донецький апеляційний господарський суд
вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40
УХВАЛА
Іменем України
09.01.2007 р. справа №38/170а
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого: | Калантай М.В. |
суддів | Волкова Р.В. |
при секретарі: | Запорощенка М.Д. Абдулазізовій О.Д. |
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Донецької митниці м. Донецьк |
на постанову господарського суду | Донецької області |
від | 07.07.2006 року |
у справі | 38/170а |
за позовом | Закритого акціонерного товариства “АВК” м. Донецьк |
до | Донецької митниці м. Донецьк |
про | Визнання недійсними податкових повідомлень |
За участю представників сторін: |
від позивача: | Пузенко Г.Є. –дов. від 15.06.06., Сальніков Р.В. –дов. від 09.01.07. |
від відповідача: | Пермінов О.О. –дов. від 14.08.06. |
Постановою господарського суду Донецької області від 07.07.2006 року у справі №38/170а (суддя Радіонова О.О.) задоволено позов Закритого акціонерного товариства “АВК” м. Донецьк до Донецької митниці м. Донецьк про визнання недійсними податкових повідомлень від 17.05.2006 року №37/19 та №38/19.
Вказані повідомлення визнані недійсними.
Постанова господарського суду мотивована недоведеністю та необґрунтованістю митним органом правомірності прийняття спірних податкових повідомлень.
Відповідач, Донецька митниця м. Донецьк, не погоджуючись з постановою господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою про її скасування, так як вважає, що вона прийнята з порушенням норм матеріального права. При цьому заявник наполягає на тому, що митні органи у відповідності до Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181 мають право проводити перевірки правильності нарахування податків та зборів. З огляду на це, Донецька митниця правомірно здійснила перевірку на підставі наказу №277 від 25.04.2006 року, за наслідками якої прийняті спірні податкові повідомлення. Просить у задоволенні позову відмовити.
Позивач, Закрите акціонерне товариство “АВК” м. Донецьк, проти апеляційної скарги заперечує, вважає постанову такою, що прийнята у відповідності із нормами чинного законодавства, а мотиви, з яких надана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування постанови.
Ухвалою від 25.09.2006 року Донецький апеляційний господарський суд, у зв’язку з тим, що питання про обґрунтованість заявлених позивачем вимог потребує спеціальних знань, зупинив провадження у справі та призначив судову товарознавчу експертизу, доручив її проведення за наявними матеріалами справи Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз.
Листом №5276/26 від 20.10.2006 року Донецький науково-дослідний інститут судових експертиз повідомив суд про відсутність в розпорядженні інституту фахівців та лабораторної бази в галузі фізико-хімічного дослідження сировини для харчової промисловості, у зв’язку з чим справа була повернута до Донецького апеляційного господарського суду.
Ухвалою від 04.01.2007 року провадження у даній справі було поновлене та справа призначена до розгляду.
Розглянувши наявні у матеріалах справи документи та вислухавши представників сторін, судова колегія встановила наступне.
Донецькою митницею 25.04.2006 року, на виконання вимог листа Державної митної служби України від 21.04.2006 року №11/4-29/4385-ЕП про проведення службової перевірки щодо правильності митного оформлення, правильності визначення коду товару згідно з УКТЗЕД, нарахування та сплати митних платежів по вантажним митним деклараціям: за 2004 рік ВМД №216226; за 2005 рік ВМД №102, 350, був виданий наказ №277 “Про проведення службової перевірки”.
Пунктом 1 вказаного наказу передбачено здійснення службової перевірки щодо правильності митного оформлення, правильності визначення коду товару згідно з УКТЗЕД, нарахування та сплати митних платежів за наступними ВМД, в тому числі №700000003/5/000102.
За наслідками вказаної перевірки був складений акт №39/150 від 05.04.2006 року. У пункті 2 даного акту вказано, що 05.01.2005 року за ВМД № 700000003/5/000102 здійснено митне оформлення товару “гідрогенізована пальмова олія “COUVA 500R” для виробництва кондитерських виробів”.
Згідно аркушу проведення митного контролю й митного оформлення товарів та інших предметів від 05.01.2005 року за вищевказаною ВМД контроль за виконанням вимог товарної номенклатури Митного Тарифу України при класифікації товарів та інших предметів для цілей митного оформлення здійснював інспектор ВМО №1 Хайновська Л.В., якою підтверджено код 1516209810.
З метою встановлення правильності визначення коду товарів за вищевказаними ВМД комісією підготовлено запит б/н від 25.04.2006 року до відділу номенклатури та класифікації Донецької митниці.
За результатами розгляду ВМД та документів, поданих до митного оформлення відділом номенклатури та класифікації товарів надано лист від 26.04.2006 року №18/230, згідно з яким: стосовно класифікації по ВМД №700000003/5/000102 –у пакеті документів відсутня документація про якісні характеристики жиру. Враховуючи назви товарних підкатегорій та опис товару у гр.31 ВМД, зазначений вантаж повинен бути класифікований у товарній підкатегорії 1516209600.
