Справа № 407/2031/14-а
2-а/407/66/14
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2014 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області
в складі : головуючого - судді - Лобарчук О.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області « Про визнання противоправним рішення, дій та бездіяльності Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області щодо відмови в нарахуванні, перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області « Про визнання противоправним рішення, дій та бездіяльності Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області щодо відмови в нарахуванні, перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування своїх вимог позивачка ОСОБА_1 посилалась на те, що з 31.12.2010 року Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області на підставі розпорядження № 165651 виплачує ОСОБА_1 у зв'язку з виходом у відставку щомісячне довічне грошове утримання, яке було призначено їй на підставі ст.43 Закону України " Про статус суддів" від 15.12.1992 року (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин ) в розмірі 88 % із заробітку працюючого на відповідній посаді судді.
Станом на 3.06.2013 року на підставі постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.12.2013р. відповідач ОСОБА_1 нараховує та виплачує щомісячне довічне грошове утримання із судової винагороди працюючого на відповідній посаді судді за 2013 рік у розмірі 20646 грн. без обмеження граничного розміру у розмірі 88 % від заробітку.
Але згідно довідки Територіального управління Державної судової Адміністрації у Луганській області № 3 від 13.01.2014 року судова винагорода судді, яка враховується при нарахуванні (перерахунку) та виплати довічного грошового утримання суддям у відставці, складає з 1 -го грудня 2013 року - 21924 грн.
25.03.2014 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області із заявою про нарахування та перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв'язку з підвищенням судової винагороди судді, працюючого на відповідній посаді з 1 грудня 2013 року, відповідно до ч. 3 ст.138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».
02.04.2014 року Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області своїм листом за № 56/Г-2 від 02.04.2014 року відмовили їй в проведенні нарахування, перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання у зв'язку з відсутністю норми Закону про перерахунок та виплати щомісячного довічного грошового утримання.
Позивачка вважає, що вказана письмова відмова від 02.04.2014р. УПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області в перерахунку та нарахуванні їй щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці являється противоправною та незаконною з наступних підстав:
Згідно ст. 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно ст.126 Конституції України незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
Матеріальне забезпечення суддів, в тому числі суддів у відставці, яке не повинно бути нижчим, ніж у працюючих суддів, та гарантії їх соціального захисту є одним із складових елементів принципу незалежності суддів.
Оскільки ОСОБА_1 є суддею у відставці, то наділена державою певним правовим статусом. Одним із складових правового статусу професійного судді було та є право на відставку, а також право судді у відставці на отримання щомісячного довічного грошового утримання, не меньшим, ніж судова винагорода працюючого судді.
Досліджуючи правове поняття « Щомісячне довічне грошове утримання судді», Конституційний Суд України у мотивувальній частині рішення від 14.12.2011 року № 18-рп/2011, вказав, що щомісячне довічне грошове утримання - є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячного грошового утримання діючого судді однакова, а самі ці поняття однорідні та взаємопов'язані, ідентичні, відрізняються лише за способом фінансування: судді у відставці цю виплату сплачує Пенсійний Фонд України за рахунок коштів Державного бюджету України, діючому судді виплачується виключно з Державного бюджету України.
У цьому ж рішенні Конституційний суд України вказує про неможливість звуження змісту та об'єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення. Вважає, її грошове довічне утримання повинно бути однаковим із грошовим утриманням працюючої судді, який з 01.12.2013 року отримує збільшену зарплату у сумі 21924 грн.
Але відповідач безмотивовано відмовляється виконувати рішення Конституційного Суду України від 14.12.2011року і нараховує позивачці незаконне грошове довічне утримання із неіснуючої зарплати судді, працюючого на відповідній посаді.
Зауважила, що на підставі ч. 2 ст.43 Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 року № 2863-ХІІ, що був чинний на час призначення їй щомісячного довічного грошового утримання, за суддею, який перебуває у відставці, зберігається звання судді і такі ж гарантії недоторканості та соціального захисту, як і до виходу у відставку.
Згідно ч.4 ст.43 Закону № 2863-ХІІ, судді, який пішов у відставку і який має стаж роботи на посаді судді не менш 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді.
За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на 2 % заробітку, але не більш ніж до 90% заробітку судді.
Таким чином, відповідно до Закону № 2863-ХІІ щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці напряму було пов'язане з системою оплати праці працюючих суддів.
