічними засобами: інвалідний візок, тутори, функціональне ліжко, підйомник, сидіння для ванни, опори для ванни; корсет, ортопедичне взуття; протипролежнева подушка; 3-4 рази на рік масаж верхніх та нижніх кінцівок №15; електростимуляція верхніх та нижніх кінцівок через день №15-20, сечового міхура за показниками; ЛФК щоденно самостійно після спец навчання інструктором; лікування в реабілітаційному відділені за місцем мешкання (а.с.5) ОСОБА_2 згідно довідки №617 від 10.07.2013 року призначено з 26.12.2005 року до 17.01.2014 року щомісячну компенсаційну виплату непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за інвалідом І групи ОСОБА_1 (а.с.4), яка відповідно до довідки складає 13,86 грн. щомісячно (а.с.4 зв.).

Постановою Відділення ВД Фонду у м.Ровеньки Луганської області Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 15 жовтня 2013 року №1213/3115/3115/183 ОСОБА_1 припинені виплати щомісячної грошової суми на постійний сторонній догляд в розмірі 573,50 грн. на підставі п.19 ст. 34, п. «г» ст.. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (а.с.3)

Згідно п.19 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» якщо застрахований одночасно має право на безоплатне або пільгове отримання одних і тих же видів допомоги, забезпечення чи догляду згідно з цим Законом та іншими законами, нормативно-правовими актами, йому надається право вибору відповідного виду допомоги, забезпечення чи догляду за однією з підстав.

Пунктом «г» ч.2 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» застрахований зобов'язаний: у разі настання нещасного випадку або професійного г) своєчасно повідомляти робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків про обставини, що призводять до зміни розміру матеріального забезпечення, складу соціальних послуг та порядку їх надання (зміни стану непрацездатності, складу сім'ї, звільнення з роботи, працевлаштування, виїзд за межі держави тощо).

Тобто, аналізуючи законодавство, на підставі якого позивачу були припинені щомісячні страхові виплати, суд вважає, що відповідач не вірно застосував зазначені норми, оскільки ст.. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» передбачено право вибору відповідно виду допомоги, забезпечення чи догляду, але відповідачем не надано жодних доказів надання вибору позивачу певного виду допомоги. При цьому суд вважає, що виплати, які отримував позивач у розмірі 573,5 грн. значно більше виплат, які отримує його дружина у розмірі 13,86 грн., тому відмовитися від виплат на постійний сторонній догляд в розмірі 573,5 грн. позивач не міг, оскільки про припинення йому виплат він дізнався 21.10.2013 року листом відповідача. Тому вбачається, що відповідач при винесені постанови на підставі зазначених в ній законодавчих норм не дотримався вимог вказаних норм, тим самим порушив права позивача, а саме право вибору на певний вид допомоги, тим самим відповідач значно погіршив матеріальне становище позивача, який є інвалідом першої групи та потребує стороннього догляду.

Листом №4-11-11 від 13.01.2014 року у відповідь позивачу, відповідач зазначив, що підставою припинення щомісячних страхових виплат є одночасне отримання позивачем виплат на постійний сторонній догляд інваліду та виплата непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за інвалідом І групи, вказавши, що зазначені виплати мають одне і теж призначення і вимірюються у грошовому еквіваленті, а одночасне отримання виплат суперечить чинному законодавству (а.с.7)

Порядком призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 р. N 558 передбачено, що непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами), призначається щомісячна компенсаційна виплата. Фізична особа, яка надає соціальні послуги, має право одержувати тільки одну компенсацію незалежно від кількості обслуговуваних осіб, видів та обсягу послуг.

Пунктом 4 Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 р. N 558 зазначено, що компенсація не виплачується фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам, яким відшкодовуються витрати на надання послуг по догляду відповідно до Законів України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"

Пунктом 1.2 Положення про організацію, забезпечення та фінансування необхідних видів догляду за потерпілим внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання затвердженого Постанови правління Фонду від 03.11.2011 року №41 встановлено, що постійний сторонній догляд - вид догляду, яким забезпечуються інваліди із значно вираженою важкістю, функціональними порушеннями в організмі, зумовленими професійним захворюванням, травмою, що призводять до значного обмеження життєдіяльності, надзвичайною залежністю від постійного стороннього догляду, допомоги або нагляду інших осіб, неспроможні до самообслуговування (не можуть самостійно приймати їжу, забезпечувати туалет, потребують допомоги при прогулянках тощо).