Якісні характеристики товару вказані у контрактах №14/COUVA/2004 та №35/AKOLEO/03, за якими здійснювалась поставка по вказаним ВМД (вміст жирних вільних кислот не більше 0,1%).
Таким чином, враховуючи вміст жирних вільних кислот, інформацію, наведену у аркушах проведення митного контролю й митного оформлення товарів та інших предметів за ВМД, зокрема №700000003/5/000102 від 05.01.2005 року товар відповідає даним, заявленим у ВМД.
На підставі наведеного, комісія робить висновок, зокрема ( п.2), що при митному оформлені товарів за ВМД №700000003/5/000102 інспектором ВМО №1 Хайновською Л.В. товари класифіковані з порушенням вимог класифікації згідно УКТЗЕД, дане порушення призвело до недоборів митних платежів.
До прокуратури Донецької області Донецькою митницею був направлений лист від 11.05.2006 року №11-39/3202, в якому вказувалось, що за результатами перевірки встановлені недобори митних платежів за ВМД №700000003/5/000102 та надані матеріали у порядку статті 97 КПК України для реагування.
Матеріали справи не містять відомостей щодо результатів перевірки прокуратури.
Листом від 17.05.2006 року №11-19/3354 митний орган направив позивачу податкові повідомлення: №37/19 від 17.05.2006 року, яким позивачу визначене податкове зобов’язання за платежем: мито на товари, що ввозяться на територію України суб’єктами підприємницької діяльності в загальній сумі 52475,71 грн. та №38/19 від 17.05.2006 року, яким позивачу визначений податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України в загальній сумі 10495,15 грн.
Судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 15 Митного кодексу України встановлено, що митниця є митним органом, який безпосередньо забезпечує виконання законодавства України з питань митної справи, справляння податків і зборів та виконання інших завдань, покладених на митну службу України.
У відповідності до підпункту 2.1.1 пункту 2.1 статті 2 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181 (далі Закон №2181) митні органи –стосовно акцизного збору та податку на додану вартість, ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов’язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України віднесено до контролюючих органів.
Підпунктом 2.2.1 пункту 2.2 цієї ж статті встановлено, що контролюючи органи мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов’язкових платежів), які віднесені до їх компетенції цим пунктом.
Порядок контролю з боку митних органів за сплатою платниками податків податку на додану вартість та акцизного збору встановлюється спільним рішенням центрального податкового органу та центрального митного органу.
У підпункті 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону №2181 встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.
З огляду на наявні в матеріалах справи докази вбачається, що митним органом була проведена службова перевірка за вимогою Державної митної служби України (лист від 21.04.2006 року №11/4-29/4385-ЕП). Таким чином, судова колегія погоджується із твердженням суду першої інстанції про те, що ця перевірка стосується внутрішнього виявлення недоліків в роботі служби.
Актом перевірки встановлені порушення з боку посадової особи, яка здійснювала митне оформлення товарів за ВМД №700000003/5/000102, що призвело, на думку комісії, до недоборів митних платежів. Зазначене та неможливість застосування до винної особи заходів дисциплінарного впливу, інспектора було позбавлено премії за травень 2006 року (п.1 акту) та матеріали були направлені в прокуратуру для прийняття відповідного реагування.
Як правомірно вказано судом першої інстанції, ні наказ №277, на підставі якого здійснювалась перевірка, ні акт службової перевірки від 05.04.2006 року №39/150 не містять посилання на підприємство позивача, на перевірці якого наполягає митний орган.
На думку судової колегії, з огляду на те, що перевірка була саме службовою внутрішньою, то відповідачем не був направлений позивачеві документ, у підтвердження факту проведення невиїзної документальної перевірки.
Крім того, є правомірним висновок господарського суду про те, що митним органом порушені вимоги пункту 6.1 статті 6 Закону №2181, оскільки спірні податкові повідомлення не містять підстав для нарахування податкового зобов’язання, тобто відсутнє посилання на акт проведеної камеральної чи іншої перевірки.
Беручи до уваги викладене, митний орган необґрунтовано прийняв спірні податкові повідомлення.
Відповідачем не доведено правомірності свого рішення, як це передбачено частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де сказано, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, вищезазначене спростовує доводи, викладені заявником апеляційної скарги.
Суд першої інстанції правильно задовольнив вимоги позивача, оскільки вони є правомірними та обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та не спростовуються жодним доказом відповідача.
За результатами розгляду матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що господарський суд обґрунтовано виніс постанову, яка відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству, а мотиви, з яких надана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для її скасування.
Керуючись статтями 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Донецької митниці м. Донецьк на постанову господарського суду Донецької області від 07.07.2006 року у справі №38/170а залишити без задоволення.
Постанову від 07.07.2006 року господарського суду Донецької області у справі №38/170а залишити без змін.
У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст ухвали складений та підписаний 12.01.2007 року.
Головуючий: М.В. Калантай
Судді: Р.В. Волков
М.Д. Запорощенко
Надруковано 6 примірників:
1 –у справу, 2 –сторонам у справі;
1 –ГС Донецької області; 2 –ДАГС.