АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а
Апеляційне провадження № 22-ц/796/5664/2014 Головуючий в суді 1 інстанції - СоколовО.М.
Доповідач - Ящук Т.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді Ящук Т.І.
суддів Немировської О.В., Чобіток А.О.
при секретарі Лужецькій І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 22 листопада 2013 року про відкриття провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 7» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
встановила:
В листопаді 2013 року позивач ТОВ «Рада 7» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва від 22 листопада 2013 року відкрито провадження по справі за позовом ТОВ «Рада 7» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Не погоджуючись з ухвалою, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та постановити нову про повернення позовної заяви позивачу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині недотримання правил підсудності. Вказував, що оскільки він зареєстрований в АДРЕСА_2, то відповідно до ст. 109 ЦПК України, справа не підсудна Печерському районному суду м. Києва.
В судовому засіданні апелянт підтримав апеляційну скаргу та просив задовольнити; представник позивача вважав доводи апеляційної скарги безпідставними та просив залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач ТОВ «Рада 7» просив стягнути з ОСОБА_2, який є власником квартири АДРЕСА_1, заборгованість за надані послуги, передбачені договором «Про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території» від 03.06.2003 року в розмірі 30 106 грн. 48 коп. - основного боргу, інфляційні збитки в розмірі 1 108 грн. 90 коп. та 3 % річних в розмірі 1508 грн. 50 коп., та у зв'язку несплатою відповідачем витрат на утримання квартири, яка територіально розташована у Печерському районі м. Києва.
Відкриваючи провадження по справі, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява відповідає вимогам ст.ст. 118-120 ЦПК України, підстав для відмови у відкритті провадження у справі або для повернення позовної заяви не вбачається.
З таким висновком колегія суддів погоджується, вважає його законним і обґрунтованим.
Частиною 1 ст.114 ЦПК України встановлено, що позови, які виникають з приводу нерухомого майна, мають виключну підсудність та пред'являються в суд за місцезнаходженням майна або його основної частини.
Виходячи з аналізу зазначеної правової норми, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна та стосуються будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно.
В пункті 42 Постанови № 3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ відзначив, що позови про право володіння і користування нерухомим майном, про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо відносяться до позовів, для яких встановлено виключну підсудність згідно з ч. 1 ст. 114 ЦПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу оплати наданих житлово-комунальних послуг до квартири, що належить відповідачу на праві приватної власності, тобто з приводу утримання нерухомого майна.
Отже, позивач, звертаючись з позовною заявою до Печерського районного суду м. Києва про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території за місцем знаходження вказаного нерухомого майна, не порушив вимог процесуального закону, і судом було правильно відкрито провадження по справі.
Доводи апеляційної скарги про те, що ухвала про відкриття провадження у справі постановлена з порушенням підсудності, оскільки позов має розглядатись за зареєстрованим місцем проживання відповідача, є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, адже предметом даного позову є оплата послуг з централізованого опалення квартири та утримання нерухомого майна, що знаходиться у Печерському районі м. Києва.
При цьому з матеріалів справи вбачається, що 10 лютого 2014 року по даній справі судом ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Рада-7» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задоволено.
Таким чином, колегія суддів вважає, що ухвала судді Печерського районного суду м. Києва від 22.11.2013 року постановлена з дотриманням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до ст. 312 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312-315, 317, 218 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 22 листопада 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий : Судді: