донецький апеляційний господарський суд
вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40
ПОСТАНОВА
Іменем України
09.01.2007 р. справа №26/171а
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
|
головуючого: |
Старовойтової Г.Я. |
|
суддів |
Волкова Р.В., Калантай М.В., |
|
|
|
|
при секретареві судового засідання |
Шуть Д.Д. |
|
за участю представників сторін: |
|
від позивача: |
ОСОБА_1 -приватний підприємець, свідоцтво НОМЕР_1 ( в засіданні суду 12.12.2006р.) |
|
від відповідача: |
Сігідіна О.В. -ст. податковий інспектор, за дов. №19528/10/10-013 від 12.12.2006р. ( в засіданні суду 12.12.2006р.), Поваляєва О.В. -ст. державний податковий інспектор, за дов. №18617/10/10-013 від 04.12.2006р. |
|
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу |
Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька |
|
на постанову господарського суду |
Донецької області |
|
від |
11.10. 2006 р. |
|
у справі |
№ 26/171а ( суддя Наумова К.Г. ) |
|
за позовом: |
суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м.Донецьк |
|
до відповідача: |
Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька |
|
про |
визнання незаконними дій посадових осіб Державної податкової інспекції щодо проведення перевірки та прийняття рішень про застосування фінансових санкцій та визнання недійсними рішень ДПІ від 06.03.2006 р. ІНФОРМАЦІЯ_1 |
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Донецької області від 11.10.2006 р. у справі №26/171а ( суддя Наумова К.Г. ) задоволені позовні вимоги суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м.Донецьк, до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька.
Визнані незаконними дії посадових осіб Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька щодо проведення перевірки позивача, яка оформлена актом перевірки від 19.09.2005 р. НОМЕР_2. Визнані недійсними рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про застосування фінансових санкцій від 06.03.2006 р.: НОМЕР_3, яким до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, м. Донецьк застосовані фінансові санкції у сумі 1 514 грн. 25 коп., НОМЕР_4, яким до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, м. Донецьк, застосовані фінансові санкції у сумі 3 400 грн. 00 коп.
Не погоджуючись з постановою господарського суду, відповідач, Державна податкова інспекція у Київському районі м.Донецька, звернувся з апеляційною скаргою про скасування постанови господарського суду, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело, на думку відповідача, до неправильного вирішення справи.
Відповідач зазначає, що матеріали справи не містять матеріалів які спростовували б висновки відповідача про порушення позивачем Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” № 1776-ІІІ від 01.06.2000 р., Закону України “Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” № 481/95-ВР від 19.12.1995 р.
Відповідач вважає, що з урахуванням приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 4 ст. 10, п. 2 ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, посадові особи при здійсненні перевірки позивача діяли відповідно діючого законодавства, так як перевірка здійснена відповідачем в межах повноважень податкового органу, крім того у разі порушення порядку проведення перевірки при наявності права на таку перевірку безпосередньо не впливає на визнання спірного рішення. Господарський суд повинен був врахувати, що відповідно до Закону України „Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” та Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” Державна податкова інспекція має право застосовувати штрафні санкції за порушення вимог вказаних законів.
Відповідач просить скасувати постанову господарського суду та прийняти нову постанову якою відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.
Позивач, суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1, м.Донецьк, проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає, що господарським судом постанова винесена у відповідності до вимог норм матеріального та процесуального права.
Позивач зазначає, що як сам акт, так і процедура проведення перевірки не відповідають вимогам чинного законодавства. Позивач вважає некоректним посилання податкової інспекції на частину 2 статті 19 Конституції України, яка визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією України та Законами України, оскільки всі три вимоги цієї частині Державної податкової інспекцією були порушені.
Позивач просить залишити постанову господарського суду без змін, апеляційну скаргу відповідача -без задоволення.
Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила.
Державна податкова інспекція у Київському районі м. Донецька здійснила перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Донецьк, у господарській одиниці -кіоску, що розташований за адресою: АДРЕСА_1. За результатами перевірки складено акт НОМЕР_2.
В акті перевірки зазначені порушення п. п. 1, 2 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” № 265/95-ВР від 06.07.1995р. р. (із змінами та доповненнями); ст. 15 Закону України “Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” № 481/95-ВР від 19.12.1995 р. ( із змінами та доповненнями).
На підставі акту перевірки податковий орган, відповідно до абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, прийняв рішення про застосування фінансових санкцій НОМЕР_4 від 06.03.2006 р., яким позивачу визначено суму штрафних санкцій в розмірі 3 400 грн. 00 коп., а саме: за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями у розмірі 1 700 грн. 00 коп.; за здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами у розмірі 1 700 грн. 00 коп.
З позовної заяви вбачається, що Державна податкова інспекція прийняла рішення про застосування фінансових санкцій НОМЕР_3 від 06.03.2006р., яким до позивача застосовані фінансові санкції у сумі 1 514 грн. 25 коп. Оригінал цього рішення до позовної заяви не доданий. До матеріалів справи доданий корінець даного рішення. Згідно наданого корінця до позивача застосовані фінансові санкції у розмірі 1 514 грн. 25 коп.
Позивач, суб'єкт підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовною заявою про визнання незаконними дій посадових осіб Державної податкової інспекції щодо проведення перевірки та прийняття рішень про застосування фінансових санкцій та визнання недійсними рішень ДПІ від 06.03.2006 р. ІНФОРМАЦІЯ_1. Господарський суд Донецької області задовольнив позовні вимоги у повному обсязі.
Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм діючого законодавства, судова колегія дійшла висновку, що постанова господарського суду у справі №26/171а від 11.10.2006 р. частково не відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права та підлягає частковому скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»№509-ХІІ від 04.12.1990р. встановлено, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
З матеріалів справи вбачається, що доказів існування наказу про проведення позапланової перевірки позивача, відповідачем не надано, також не надано доказів вручення позивачу копії цього наказу. Надані до матеріалів справи посвідчення на перевірку не містять відомостей щодо вручення позивачу копій посвідчень на перевірку під розписку.
З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновком господарського суду, що Державною податковою інспекцією у Київському районі м.Донецька порушений встановлений Законом України “Про державну податкову службу в Україні” порядок проведення перевірок в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судова колегія вважає, що відповідач належним чином не довів, що він діяв у межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений законодавством.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає обгрунтованим висновок господарського суду, що дії Державної податкової інспекції щодо проведення перевірки позивача 16.09.2005 р. не можуть вважатися законними, тому господарський суд підставно задовольнив позовні вимоги щодо визнання незаконними дій посадових осіб відповідача щодо проведення перевірки позивача, яка оформлена актом перевірки від 19.09.2005 р. НОМЕР_2.
Позовна заява позивача містить вимогу про визнання недійсним рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про застосування фінансових санкцій від 06.03.2006 р. НОМЕР_4, яким до позивача застосовані фінансові санкції у сумі 3 400 грн. 00 коп.
Судова колегія вважає, що позов підлягає задоволенню в цій частині з огляду на таке.
Статус Державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України “Про державну податкову службу в Україні”.
Згідно з п. 4 ст. 10 цього Закону на державні податкові інспекції в районах серед інших функцій покладено виконання щодо додержання порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року №790 затверджено Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” (надалі -Порядок), відповідно до пункту 5 якого підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є:
- акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства;
- результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта підприємницької діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
- матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Статтею 1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” визначено, що до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової служби).
Указом Президента України “Про посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів” від 11.07.2001 року №510/2001 на Державну податкову адміністрацію України покладено функції із забезпечення реалізації державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, здійснення міжгалузевої координації у цій сфері.
Кабінет Міністрів України на виконання цього Указу, прийняв постанову “Про заходи щодо посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та справлянням акцизного збору” №940 від 07.08.2001р. Відповідно до Постанови у складі Державної податкової адміністрації України утворено Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів як самостійний функціональний підрозділ з правами юридичної особи, у складі державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі - регіональні управління Департаменту з правами юридичної особи та їх територіальні підрозділи.
На виконання вказаних актів наказом Державної податкової адміністрації України від 09.08.2001 рокуНОМЕР_5 було створено Департамент з питань адміністрування акцизного збору та контролю за виробництвом і обігом підакцизних товарів.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 21.08.2001 року НОМЕР_6 затверджено Положення про Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.09.2001 року за НОМЕР_7
Згідно з вказаним Положенням (відповідно до пунктів) Департамент виконує такі функції:
- здійснює відповідно до законодавства регулювання і контроль у сфері виробництва, зберігання, транспортування та реалізації спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та виробництва парфумерно-косметичної продукції з використанням спирту етилового (пункт 3.14);
- організовує видачу суб'єктам підприємницької діяльності ліцензії на виробництво спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, і парфумерно-косметичної продукції з використанням спирту етилового, оптову торгівлю спиртом, оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями і тютюновими виробами (пункт 3.16);
- організовує проведення перевірок діяльності суб'єктів підприємницької діяльності щодо обігу на митній території України спирту, виноматеріалів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів на підставі первинних документів бухгалтерського обліку, інвентаризацію цієї продукції та сировини на підприємствах усіх форм власності, які виробляють, зберігають, транспортують та реалізують таку продукцію (пункт 3.24);
- застосовує у випадках, передбачених законодавством, фінансові санкції до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів (пункт 3.26).
Відповідно до статті 16 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” №481 контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Пунктом 27 Переліку органів ліцензування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2000 року №1698, передбачено, що Департамент є органом, який здійснює ліцензування таких видів діяльності як роздрібна торгівля алкогольними напоями та роздрібна торгівля тютюновими виробами.
Відповідно до статті 17 Закону №481 за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів. Рішення про стягнення штрафів приймаються органом, який видав ліцензію, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.
Беручи до уваги викладене, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність повноважень у податкового органу щодо прийняття спірного рішення про застосування фінансових санкцій, встановлених статтею 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, оскільки вказані повноваження віднесені до компетенції Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України.
Відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
З наведеного вище вбачається, що позивач довів у розумінні статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України свої вимоги та заперечення щодо обгрунтування позовних вимог у частині визнання незаконними дії посадових осіб Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька щодо проведення перевірки позивача, яка оформлена актом перевірки від 19.09.2005 р. НОМЕР_2 та визнання недійсними рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про застосування фінансових санкцій від 06.03.2006 р. НОМЕР_4 про застосування фінансових санкцій у сумі 3 400 грн. 00 коп.
Позовна заява позивача містить вимогу про визнання недійсним рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька від 06.03.2006 р. НОМЕР_3, яким до позивача застосовані фінансові санкції у сумі 1 514 грн. 25 коп.
Судова колегія вважає, що позов в цій частині підлягає залишенню без розгляду, оскільки в матеріалах справи відсутнє рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька від 06.03.2006 р. НОМЕР_3. В матеріалах справи наявний лише корінець зазначеного рішення, в якому не зазначена норма права на підставі якої до позивача застосовані фінансові санкції.
Ухвалою від 12.12.2006р. судова колегія Донецького апеляційного господарського суду зобов'язала позивача, суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, надати суду рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька від 06.03.2006 р. НОМЕР_3.
Позивач не надав суду рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька від 06.03.2006 р. НОМЕР_3, позивач апеляційному суду надав лише корінець рішення про застосування фінансових санкцій від 06.03.2006 р. НОМЕР_3.
Відповідно до ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
Відповідно до ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статті 106 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
З огляду на те, що в матеріалах справи відсутнє рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька від 06.03.2006 р. НОМЕР_3, яке позивач просив визнати недійсним, та позивач на вимогу апеляційного суду зазначене рішення не надав, судова колегія вважає, що позовну заяву в частині визнання недійсним рішення відповідача про застосування фінансових санкцій НОМЕР_4., яким до позивача застосовані фінансові санкції у сумі 1 514 грн. 25 коп. слід залишити без розгляду, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька задовольнити частково, постанову господарського суду від 11.10.2006р. скасувати в частині визнання недійсним рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про застосування фінансових санкцій НОМЕР_4., яким до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, м. Донецьк застосовані фінансові санкції у сумі 1 514 грн. 25 коп.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані частково неправильно, постанова частково не відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи.
Керуючись ст. ст. 106, 155, 195, 196, 200, 203, 205, 207, 209, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, п.6 та п.7 розділу VІІ “Прикінцевих та перехідних положень” Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України "Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України" №2953-ІV від 6 жовтня 2005 року, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду-
ПОСТАНОВИЛА :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька, на постанову господарського суду Донецької області від 11.10.2006 р. у справі №26/171а - задовольнити частково.
Постанову господарського суду Донецької області від 11.10.2006 р. у справі №26/171а ( суддя Наумова К.Г. ) -скасувати частково.
Позов суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, м.Донецьк, до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька, у частині визнання недійсним рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про застосування фінансових санкцій НОМЕР_4., яким до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, м. Донецьк застосовані фінансові санкції у сумі 1 514 грн. 25 коп. -залишити без розгляду.
В іншій частині постанову господарського суду у справі №26/171а від 11.10.2006р. -залишити без змін.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) на користь Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 01 грн. 70 коп.
Доручити господарському суду Донецької області видати виконавчий лист.
У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця з дня складення постанови в повному обсязі.
Повний текст постанови складений та підписаний 15.01.2007 року.
Головуючий: Г.Я. Старовойтова
Судді: Р.В. Волков
М.В. Калантай
Надруковано 5 прим.:
1 прим. - позивачу;
1 прим. -відповідачу;
1 прим. - у справу;
2 прим. -Донецькому апеляційному господарському суду