АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
Справа № 22-ц/796/4140/14 Головуючий у 1-й інстанції: Васильченко О.В.
Доповідач: Волошина В.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2014 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого Волошиної В.М.
Суддів Котули Л.Г., Слюсар Т.А.
при секретарі Круглик В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 26 липня 2013 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Правекс Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів, -
в с т а н о в и л а :
У квітні 2013 року позивач ПАТ «Комерційний банк «Правекс Банк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що між АКБ «Правекс Банк» правонаступником якого є ПАТ «Правекс Банк» було укладено кредитний договір, згідно з яким Банк надав відповідачеві кредит в сумі 70 000,00 доларів США із розрахунку 16% річних. Згідно умов договору ОСОБА_2 взяла на себе зобов'язання повернути наданий кредит у повному обсязі до 29.03.2010 та сплачувати відсотки за користування коштами. ОСОБА_2 всупереч умов кредитного договору, свої зобов'язання щодо погашення заборгованості по наданому кредиту та сплаті процентів за користування ним, не виконує, а тому банк, з урахуванням уточнених вимог (а.с.94), просив стягнути з відповідача на користь банку суму заборгованості та судові витрати.
Заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 26 липня 2013 року позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Правекс Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс Банк» (місцезнаходження: м. Київ, Кловський узвіз, 9/2, рахунок № 290981202011 в ПАТ КБ «Правекс Банк», МФО 321983, код ЄДРПОУ 14360920) заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 495-001/07Ф від 29.03.2007 в сумі 656 976 грн. 64 коп. та судовий збір в сумі 3441 грн. 00 коп., а всього 660 417 грн. 64 коп.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 05 лютого 2014 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення у справі залишено без задоволення.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції відповідач подала апеляційну скаргу в загальному порядку.
В апеляційній скарзі відповідач порушує питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, яким в задоволенні позову ПАТ «Комерційний банк «Правекс Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити, мотивуючи тим, що рішення суду першої інстанції є незаконними.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що судом першої інстанції не вивчено договір про відкриття кредитної лінії, що призвело до помилкового висновку про стягнення з неї суми заборгованості.
У судовому засіданні відповідач підтримала доводи апеляційної скарги. Представник позивача Шумєєва О.О. заперечувала, просила рішення суду залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов ПАТ «Комерційний банк «Правекс Банк», суд першої інстанції виходив із того, що позичальник, всупереч умов кредитного договору, не здійснює платежів по погашенню суми заборгованості по кредиту та нарахованим процентам, чим порушує взяті на себе договірні зобов'язання.
Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції зроблені на підставі повного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів та в повній мірі відповідають вимогам закону.
Судом встановлено, що 29.03.2007 між АКБ «Правекс Банк», правонаступником якого є ПАТ КБ «Правекс Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 495-001/07Ф (а.с. 7-15). Відповідно до п. 1.1. договору Банк надав позичальнику кредитну лінію в іноземній валюті в розмірі 70 000 доларів США 00 центів. Згідно п. 1.2 договору позичальник зобов'язалася повернути позивачеві кредитні кошти у повному обсязі не пізніше 29.03.2010 зі сплатою 16% річних. Відповідно до п. 4.1 договору позичальник повинна погасити кредит згідно графіку зменшення ліміту кредитування. Пунктом 1.3 договору передбачено, що у кожному випадку невиконання (неналежного виконання) позичальником своїх зобов'язань за договором (відносно строків сплати відсотків і повернення кредиту та/або сплати відсотків та/або повернення кредиту не в повному обсязі та/або погашення частини кредиту згідно графіку зменшення ліміту кредитування), розмір процентної ставки збільшується на 1 відсоток, починаючи від розміру, встановленого в п. 1.2 договору. У випадку наступного невиконання позичальником своїх зобов'язань за договором розмір відсоткової ставки збільшується з