ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"09" січня 2007 р. | Справа № 26/374-06-8240А |
м. Одеса
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Журавльова О.О.,
суддів Тофана В.М., Михайлова М.В.
при секретарі судового засідання Друзенко К.В.
за участю представників сторін у судовому засіданні 26.12.2006р.
від позивача: Громова О.А. за довіреністю від 18.01.2006р. №13-84
від відповідача: Гиско О.С. за довіреністю від 02.01.2006р. №7
за участю представників сторін у судовому засіданні 09.01.2007р.
від позивача: Громова О.А. за довіреністю від 18.01.2006р. №13-84
від відповідача: не з’явився
розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Пасавтотранссервіс”
на постанову господарського суду Одеської області від 16 жовтня 2006 року
у справі №26/374-06-8240А
за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області
до відповідача Відкритого акціонерного товариства „Пасавтотранссервіс”
про стягнення 8929,71 грн., -
В С Т А Н О В И В:
Державна інспекція з контролю за цінами в Одеській області звернулась до господарського суду Одеської області з адміністративним позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства „Пасавтотранссервіс” 8929,71 грн., з яких 2976,57 грн. - сума необґрунтовано одержаної відповідачем виручки, а 5953,14 грн. - сума штрафних санкцій.
Постановою господарського суду Одеської області від 16 жовтня 2006 року у справі №26/374-06-8240А (суддя Никифорчук М.І.) позов Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області задоволений повністю.
Постановляючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що акт перевірки складений позивачем на підставі п.12 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996р. №1548, із застосуванням „Методичних рекомендацій по формуванню собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Мінтрансу України №65 від 05.02.2001р. та наказів Мінтрансу України від 10.02.98р. №43, від 30.03.1998р. №102, а тому у господарського суду відсутні підстави ставити цей акт під сумнів.
Відповідач із постановленим рішенням суду першої інстанції не згодний, в апеляційній скарзі просить його скасувати і прийняти нову постанову про часткове задоволення позовних вимог із врахуванням заперечень відповідача, а також просить звільнити відповідача від сплати штрафних санкцій та відстрочити виконання судового рішення на шість місяців у зв’язку із скрутним фінансове становищем відповідача. При цьому відповідач посилається на те, що суд першої інстанції не вислухавши справедливі та обґрунтовані доводи відповідача по справі, не дослідивши матеріали справи у першому судовому засіданні постановив рішення. Окрім того, судом першої інстанції не розглянуті заявлені відповідачем у запереченнях на позов клопотання про залучення до участі у справі в якості відповідача ТОВ „Одеське обласне об’єднання автобусних станцій”, яке через підвідомчі йому автостанції і автовокзали, в даному випадку через Котовський автовокзал, здійснює продаж квитків пасажирам для проїзду в автобусах, а також клопотання щодо зобов’язання сторін здійснити повторну перевірку даних, вказаних у додатку до акту перевірки позивача.
На вимогу апеляційного господарського суду відповідачем надані письмові пояснення за вх.№3309-Д2 від 25.12.2006р., в яких детально обґрунтована сума, з якою не згодний відповідач.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі і просив постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області в сумі 984, 37 грн., яка дійсно є сумою необґрунтовано одержаної відповідачем виручки, а від стягнення штрафу відповідача звільнити та відстрочити виконання судового рішення на шість місяців. Також відповідачем надані до суду доповнення до апеляційної скарги за вх.№3309-Д3 від 09.01.2007р., в яких відповідач просив зменшити розмір штрафних санкцій до 492,19 грн. та відстрочити виконання судового рішення на шість місяців, з посиланням при цьому на скрутне фінансове становище відповідача.
Представник позивача у судовому засіданні погодився з доводами, викладеними відповідачем в апеляційній скарзі щодо завищення суми необґрунтовано одержаної виручки і просив зменшити суму позовних вимог до 2953,11 грн., з яких 984,37 грн. –сума необґрунтовано одержаної відповідачем виручки, а 1968,74 грн. –сума штрафних санкцій.
На підставі ч.2 ст.150 КАС України у судовому засіданні оголошувалась перерва до 09.01.2007р.
На підставі ч.3 ст.160 КАС України, у судовому засіданні 09.01.2007р. оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а складання повного тексту відкладене до 12.01.2007р.
Дослідивши обставини та матеріали справи, перевіривши правильність застування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, а також заслухавши пояснення представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги відповідача, з огляду на таке:
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1996р. №1548 „Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів) передбачено, що тарифи на перевезення пасажирів і багажу автобусами, які працюють у звичайному режимі руху, в приміському та міжміському внутрішньообласному сполученні встановлюють Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
Наказом Одеського територіально-виробничого об’єднання автомобільного транспорту ТВО „Одесавтотранс” від 14.11.2000р. №48 по узгодженню з Одеською обласною державною адміністрацією затверджені граничні тарифи на проїзд пасажирів та перевезення багажу в автобусах приміських та внутрішньообласних міжміських маршрутів, які працюють у звичайному режимі руху, а саме, вартість проїзду пасажирів з розрахунку за 1 км встановлена 0,065 грн. для автобусів загального типу, а в автобусах з м’якими сидіннями –0,080 грн.
Наказом Одеського територіально-виробничого об’єднання автомобільного транспорту ТВО „Одесавтотранс” від 16.07.2001р. №38 затверджені таблиці вартості проїзду пасажирів та перевезення багажу в автобусах приміських та внутрішньообласних міжміських маршрутів, що працюють у звичайному режимі руху, які введені в дію з 06.08.2001р.
Державною інспекцією з контролю за цінами в Одеській області проведена вибіркова перевірка ТОВ „Пасавтотранссервіс” щодо дотримання порядку формування і застосування тарифів на перевезення пасажирів і багажу автобусами, які працюють у звичайному режимі руху у приміському і міжміському внутрішньообласних маршрутів за період з 01.01.2005р. по 01.03.2006р.
В процесі проведення цієї перевірки встановлено, що в порушення вимог Наказу Одеського територіально-виробничого об’єднання автомобільного транспорту ТВО „Одесавтотранс” від 16.07.2001р. №38 „Про затвердження таблиць вартості проїзду пасажирів та перевезення багажу в автобусах”, ТОВ „Пасавтотранссервіс” у період з 01.01.2005р. по 01.03.2006р. необґрунтовано завищувало вартість квитків на проїзд пасажирів в автобусах приміського маршруту звичайного режиму руху Котовськ-Стара Кульна і Стара Кульна –Котовськ.
За результатами перевірки Державною інспекцією з контролю за цінами в Одеській області складений акт від 03.05.2006р. №000331, згідно з яким, у зв’язку із завищенням вартості квитків ТОВ „Пасавтотранссервіс” отримало 2976,57 грн. необґрунтованої виручки.
Відповідно до ст.14 Закону України „Про ціни і ціноутворення”, вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.
Згідно із ч.2 п.1.4. Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої Наказом Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України, Міністерством фінансів України №298/519 від 03.12.2001р. та зареєстрованої в Мінюсті України 18.12.2001р. за №1047/6238, включення у вартість продукції та послуг, ціни (тарифи) на які регулюються, фактично не виконаних або виконаних не в повному обсязі послуг (робіт) є порушенням порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції.
При цьому, відповідно до п.1.6. означеної Інструкції, необґрунтовано одержані суб’єктами господарювання, унаслідок порушень порядку встановлення і застосування цін, суми виручки та штрафи підлягають вилученню згідно із законодавством на підставі рішень, прийнятих органами державного конторою за цінами.
16.06.2006р. Державною інспекцією з контролю за цінами в Одеській області прийняте рішення №296 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, згідно з яким, у ВАТ „Пасавтотранссервіс” вирішено вилучити в доход державного бюджету 2976,57 грн. та стягнути штраф в сумі 5953,14 грн.
Означене рішення разом із претензію від 16.06.2006р. №13-1286 направлені ВАТ „Пасавтотранссервіс” поштою з повідомленням про вручення.
У зв’язку з невиконанням рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін Державною інспекцією з контролю за цінами в Одеській області поданий адміністративний позов про стягнення з ВАТ „Пасавтотранссервіс” 8929,71 грн., з яких 2976,57 грн. - сума необґрунтовано одержаної відповідачем виручки, а 5953,14 грн. - сума штрафних санкцій, який постановою господарського суду Одеської області від 16.10.2006р. задоволений в повному обсязі, з огляду на те, що у суду відсутні підстави ставити під сумнів складений позивачем акт перевірки.
З постановленим рішенням суду першої інстанції апеляційний господарський суд не погоджується, з наступних мотивів.
Так згідно з наявними у матеріалах справи письмовими запереченнями відповідача на позов (вх.№18917 від 05.09.2006р.), в акті перевірки, який позивачем складений за результатами проведеної перевірки наявні деякі розбіжності. Зокрема, в додатку до акту перевірки позивача є відомості, які повторюються двічі, а отже позивачем завищена сума необґрунтовано одержаної відповідачем виручки на 654,45 грн.; наявні номера відомостей за дні, в які рейси не виконувалися, а отже позивачем завищена сума необґрунтовано одержаної відповідачем виручки на 121,30 грн.; в деякі дні у зв’язку з поломкою приміських автобусів на Ст. Кульну відправлялися автобуси с м’якими сидіннями і відповідно квітки пасажирам продавалися по м’якому тарифу, а отже позивачем завищена сума необґрунтовано одержаної відповідачем виручки на 674,25 грн.; у зв’язку з відсутністю у ЗАТ „Укравторесурс” квитків номінальною вартістю 1,80 грн. відповідачем іноді використовувалися квітки вартістю 2 грн. і 2 грн. 20 коп., але пасажирам квітки реалізовувалися по діючим тарифам. Окрім того, відповідачем у письмових запереченнях на позов заявлені клопотання про зобов’язання сторін провести повторну перевірку даних, визначених в додатку до акту перевірки, а також клопотання про залучення до участі у справі в якості відповідача ТОВ „Одеське обласне об’єднання автобусних станцій”.
Відповідно до вимог ст.7 КАС України, одним із принципів адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з’ясування всіх обставин справи. Так, вимогами ч.1 ст.11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з’ясування всіх обставин справи, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи (ч.4 ст.11 КАС України). Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких на думку суду, не вистачає (ч.5 ст.11 КАС України).
Але, в порушення вищенаведених процесуальних норм, суд першої інстанції взагалі не звернув уваги на викладені відповідачем у письмових запереченнях на позов доводи, доказів, що підтверджують доводи відповідача не витребував, а також взагалі не розглянув та не вирішив заявлені відповідачем клопотання.
Між тим, на вимогу апеляційного господарського суду відповідач надав документи, які підтверджують доводи, що викладені ним у письмових запереченнях на позов. Згідно наданих відповідачем документів сума наявних в додатку до акту перевірки розбіжностей становить 1992 грн. 20 коп. (654, 45 грн. –сума розбіжностей, яка виникла внаслідок двічі занесених одних і тих же відомостей в додаток до акту; 674,25 грн. –сума розбіжностей, яка виникла внаслідок виконання рейсів по маршруту Котовськ-Ст.Кульна автобусами ЛАЗ-695 НГ та ІКАРУС-256 з м’якими сидіннями; 542,20 грн. –сума розбіжностей, яка виникла по квитково-обліковим листкам; 121,30 грн. –сума розбіжностей, яка виникла внаслідок наявності в додатку до акту відомостей за дні, в які рейси взагалі не виконувалися.) Одночасно відповідач погодився з необґрунтовано одержаною ним виручкою в сумі 984 грн. 37 коп.
З документами, який відповідач надав до апеляційного господарського суду погодився і позивач у справі, та у письмовому повідомленні від 26.12.2006р. №13-3012 просив суд зменшити суму позовних вимог до 2953,11 грн., з яких 984,37 грн. –сума необґрунтовано одержаної відповідачем виручки внаслідок порушення державної дисципліни цін, 1968,74 грн. –сума штрафних санкцій, що підлягають стягненню з відповідача за порушення державної дисципліни цін.
Таким чином встановлені обставини свідчать про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неповного з’ясування обставин, які мають значення для справи, а отже і до прийняття неправильного рішення, а тому це рішення на підставі п.п.1,4 ч.1 ст.202 КАС України слід скасувати і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області задовольнити частково, а саме стягнути з відповідача 2953,11 грн., з яких 984,37 грн. –сума необґрунтовано одержаної відповідачем виручки, а 1968,74 грн. –сума штрафних санкцій.
Клопотання відповідача про звільнення від сплати штрафних санкцій відхиляється апеляційним господарським судом, оскільки таке звільнення не передбачається ані законодавчими актами, які регулюють відносини в галузі державної дисципліни цін, ані вимогами глави 27 Господарського кодексу України.
Клопотання відповідача про відстрочку виконання постановленого судом апеляційної інстанції рішення також відхиляється апеляційним господарським судом, оскільки виходячи із вимог ст.263 КАС України, вирішення питання про відстрочення виконання судового рішення можливе лише на стадії його виконання за поданням державного виконавця або за заявою сторони виконавчого провадження при наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо). Більш того, відповідно до вимог ст.263 КАС України, вирішення питання про відстрочення виконання судового рішення здійснюється адміністративним судом, який видав виконавчий лист.
Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.4ч.1 ст.202, ч.ч.2,4 ст.205, ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1.Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Пасавтотранссервіс” задовольнити частково.
2.Постанову господарського суду Одеської області від 16 жовтня 2006 року у справі №26/374-06-8240А скасувати.
3.Позов Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Пасавтотранссервіс” (66300, Одеська область, м. Котовськ, вул.50 років Жовтня,192, р/р 260071505 в АППБ „Аваль”, МФО 328351, код ОКПО 3114939) в доход державного бюджету (код 23030300 на р/р 31117106500008 Управління Держказначейства в Одеській області, МФО 328011, код 23213460) 984 грн. 37 коп. (дев’ятсот вісімдесят чотири гривні тридцять сім копійок)
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Пасавтотранссервіс” (66300, Одеська область, м. Котовськ, вул.50 років Жовтня,192, р/р 260071505 в АППБ „Аваль”, МФО 328351, код ОКПО 3114939) в доход державного бюджету (код 23030300 на р/р 31117106500008 Управління Держказначейства в Одеській області, МФО 328011, код 23213460) 1968 грн. 74 коп. (одна тисяча дев’ятсот шістдесят вісім гривень сімдесят чотири копійки)
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
4.Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення постанови у повному обсязі, тобто з 12.01.2007р.
Суддя-доповідач | О.О. Журавльов |
Судді | В.М. Тофан |
М.В. Михайлов |