Стаття 43 Закону України № 2863-ХІІ від 15.12.1992 року втратила чинність при введенні в дію Закону України № 2453- VІ «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року.
Однак вказана норма повторилася у частинах 1, 2, 3 ст.138 Закону за № 2453-У1, згідно яких судді, який вийшов у відставку при досягненні пенсійного віку, виплачується пенсія на умовах, передбачених ст. 37 Закону України «Про державну службу» або, за його вибором, щомісячне довічне грошове утримання.
Після прийняття нового Закону № 2453-УІ зв'язок між грошовим утриманням судді у відставці та грошовим утриманням діючого судді не змінився.
Змінилася лише система оплати праці суддів з 01.01.2012 року, система змінила та збільшила не тільки розміри, а також види та кількість складових виплат, що становлять судову винагороду судді.
Аналізуючи норму ч. 3 ст.138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» зі змінами до Закону № 3668/17 від 08.07.2011року, вбачається, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці виплачується з грошового утримання судді, з якого було сплачено внесок, який працює на відповідній посаді. Тобто якщо убрати добавку « з якого було сплачено внесок», то норма закону буквально виписана наступним чином: «щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці виплачується з грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.»
В такому контексті була ст. 43 Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 року, за механізмом якої ОСОБА_1 вийшла у відставку.
Вважає, що розмір її щомісячного довічного грошового утримання не може бути зменшено і нараховуватись без обмеження граничного розміру згідно ст.2 розділу 11 Прикінцевих та Перехідних положень по Закону України від 8.07.2011року « Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності з 1.01.2012 року.
Це підтверджено постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.12.2013р., згідно якої відповідач позивачці ОСОБА_1 нараховує та виплачує щомісячне довічне грошове утримання із судової винагороди працюючого на відповідній посаді судді за 2013 рік у розмірі 20646 грн. без обмеження граничного розміру у розмірі 88 % від заробітку.
Рада суддів України щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці 23.03.2012 року постановила рішення за № 18, де в п. 6 вказала, що за результатами звернення суддів у відставці щодо їх права на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, вважати наявним у них такого права, відповідно до ч.3 ст.138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» зі змінами згідно Закону № 3668/17 від 08.07.2011 року.
Відповідно до п. 1 постанови Верховної Ради України від 15.12.1992 року «Про порядок введення в дію Закону України «Про статус суддів» у абзаці 3 реченні 2, 3 (в редакції, що діяла на момент призначення їй щомісячного довічного грошового утримання), в разі зміни заробітної плати суддів, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці обчислюється, виходячи з нового розміру заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді.
Окрім того, згідно п.п.5 п.4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №384/2011, Пенсійний фонд України, відповідно до покладених на нього завдань «організовує, координує та контролює роботу головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управлінь у районах, містах і районах, у містах щодо: «призначення (перерахунку) і виплати пенсій та щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці».
Вищевикладене закріплено у рішеннях Конституційного суду України і стосується правових понять інституту судді у відставці, поняття щомісячного довічного грошового утримання, принципів незалежності суддів, зокрема:
- неможливості відміни та звуження змісту та об'єму статусу суддів;
- неможливості відміни принципу, як перегляд щомісячного довічного грошового утримання у разі зміни заробітної плати працюючим суддям, виходячи з її нового розміру.
При цьому, вказаний Закон мав нормативне формулювання: «судді виплачується заробітна плата працюючого на відповідній посаді судді», а не із свого заробітку.
Також законодавством була передбачена можливість зміни розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці при наявності зміни розміру заробітної плати діючого судді, тобто закріплений принцип, який надавав можливість перегляду розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Вважає, що посилання відповідача на те, що відсутній нормативний документ, який регулює порядок здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, не заслуговують на увагу, оскільки Законом України «Про статус суддів» встановлена гарантія матеріального забезпечення судді у відставці, яка не може бути знівельована у зв'язку з тим, що органи влади України не встановили порядку, за яким зазначена гарантія повинна бути дотримана.
Вважає, що відмова Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області в перерахунку, нарахуванні та виплаті їй щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці є надуманою та незаконною.
Просить визнати дії Управління Пенсійного Фонду України в м.Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області щодо відмови в перерахунку та виплаті їй щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до ч. 3 ст.138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року - неправомірними.