Згідно п.2.2 Положення про організацію, забезпечення та фінансування необхідних видів догляду за потерпілим внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання затвердженого Постановою правління Фонду від 03.11.2011 року №41 потребу потерпілих у спеціальному медичному, постійному сторонньому догляді та побутовому обслуговуванні визначають медико-соціальні експертні комісії (далі - МСЕК).Якщо МСЕК встановлено, що потерпілий потребує кількох видів допомоги, оплата проводиться за кожним її видом окремо

На підставі вищезазначеного суд вважає, що посилання відповідача на те, що виплата на постійний сторонній догляд інваліду та виплата непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за інвалідом І групи є різними виплатами є неправомірною, оскільки передбачені різними нормативними актами, мають різне призначення, оскільки отримується різними особами, а пов'язані лише з інвалідністю позивача та необхідністю в певних видах допомоги. Тому суд вважає, що відмова відповідачу в виплатах на постійний сторонній догляд є неправомірною та не відповідає нормам діючого законодавства. А посилання при цьому позивача на Порядок призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги згідно якого компенсація не виплачується фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам, яким відшкодовуються витрати на надання послуг по догляду відповідно до Закону, є такими, що не відповідають обставинам справи. Так виплати відповідач припинив ОСОБА_1, який є інвалідом І групи, тобто застрахованою особою, яка є потерпілою, але при відмові посилається на вищезазначену норму Порядку, якою передбачено припинення виплат фізичним особам, які надають соціальні послуги, але ОСОБА_1 не є суб'єктом, правовідносини з яким регулює зазначена норма Порядку, з чого вбачається значне порушення законодавства відповідачем при припинення виплат на сторонній постійний догляд ОСОБА_1 Тому припинення ОСОБА_1 щомісячних страхових виплат через те, що його дружина отримує іншу соціальну допомогу є незаконним та таким, що порушує права позивача.

В Листі №33-11-11 від 13.02.2014 року надаючи відповідь на звернення позивача зазначив, ВД ФССНВ що рішенням МСЕК позивачу визначено потребу у спеціальному медичному, постійному сторонньому догляді та побутовому обслуговуванні, але у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 отримує компенсаційну виплату непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за ОСОБА_1 винесена постанова про припинення виплат на постійний сторонній догляд посилаючись на п.4 Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 р. N 558 (а.с.8)

На підставі вищевикладеного суд вважає, що посилання в своєму запереченні відповідача на те, що висновком МСЕК позивачу не встановлена необхідність в постійному сторонньому догляді є такими, що суперечать листу Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 13.02.2014 року в якому зазначено, що Рішенням МСЕК позивачу визначено потребу у спеціальному сторонньому догляді, а посилання відповідача, що в доданій до позову довідці відсутня зазначена необхідність є неправомірним та таким, що не відповідає листу вищестоящого органу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, враховуючи, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд вважає, що дії відповідача щодо винесення Постанови Відділення ВД Фонду у м.Ровеньки Луганської області Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 15 жовтня 2013 року №1213/3115/3115/183 є неправомірними та такими, що не відповідають наданим позивачем документам та нормам діючого законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Таким чином, з урахуванням вказаних обставин, норм діючого законодавства, зокрема вимог ст.71, 72 КАС України, суд вважає, що дії посадових осіб Відділення ВД Фонду у м.Ровеньки Луганської області Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України по припиненню ОСОБА_1 виплати щомісячної грошової допомоги на постійний сторонній догляд є такими, що не відповідають нормам діючого законодавства, а тому необхідно задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суд доходить висновку, що позивач, довів неправомірність прийнятого рішення відповідачем, який хоч і заперечував проти позову, але доказів правомірності своїх дій при винесені Постанови не надав.

Таким чином, з урахуванням вказаних обставин, норм діючого законодавства, зокрема вимог ст.72 КАС України, суд вважає, що позивач має право на отримання щомісячної грошової допомоги на постійний сторонній догляд.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що всі доводи відповідача носять характер припущень і не підтверджується жодними доказами по справі, хоча відповідно до ч.2 ст. 72 КАС України відповідач, як суб'єкт владних повноважень, повинен довести суду правомірність свого рішення про припинення щомісячної страхової виплати позивачу.

Позивач надав докази неправомірності відмови відповідача в виплаті грошової допомоги на постійний сторонній догляд, які є належними та допустимими, відповідачем під сумнів не ставилися та жодних заперечень проти зазначених доказів не надано.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 34, 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Порядком призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 р. N 558, п.п. 1.2, 2.2 Положення про організацію, забезпечення та фінансування необхідних видів догляду за потерпілим внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання затвердженого Постанови правління Фонду від 03.11.2011 року №41 , ст. ст. 2, 11, 17, 18, 71, 72, 87, 94, 99, 100, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду ССНВ в м.Ровеньки про скасування постанови відділення ВД ФССНВ в м.Ровеньки - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати Постанову відділення ВД Фонду ССНВ в м.Ровеньки від 15.10.2013 року за № 1213/3115/3115/183, якою припинено виплата ОСОБА_1 щомісячної грошової суми на постійний сторонній догляд.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі оголошення судом вступної та резолютивної частини постанови в порядку частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя Антрацитівского

міськрайонного суду В. О. Афанасьєв