ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
20 травня 2014 року 16 год. 45 хв. Справа № 808/2928/14 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., за участю: секретаря судового засідання Філоненко Ю.М., представника позивача - не прибув, представника відповідача - не прибув, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя до Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство №12327» про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
30 квітня 2014 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Управління Пенсійного фонду України у Комунарському районі м. Запоріжжя (далі іменується - позивач) до Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство №12327» (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить стягнути на його користь суму заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в розмірі 6746 грн. 07 коп., по пенсіонерам: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6
Позивач обґрунтовує заявлені позовні вимоги тим, що керівництвом відповідача порушуються вимоги чинного законодавства, а саме: відповідачем не відшкодовуються до Пенсійного фонду фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1992 №1788-ХІІ. Відповідно до вимог законодавства позивачем направлялись відповідачу повідомлення - Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, тобто відповідач був обізнаний про розмір фактичних витрат та необхідність їх сплати. Однак, заборгованість за березень 2014 року по пенсіонерам: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в розмірі 6746 грн. 07 коп., відповідачем не сплачена. З огляду на це, позивач просить суд стягнути заборгованість у судовому порядку.
Ухвалою судді від 05.05.2014 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
20.05.2014 позивач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, проте подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності його представника, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не прибув, не повідомив суд про причини неприбуття та не подав до суду жодних заяв, клопотань чи письмових заперечень проти позову.
Керуючись приписами частини 4 статті 128 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, зміст і обсяг яких достатній для вирішення спору по суті.
Відповідно до вимог частини 6 статті 12 та статті 41 КАС України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд
ВСТАНОВИВ:
Відповідач - Відкрите акціонерне товариство «Автотранспортне підприємство №12327», пройшов процедуру державної реєстрації, а відтак набув правового статусу суб'єкта господарювання в розумінні статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 15.05.2003 №755-IV, та є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Як встановлено з матеріалів справи, колишніми працівниками відповідача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 призначені та виплачуються пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту «з» статті 13 Закону України №1788-ХІІ, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями протоколів та розпоряджень про призначення пенсій даним пенсіонерам.
Про зайнятість вказаних пенсіонерів на роботах з важкими умовами праці на підприємстві відповідача свідчать надані позивачем довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, які містяться в матеріалах справи.
Позивач неодноразово надсилав відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що підтверджується відповідними копіями розрахунків та доказами їх направлення на адресу відповідача. Проте, відповідачем сума заборгованості не сплачена та на дату розгляду справи становить 6746 грн. 07 коп.
Відповідно до пункту «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі іменується - Закон України №1788-XII), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.
Відповідно до розрахунку позивача, сума фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за березень місяць 2014 року (включно) по пенсіонерам: ОСОБА_1 (пільговий стаж роботи на підприємстві 12 років 6,00 місяців; частка плати підприємства - 100%); ОСОБА_2 (пільговий стаж роботи на підприємстві 3 роки 11,83 місяців; частка плати підприємства - 31,89%); ОСОБА_6 (пільговий стаж роботи на підприємстві 12 років 6,00 місяців; частка плати підприємства - 100%); ОСОБА_3 (пільговий стаж роботи на підприємстві 12 років 6,00 місяців; частка плати підприємства - 100%); ОСОБА_4 (пільговий стаж роботи на підприємстві 12 років 6,00 місяців; частка плати підприємства - 100%); та ОСОБА_5 (пільговий стаж роботи на підприємстві 5 років 6,50 місяців; частка плати підприємства - 44,33%), складає 6746 грн. 07 коп.
Зазначені обставини підтверджуються наданими позивачем та дослідженими судом довідками, що підтверджують пільговий стаж, розрахунками стажу з відомостями про розподіл пільгового стажу, протоколами та розпорядженнями про призначення пенсії по кожному з вищевказаних пенсіонерів. Отже, загальна сума заборгованості відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період березня місяця 2014 року становить 6746 грн. 07 коп.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі іменується - Закон України №1058-IV), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України» від 17.02.2000 №1461-III (далі іменується - Закон України №1461-III), внесено наступні зміни до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 №400/97-ВР (далі іменується - Закон України №400/97-ВР): пункт 1 статті 2 доповнено абзацом четвертим такого змісту: «Для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; абзац третій пункту 1 статті 4 викладено в такій редакції: «100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацами третім і четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону».
До набрання чинності Законом України №1058-ІV, порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій регулювався Законом України №400/97-ВР. Також застосовувалися положення Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 03.06.1999 №4-6, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 05.07.1999 №436/3729, та Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.10.2001 №16-6, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 29.11.2001 №998/6189, які втратили свою чинність. Тобто, механізм відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, був врегульований та закріплений на законодавчому рівні ще до набрання чинності Законом України №1058-ІV.
Відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону України №400/97-ВР об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Статтею 13 Закону України №1788-ХІІ визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також до 2000 року врегульовано порядок внесення підприємствами та організаціями плати до пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до пунктів «б» - «з» цієї статті.
Законом України №1461-III, порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій змінено, зокрема, порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій визначено шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», яким передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування повинні сплачувати такий збір у розмірах, встановлених статті 4 цього Закону.
Відповідно до Закону України №400/97-ВР, суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100% розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Закон України №1058-ІV, зокрема, визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.
Виходячи з приписів пункту 16 розділу 15 Прикінцевих положень Закону України №1058-ІV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України, інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону. Положення Закону України №1788-ХІІ застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (далі іменується - Інструкція №21-1).
За приписами пункту 6.1. Інструкції № 21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону №1058 в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1. пункту 2.1. цієї Інструкції - 100% фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Відповідно до пункту 6.2 Інструкції №21-1 витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покривається цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.
Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається управлінням Пенсійного фонду щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20-го числа січня поточного року, та протягом 10-ти днів з новопризначених пенсій, що визначено пунктом 6.4 вказаної Інструкції.
Згідно із пунктом 6.8 Інструкції №21-1 підприємства щомісяця, до 25 числа, вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму, фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
Як вбачається з наданих позивачем розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню зазначених витрат за період березня місяця 2014 року в розмірі 6746 грн. 07 коп., яка відповідачем на момент розгляду справи не відшкодована. Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій складені з дотриманням позивачем всіх необхідних вимог Інструкції №21-1. Розмір сум по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по вищевказаним пенсіонерам визначено позивачем з урахуванням вимог Закону №1058-IV та Інструкції №21-1.
Вищенаведені, встановлені судом, обставини справи були підтверджені доказами, зібраними під час її розгляду.
В свою чергу відповідач не надав суду будь-яких платіжних документів, які б свідчили про повне або часткове відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій по вищевказаним пенсіонерам. Також, відповідачем не надано суду заперечень та доказів на їх обґрунтування, або будь-яких інших доказів, які б спростовували доводи позивача.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
За приписами частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 11, 17, 94, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов - задовольнити повністю.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство №12327» (69083, місто Запоріжжя, вулиця Жасмінна, будинок №5, код ЄДРПОУ 03114170) на користь Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя суму заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, по пенсіонерам: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, за період березня місяця 2014 року, в розмірі 6746 (шість тисяч сімсот сорок шість) грн. 07 (сім) коп.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя К.М. Недашківська