Також просить зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області провести ОСОБА_1 перерахунок, нарахування та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 88 %, виходячи із пред'явленої довідки Територіального управління Державної судової Адміністрації у Луганській області за № 3 від 13.01.2014 року про підвищену судову винагороду судді, який працює на відповідній посаді з 1-го грудня 2013 року, у сумі 21924 грн. 00 коп., без обмеження максимальним розміром, а у разі збільшення судової винагороди працюючого судді на відповідній посаді, згідно нових пред'явлених довідок ТУДСА у Луганській області про збільшену судову винагороду судді.
Сторони в судове засідання не з'явились.
До початку судового засідання від сторін надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутністю.
Позивачка ОСОБА_1 підтримала свій позов (а.с.21).
Відповідач - УПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області позов ОСОБА_1 повністю не визнав та надав свої заперечення, посилаючись на те, що згідно з прийняттям Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 2453-УІ від 07.07.2010 року, Закон України "Про статус суддів" втратив свою чинність.
Таким чином, питання отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці регулюється ст. 138 зазначеного Закону.
У разі зміни розміру грошового утримання діючих суддів Конституційного Суду України відповідно здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання здійснюється з усієї суми заробітної плати діючих суддів Конституційного суду України з дня виникнення права на відповідний перерахунок (частина 4 ст.138).
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" не містить положень про перерахунок розміру грошового утримання суддів у відставці у разі зміни грошового утримання діючих суддів судів загальної юрисдикції.
Просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити (а.с.17-18).
20.05.2014 року постановлено ухвалу про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повно і всебічно з'ясованих обставинах в адміністративній справі та підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд вважає позов таким, що підлягає повному задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, конституція має вищу юридичну силу, а її норми - норми прямої дії.
У ст.22 Конституції України закріплено, що конституційні права та свободи гарантуються та не можуть бути відмінені при прийнятті нових законів або внесення змін в діючі закони, не допускається звуження змісту та об'єму існуючих прав та свобод.
Ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З матеріалів справи вбачається, що позивачці ОСОБА_1 з 31.12.2010 року виплачується щомісячне довічне грошове утримання у зв'язку з виходом у відставку у розмірі 88 % з заробітку працюючого на відповідній посаді судді (а.с.9).
Таким чином, судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є професійним суддею та має відповідний статус, тобто визнаними конституцією та законами України сукупністю прав та обов'язків судді, а також відповідними можливостями державних органів та посадових осіб.
Одним зі складових правового статусу професійного судді було та є право судді у відставці отримувати щомісячне довічне грошове утримання.
Дослідуючи правове поняття «щомісячне довічне грошове утримання судді», Конституційний суд України в мотивувальній частині рішення від 14.12.2011 року № 18-рп/2011, вказав, що це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячне грошове утримання діючого судді
однакова, а самі ці поняття однорідні, взаємопов'язані, ідентичні та відрізняються лише за способом фінансування, зокрема, судді у відставці щомісячне грошове утримання сплачує Пенсійний фонд України за рахунок Державного бюджету, діючому судді - виключно з Державного бюджету України.
У вказаному рішенні Конституційний суд України зазначив про неможливість звуження змісту та об'єму гарантій незалежності суддів, а відповідно матеріального та соціального забезпечення.
Конституційний Суд України неодноразово висловлював аналогічні правові позиції у відношенні гарантій незалежності суддів, їх матеріального та соціального забезпечення у рішеннях, а саме: від 24.06.1999 року № 6-рп/99, від 20.03.2002 року № 5-рп/2002 ( справа про пільги, компенсації та гарантії), від 01.12.2004 року № 19-рп/2004 ( справа про припинення дій чи обмеження пільг, компенсацій та гарантій), від 11.10.2005 року № 8-рп/2005 ( справа про пенсії та щомісячне довічне грошове утримання), від 18.06.2007 року № 4-рп/2007 ( справа про гарантії незалежності суддів), від 22.05.2008 року № 10-рп/2008.
Позивачка ОСОБА_1 отримала правовий статус судді і підпадала під дію ст. 43 Закону України «Про статус суддів».
Згідно ч.2 ст. 43 вказаного Закону за суддею у відставці закріплюється звання судді та такі ж гарантії недоторканності та соціального захисту, як і до виходу у відставку.
Вказаним Законом регулюється також призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Відповідно до ст. 43 ч.4 Закону України «Про статус суддів» судді, який пішов у відставку, при наявності відповідного віку і стажу роботи виплачується пенсія на умовах, передбачених ст. 37 закону України « Про державну службу».
Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менш 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді.
За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на 2% заробітку, але не більш ніж 90% заробітку судді.
Таким чином, вказаним Законом для позивачки ОСОБА_1 були визначені принципи призначення щомісячного довічного грошового утримання, зокрема:
- наявність стажу роботи на посаді судді більш ніж 20 років;
- відсоткове відношення щомісячного довічного грошового утримання від заробітної плати працюючого судді на відповідній посаді.
При цьому, вказаний Закон мав нормативне формулювання: «судді виплачується заробітна плата працюючого на відповідній посаді судді», а не із свого заробітку.
Також законодавством була передбачена можливість зміни розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці при наявності зміни розміру судової винагороди діючого судді, тобто закріплений принцип, який надавав можливість перегляду щомісячного довічного грошового утримання у разі зміни розміру судової винагороди, виходячи з її нового розміру, що є однією зі складових незалежності суддів.
На час призначення позивачці ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання, оплата праці працюючого судді регулювалася, як Законом «Про статус суддів», а саме, ст.44, в якій визначалися складові: посадовий оклад, премії, доплати за кваліфікаційний клас, вислугу років та інших надбавок, а також іншими нормативними актами, зокрема, Постановою Кабінету Міністрів України № 865 від 03.09.2005 року про розмір окладу, доплати, класу.
Були закладені принципи припинення відставки судді, наприклад, повторне призначення на посаду судді. ( ст.43 ч. 5 Закону).
Відставка позивачки ОСОБА_1 до теперішнього часу не припинялася, тобто правовідносини її статусу судді у відставці продовжуються.
При наявності та зберіганні статусу позивачки ОСОБА_1 був прийнятий новий Закон України «Про судоустрій та статус суддів» від 07.07.2010 року, положення якого набирали чинності поступово, зокрема, ст.129 Закону, яка регулює заробіток суддів, набрала чинності, згідно до Заключних положень, з 01.01.2012 року.
Законом України «Про судоустрій та статус суддів» від 07.07.2010 року врегульований статус судді у відставці.
Так, ст. 109 вказаного Закону закріплено зберігання звання судді у відставці, принципи недоторканності суддів, вихід у відставку.
Залишилися аналогічними принципи призначення щомісячного довічного грошового утримання: наявність стажу роботи на посаді судді не менш 20 років, відсоткове відношення грошового утримання від судової винагороди працюючого судді, який працює на відповідній посаді. ( ч.3 ст.138 Закону України від 07.07.2010 року).
У відповідності до ч.2 ст.138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 07.07.2010 року, в редакції від 31.12.2011 року, «суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною 1 цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання».
Згідно ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 07.07.2010 року щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді».
При цьому, нормативного терміну про дію положення про виплату довічного грошового утримання судді у відставці у відсотковому відношенні до грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, у вказаному Законі, немає ( ч.2 ст.138 Закону України від 07.07.2010 року).
Розглядаючи норми Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 07.07.2010 року у контексті тривалості правовідносин позивачки та збереження за останньою статусу судді у відставці, суд виходить з правового поняття «дія закону у часі».
Нормативно - правові акти втрачають силу, якщо у дію вводяться нові нормативні акти, які встановлюють інше регулювання аналогічних питань. У цьому випадку відбувається фактична втрата нормативним актом юридичної сили.
Принцип перспективної дії нової норми вказує, що нова норма поширюється тільки на відношення, які виникли після введення її у дію.
Норма, яка відміняється, зберігає свою дію до відносин, які виникли до вступу у дію нової норми.
Принцип негайної дії нової норми та негайного припинення дії старої норми свідчить, що якщо відносини є довготривалими та виникли у час дії старої норми, то з часу введення у дію нової норми, вказані правовідносини регулюються новою.
При цьому, прийняті рішення та вчинені дії за часи дії старої норми, зберігають свою силу.
Принцип зворотної дії ( зворотної сили) нової норми вказує на те, що вона розповсюджується на факти та правовідносини, які виникли до введення її у дію.
Стара норма припиняє свою дію до часу формальної відміни, при цьому не має зворотної сили Закону, який відміняє чи звужує права, обмежує їх використання.
Такий загальноприйнятий принцип випливає з положень ст.ст.22, 58 Конституції України. Пунктом 11 Перехідних положень ( розділ ХШ) Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 07.07.2010 року врегульовано, що за суддями, призначеними чи вибраними на посаду до набрання чинності цим Законом сили, зберігаються визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.