урахуванням збільшення відсоткових ставок, зроблених раніше, відповідно до умов даного пункту договору. Новий розмір відсоткової ставки встановлюється від дня, наступного за днем, в який позичальник повинен був виконати свої зобов'язання, однак не виконав їх або виконав не в повному обсязі. Відповідно до п. 9.1 договору, за порушення строків погашення заборгованості за кредитом або внесення відсотків за користування кредитом позичальник сплачує пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної ставки, зазначеної в п. 1.3 договору, що діяла в період прострочення, від суми заборгованості за весь період прострочення. Згідно п. 7.1 договору Банк має право достроково вимагати погашення кредиту, проценти, пеню і штрафи в повному обсязі. Позичальник всупереч умов договору, свої зобов'язання щодо погашення заборгованості по наданому кредиту та сплаті процентів за користування ним, не виконує, чим порушує взяті на себе договірні зобов'язання. У добровільному порядку ОСОБА_2 відмовилась погасити кредитну заборгованість.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, надаючи оцінку зібраним у справі доказам в межах заявлених позивачем вимог щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, колегія суддів виходить із такого:
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що відповідач ОСОБА_2 погодилась укласти договір на умовах, визначених у ньому, отримала грошові кошти з терміном повернення до 29 березня 2010 року. Відповідно до умов кредитного договору зобов'язувалася здійснювати повернення кредиту та сплачувати відсотки за користування кредитом. Строк виконання зобов'язання визначений графіком платежу, а саме щомісяця до 10 числа наступного місяця. Відсотки - щомісяця у термін до 10 числа наступного за місяцем нарахування відсотків.
В порушення умов даного договору відповідач ОСОБА_2 кредит не повернула у повному обсязі та не проводить оплату за користування ним.
Як встановлено судом апеляційної інстанції і вбачається із розрахунку заборгованості (а.с.52) відповідач ОСОБА_2 перестала виконувати щомісячні зобов'язання з погашення кредиту з 01 грудня 2008 року. З вимогами про стягнення заборгованості за кредитом банк звернувся - 03 квітня 2013 року.
При розгляді справи в суді апеляційної інстанції відповідач пояснила, що не відмовляється виконувати умови кредитного договору, однак існують обставини, які утруднюють виконати їй належним чином зобов'язання, про що вона повідомила банк у заяві і клопотала щодо перенесення строків платежів. Просила врахувати, що 31 січня 2013 року, 19 лютого 2013 року, 02 квітня 2013 року вона перерахувала кошти на погашення кредитної заборгованості.
Із витребуваної виписки банку за період з 31 січня 2013 року по 03 квітня 2013 року вбачається, що дійсно відповідачем тричі здійснено перерахунок суми 3 250,00 грн. за призначенням оплата за договором, однак ці кошти не зараховані на погашення боргу, оскільки були повернуті відповідачеві, у зв'язку з відсутністю рахунку отримувача грошових коштів.
Колегія суддів, вважає, що вчинені відповідачем дії свідчать про визнання нею свого боргу та переривання перебігу позовної давності (ч. ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України).
Із поданого позивачем розрахунку, проведеного станом на 26 грудня 2012 року вбачається, що загальна заборгованість відповідача перед банком складає суму 82 194 доларів США 00 центів, що за курсом НБУ станом на 26 грудня 2012 року становить 656 976 грн. 64 коп., з яких: 45 578 доларів США 00 центів, що за курсом НБУ становить 364 304 грн. 95 коп. - кредитна заборгованість, яка нарахована за період з 01 грудня 2008 року по 29 березня 2010 року; 36 597 доларів США 00 центів, що за курсом НБУ становить 292 519 грн. 82 коп. - пеня за прострочення сплати кредиту за період з 13 січня 2009 року по 20 травня 2012 року; 19 доларів США 00 центів, що за курсом НБУ становить 151 грн. 88 коп. - пеня за прострочення сплати процентів за період з 12 січня 2010 року по 06 травня 2010 року.
Клопотання (заяви) про застосування позовної давності до вимог про стягнення неустойки відповідачем не заявлялось.
При таких обставинах, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість за кредитним договором та штрафні санкції (пеню) за несвоєчасне виконання зобов'язання.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 26 липня 2013 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий: Судді: