Єдиний унікальний номер 260/9761/13-ц Номер провадження 22-ц/775/4073/2014

Головуючий в 1 інстанції Кротінов В.О.

Доповідач Пономарьова О.М.

Категорія 27

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Пономарьової О.М.,

суддів Соломахи Л.І., Супрун М.Ю.,

при секретарях Мишко Д.О., Сачко І.В.,

за участю

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, з апеляційною скаргою позивача Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» на рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 16 січня 2014 року,-

в с т а н о в и в :

Рішенням Ленінського районного суду м. Донецька від 16 січня 2014 року в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» (далі ПАТ КБ «ПриватБанк») до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ПАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Апелянт посилається на те, що строк позовної давності по кредитному договору за домовленістю сторін встановлений до 5 років і його перебіг був перерваний 3 серпня 2011 року здійсненням відповідачем погашення боргу в сумі 3 414,10 грн. Крім того, відсутня заява відповідача про застосування строку позовної давності.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представники позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, подав заяву, в якій просив розглядати справу у його відсутність.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представників позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.

Перевіряючи справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд виходить з наступного.

В жовтні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просив стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №DOT7RX26320064 від 28 грудня 2006 року у розмірі 37 259,41 грн., понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 372,59 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач пропустив строк позовної давнини щодо захисту свого порушеного права у правовідносинах з відповідачем.

Такий висновок суду є правильним, відповідає встановленим у справі обставинам та вимогам закону.

Судом першої інстанції встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що 28 грудня 2006 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_4 укладено договір №DOT7RX26320064, згідно з умовами якого банк надав відповідачу ОСОБА_4 кредит у розмірі 5 388,93 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що заява разом з умовами надання кредиту фізичним особам («Розстрочка»)(Стандарт) складає між ним і банком договір, про що свідчить підпис відповідача.

Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно умов.

В суді апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до норм чинного законодавства договором встановлена позовна давність за вимогами стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за договором тривалістю 3 років

Помилкове посилання суду першої інстанції на строк позовної давності 5 років, оскільки позивачем надані умови надання кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), які не діяли на час укладення договору з відповідачем, не впливає на остаточні висновкі суду. Крім того в суді апеляційної інстанції представник позивача надав умови надання кредиту фізичним особам («Розстрочка»)(Стандарт), які діяли на час укладання договору з відповідачем і в яких відсутній п.п.5.5, де збільшено строк позовної давності до 5 років.

У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором у відповідача станом на 09 вересня 2013 року заборгованість становить 37 259,41 грн. та складається з наступного: 15 412,24 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом; 862,24 гривень - заборгованість по комісії за користування кредитом; 18 734,48 - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; а також штрафи відповідно до п.5.3 умов та правил надання банківських послуг: 500,00 гривень - штраф (фіксована частина); 1 750,45 гривень - штраф (процентна складова).

Як вбачається з наданих розрахунків, останній платіж на виконання зобов'язань за кредитним договором, який здійснив відповідач, мав місце 23 квітня 2007 року, тобто з травня 2007 року позивач дізнався про порушення умов кредитного договору відповідачем та порушення його прав, а тому мав можлдмивість звернутися до суду за їх захистом.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Таким чином, строк позовної давності, враховуючи останній платіж на виконання зобов'язань за кредитним договором, сплинув в травні 2010 року, а до суду позивач звернувся лише 7 грудня 2013 року.

Доводи апелянта про те, що строк позовної давності був перерваний проведенням 3 серпня 2011 року оплати відповідачем на погашення заборгованості 3 414,08 грн., є необгрунтованими, оскільки такі дії позивача мали місце не в межах строку давності, а після його спливу, а за таких обставин відсутні підстави вважати, що строк позовної давності був перерваний.

Відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У відгуку на позовну заяву від 30 жовтня 2013 року, яка міститься на а.с. 21-22, відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог у зв'язку з пропуском строку позовної давності, що спростовує доводи апеляційної скарги про відсутність заяви відповідача про застосування строку позовної давності.

За таких обставин, з урахуванням того, що позивач без поважних причин пропустив строк позовної давнини щодо захисту свого порушеного права у правовідносинах з відповідачем, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог.

Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені правовідносини, що склалися між сторонами і їм надана належна правова оцінка, в судовому рішенні повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Апеляційний суд визнає, що наведені в апеляційній скарзі позивача доводи є необґрунтованими і не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Згідно із статтею 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді справи вимог матеріального чи процесуального законів або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу позивача Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 16 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: О.М. Пономарьова

Судді: Л.І. Соломаха

М.Ю. Супрун