Згідно ч.3 ст.138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 07.07.2010 року щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі до 90% судової винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Вказані юридичні терміни ідентичні термінам попереднього закону. Також вказані норми не передбачають відсоткового співвідношення щомісячного довічного грошового утримання від «свого» заробітку ( на відміну від пенсії у загальноприйнятому понятті), а передбачають саме «виплату» від судової винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Таким чином, суд, з урахуванням принципів призначення, отримання та виплати щомісячного довічного грошового утримання, передбачених у попередньому Законі, регулюючи тривалі правовідносини новим Законом, вважає, що дія положень ч.3 ст.138 Закону України від 07.07.2010 року по суті та змісту може бути застосована до розглянутих правовідносин позивачки ОСОБА_1, до її права на отримання щомісячного довічного грошового утримання у відсотковому відношенні до грошового утримання суддів, працюючих на відповідних посадах на даний час.
Вищевикладене закріплено у рішеннях Конституційного суду України і стосується правових понять інституту судді у відставці, поняття щомісячного довічного грошового утримання, принципів незалежності суддів, зокрема:
- неможливості відміни та звуження змісту та об'єму статусу суддів;
- неможливості звуження досягнутого рівня незалежності суддів;
- неможливості диспропорції у матеріальному забезпеченні судів та суддів різних рівнів;
- неможливості суттєвої диспропорції у грошовому забезпеченні працюючих суддів та суддів у відставці;
- неможливості відміни принципу, як перегляд щомісячного довічного грошового утримання у разі зміни судової винагороди працюючим суддям, виходячи з її нового розміру.
В іншому випадку гарантії нарахування щомісячного довічного грошового утримання позивачці ОСОБА_1 суттєво звузять зміст, об'єм статусу судді, рівень
її соціального захисту, відповідно звузяться гарантії незалежності суддів, оскільки виходячи у відставку, суддя мав право на перегляд розміру виплат щомісячного довічного грошового утримання при зміні заробітку діючого судді.
Тлумачення Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 07.07.2010 року щодо того, що він не передбачає перегляд щомісячного довічного грошового утримання протирічить змісту закону та Конституції України.
Зміни до Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, ( ст.22, ст.126), а також у Закон України «Про Державний бюджет на 2012 рік», рішення Конституційного Суду України від 25.01.2012 року № 3-рп/2012 ( справа № 1-11/2012 року «про соціальні виплати»), постанови Кабінету Міністрів України по вказаному приводу у відношенні суддів, не вносилися.
Щомісячне довічне грошове утримання на відміну від пенсії та інших соціальних виплат для інших громадян має особливий статус, оскільки є невід'ємною частиною гарантії незалежності суддів.
Тільки судді мають право як на пенсію при досягненні визначеного віку, так і на щомісячне довічне грошове утримання при відставці при наявності суддівського стажу, при цьому щомісячне довічне грошове утримання нараховується відповідно від грошового утримання судді, працюючого на відповідній посаді.
Аналізуючи положення ч.4 ст. 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 07.07.2010 року про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суддям Конституційного Суду, в аспекті можливого застосування цих положень до правовідносин позивачки ОСОБА_1, суд виходить з того, що у ч.4 ст.138 Закону вказано про перерахунок призначеного раніш щомісячного довічного грошового утримання у разі зміни грошового утримання діючих суддів Конституційного Суду України.
Будова вказаної норми свідчить, що акцент робиться на термін «перерахунок», за відсутності терміну «виплата».
Положення зазначеної норми, з урахуванням «історії» всього законодавства, надають суду підстави вважати, що законодавець виділив таку регуляцію, підкресливши можливість виплати щомісячного довічного грошового утримання, виходячи із судової винагороди судді, який працює на відповідній посаді, усім суддям, які вийшли у відставку до прийняття нового закону.
Більш того, статус і гарантії незалежності усіх суддів однакові, незважаючи на рівень чи юрисдикцію суду.
Про наведене свідчить Закон України «Про судоустрій та статус суддів», від 07.07.2010 року ( ст.ст.1,3,4), Конституції України ( ст.ст.6,127,128), Закон України «Про Конституційний Суд України» ( ст.ст. 18,29).
Вищевикладене свідчить, що вихід у відставку у різний час для суддів не може впливати на розмір щомісячного довічного грошового утримання, що відповідає принципу справедливості та юридичної рівності у праві.
