СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
10 січня 2007 року | Справа № 2-25/14676-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лисенко В.А.,
суддів Заплави Л.М.,
Видашенко Т.С.,
секретар судового засідання Хапанцева Н.А.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронос" на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Маргарітов М.В.) від 09.10.2006 по справі № 2-25/14676-2006А
за позовом Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (пр. Кірова, 51-52/10-а, місто Сімферополь, 95017)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронос" (вул. Леніна, 2, місто Алушта, 98500)
про стягнення 100374,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.10.2007 у справі № 2-25/14676-2006А (суддя Маргарітов М.В.) позов задоволено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронос" на користь Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції за недотримання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів в 2005 році у сумі 100374,00 грн.
Постанова суду мотивована тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Кронос" у 2005 році не створило належним чином робочі місця для працевлаштування інвалідів у розмірі, передбаченому статтею 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” № 875-XII від 21.03.1991. Тому, на підставі статті 20 цього Закону за нестворені 3 робочих місця стягнути штрафні санкції у розмірі 100374,00 грн.
Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, провадження у справі закрити.
Сторона вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права.
На думку відповідача застосування судом Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів є неправильним, оскільки Положення унеможливлює виконання частини 4 пункту 14 Положення, згідно з яким підприємства інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.
Крім того, створення робочих місць та працевлаштування інвалідів є розірваними у часі подіями, при цьому створення передує працевлаштуванню. Застосування тлумачення терміну „робоче місце інваліда” згідно з Положенням про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, у цьому випадку призведе до наступного: норматив робочих місць (введених в дію шляхом працевлаштування на них інвалідів) для працевлаштування інвалідів.
Також, за змістом статті 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в України” № 875-ХII від 21.03.1991 протиправна поведінка відповідача полягає у тому, що кількість працюючих інвалідів менша, ніж встановлено нормативом, передбаченим частиною 1 статті 19 цього Закону. При здійсненні господарської діяльності відповідач, як суб’єкт господарської діяльності, не несе зобов’язання щодо працевлаштування інвалідів, встановлені будь-яким нормативним актом. Діюче законодавство визначає, що працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами депутатів, громадськими організаціями інвалідів.
В порушення частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, на думку Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронос", позивачем не доведено, які саме дії вчинив відповідач, що призвели до того, що кількість працюючих інвалідів менша, ніж встановлено нормативом. Тобто не доведений склад правопорушення у сфері господарювання.
Більш детальніше доводи вказані у скарзі.
У запереченях на апеляційну скаргу позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін.
Представники сторін в судове засідання не з’явились, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.
Позивач надіслав клопотання про розгляд апеляційної скарги за відсутністю свого представника.
Судова колегія вирішила розглядати апеляційну скаргу за відсутністю представників сторін, оскільки їх неприбуття у судове засідання не перешкоджає судовому розгляду справи.
Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила таке.
Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронос" про стягнення штрафних санкцій у розмірі 100374,00 грн. за недотримання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2005 році.
Згідно зі статтею 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в України” № 875-ХII від 21.03.1991 для підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4 % від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік –у кількості одного робочого місця.
Відповідно до звіту форми №10-ПІ (а.с.5) середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за 2005 рік в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Кронос" складає 67 чоловік.
Отже, норматив числа інвалідів, яких необхідно було працевлаштувати відповідачу - 3 чоловіка.
Фактично підприємством не було створено жодного робочього місця для працевлаштування інвалідів.
Середньорічна заробітна плата за 2005 рік в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Кронос" складає 33458,81 грн. Сума штрафних санкцій, яку необхідно сплатити відповідачу за нестворені робочі місця у 2005 році складає 100374,00 грн.
Згідно зі статтею 20 Закону № 875-ХII від 21.03.1991 підприємства, установи і організації незалежно від форм власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною 1 статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об’єднанні), в установі і організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.
Відповідно до пункту 5 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 03.05.1995 за № 314 підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Пунктами 10-14 вказаного Положення передбачено, що підприємства інформують державну службу зайнятості та місцеві органі соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів, а працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів.
Робоче місце для інваліда вважається створеним з моменту працевлаштування на ньому інваліда.
Доказів того, що протягом 2005 року відповідач надавав зазначеним органам інформацію про наявність вакантних робочих місць для працевлаштування інвалідів, не надано.
Згідно з листами Алуштинського міського центру зайнятості та Управління праці та соціального захисту населення Алуштинської міської Ради Товариство з обмеженою відповідальністю "Кронос" протягом 2005 року не надавало відомості про вакансії для працевлаштування інвалідів.
Доказів того, що на підприємстві відповідача використовуються шкідливі умови праці, на яких не може використовуватись праця інвалідів, також не надано.
У зв’язку з вищевикладеним доводи апеляційної скарги відповідача не приймаються до уваги.
Судом першої інстанції зроблений правильний висновок про те, що відповідачем не виконано норматив працевлаштування інвалідів у 2005 році. Товариством з обмеженою відповідальністю "Кронос" не надано суду належних доказів стосовно створення робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки постанову суду прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, вона зміні чи скасуванню не підлягає.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з вищевказаних підстав.
Керуючись статтями 195, 196, 198 (пункт 1), 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронос" залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.10.2006 у справі № 2-25/14676-2006А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В.А. Лисенко
Судді Л.М. Заплава
Т.С. Видашенко