Згідно довідки Територіального управління Державної судової Адміністрації України в Луганській області № 3 від 13.01.2014 року судова винагорода судді, яка враховується при нарахуванні (перерахунку) та виплаті довічного грошового утримання суддям у відставці, складає за грудень 2013 року - 21924 грн., що подається для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання не працюючим суддею у відставці, виданої на ім'я позивачки ОСОБА_1, яка працювала в Антрацитівському міськрайонному суді Луганської області на посаді судді, судова винагорода працюючого на відповідній посаді судді;
- за грудень 2013 року становить 21924 грн. 00 коп. та складається з : - окладу - 12180 грн.;
- надбавки за вислугу років - 80 % - 9744 грн.,
відсоток довічного утримання -88%
всього - 19 293 грн. 12 коп.
Зміст вказаної довідки визначає базу для нарахування щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відповідно до вимог ч.3 ст.138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 07.07.2010 року, має всі необхідні для цього дані, а також, передбачені ст.129 Закону складові судової винагороди судді, працюючого на відповідній посаді та надає відповідачу, у якого знаходиться особиста справа, провести судді у відставці ОСОБА_1 відповідне перерахування та виплату.
Посилання відповідача на те, що відсутній нормативний документ, який регулює порядок здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, не заслуговують на увагу, оскільки ст.138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що довічне грошове утримання судді у відставці виплачується в розмірі встановлених йому відсотків із заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді.
Згідно п.п.5 п.4 положення про Пенсійний Фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року № 384/2011, Пенсійний Фонд України відповідно до покладених на нього завдань « організовує, координує та контролює роботу головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управлінь у районах, містах і районах, у містах щодо: «призначення (перерахунку) і виплати пенсій та щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці».
Це вказано і в рішенні Конституційного Суду України від 3.06.2013р. за № 3-рп справа №1-2/2013.
Отже, суд приходить до висновку, що є всі правові підстави для визнання протиправними дій Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області щодо відмови в проведенні ОСОБА_1 перерахунку, нарахування та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Суд вважає, що Законом України «Про судоустрій та статус суддів» від 07.07.2010 року № 2453-УІ встановлена гарантія матеріального забезпечення судді у відставці, яка не може бути знівельована у зв'язку з тим, що органи влади України не встановили порядку, яким зазначена гарантія повинна бути дотримана.
На думку суду, відповідач - Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області має проводити позивачці ОСОБА_1 перерахунок, нарахування та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 88 %, виходячи з пред'явленої довідки Територіального управління Державної судової Адміністрації України в Луганській області за № 3 від 13.01.2014 року про підвищену судову винагороду судді, який працює на відповідній посаді з 1-го грудня 2013 року у сумі 21924 грн.00 коп., без обмеження максимальним розміром, а у разі збільшення судової винагороди працюючого судді на відповідній посаді, згідно нових пред'явлених довідок ТУДСА України в Луганській області про збільшену судову винагороду судді.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 8,9, 87,94, 99,122,160,161,162,163,167 КАС України, ст.ст. 6,8,19,22,126,128 Конституції України, постановою Кабінету Міністрів України № 865 від 03.09.2005 року, Законом України «Про статус суддів» від 15.12.1992 року, Законом України «Про судоустрій та статус суддів» від 07.07.2010 року, «Порядком подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного Фонду України», затвердженого постановою Правління Пенсійного Фонду України № 3-1 від 25.01.2008 року та зареєстрованому у Міністерстві Юстиції України 12.03.2008 року за № 200/14891, суд
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області « Про визнання противоправним рішення, дій та бездіяльності Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області щодо відмови в нарахуванні, перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області щодо відмови від 02.04.2014 року ОСОБА_1 в нарахуванні, перерахунку та виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - неправомірними.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області провести ОСОБА_1 перерахунок, нарахування та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 88 %, виходячи із пред'явленої довідки Територіального управління Державної судової Адміністрації України в Луганській області за № 3 від 13.01.2014 року про підвищену судову винагороду судді, який працює на відповідній посаді з 1-го грудня 2013 року у сумі 21924 грн.00 коп., без обмеження максимальним розміром, а у разі збільшення судової винагороди працюючого судді на відповідній посаді, згідно нових пред'явлених довідок ТУДСА України в Луганській області про збільшену судову винагороду судді.
Постанова може бути оскаржена в Донецькому адміністративному апеляційному суді шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення через Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Антрацитівского
міськрайонного суду О. О. Лобарчук