АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1039/14Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 27 Годік Л. С.

Доповідач в апеляційній інстанції

Ювшин В. І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоЮвшин В. І.

суддівГончар Н. І. , Пономаренко В. В.

при секретаріАнкудінов О.І.

представника відповідачів ОСОБА_6

представника позивача Новік В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_8 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 лютого 2014 року по справі за позовом ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»» до ОСОБА_8, ОСОБА_9, ПП «Лавіта» про стягнення заборгованості по кредиту та за зустрічним позовом ОСОБА_8 до ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит»», треті особи ОСОБА_9, ПП «Лавіта», приватний нотаріус Маньківського районного нотаріального округу ОСОБА_10 про визнання припиненими договорів поруки та іпотеки,-

в с т а н о в и л а :

ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_8, ОСОБА_9, ПП «Лавіта» про стягнення заборгованості по кредиту, мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі кредитного договору від 11.04.2008 р. позивач надав ОСОБА_8 кредит в розмірі 83 160,00 доларів США зі сплатою 18% річних.

Позичальник зобов'язувався щомісячно до 10 числа кожного місяця здійснювати погашення кредиту та сплачувати нараховані відсотки. Відповідач не своєчасно та не в повному обсязі здійснював зарахування коштів на погашення заборгованості по кредиту.

Станом на 19.06.2013 р. заборгованість у відповідача становить 1256495,98 грн. з яких:

- заборгованість за кредитом - 48819,77 дол. США, що складає по курсу НБУ на 20.06.2013 р. 390216,42 грн.;

- заборгованість за нарахованими процентами по кредиту - 15493,51 дол. США, що складає по курсу НБУ на 19.06.2013 р. - 123839,63 грн.;

заборгованість по пені - 721251,85 грн.;

Представник ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» просив суд стягнути з ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ПП «Лавіта» солідарно на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість по кредитному договору всього в розмірі 1256495,98 грн., яка складається з:

- заборгованість за кредитом - 48819,77 дол. США, що складає по курсу НБУ на 20.06.2013 р. 390216,42 грн.;

- заборгованість за нарахованими процентами по кредиту - 15493,51 дол. США, що складає по курсу НБУ на 19.06.2013 р. - 123839,63 грн.; заборгованість по пені - 721251,85 грн.;

20.09.2013 р. представник ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» подав до суду заяву про уточнення позовних вимог та просив суд стягнути з ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ПП «Лавіта» солідарно на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість по кредитному договору всього в розмірі 1256495,98 грн., яка складається з:

- заборгованість за кредитом - 48819,77 дол. США, що складає по курсу НБУ на 20.06.2013 р. 390216,42 грн.;

- заборгованості за прострочення кредитом - 2 650,83 дол. США, що складає по курсу НБУ на 19.06.2013 р. 21188,08 грн.;

- заборгованість за нарахованими процентами по кредиту - 15493,51 дол. США, що складає по курсу НБУ на 19.06.2013 р. - 123839,63 грн.;

- заборгованість по пені - 721251,85 грн.

02.10.2013 р. ОСОБА_8 подав зустрічну позовну заяву та просив суд визнати недійсним кредитний договір від 11.04.2008 р. між ОСОБА_8 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит».

Визнати таким, що втратив чинність договір іпотеки МІУ-92-08 від 11.04.2008 р. укладеного між ПП «Лавіта» в особі директора ПП «Лавіта» ОСОБА_8 та ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», в забезпечення виконання умов кредитного договору №МКЛУ-92-08, від 11.04.2008 р. про передачу в іпотеку комплексу нежитлових приміщень, розташованих по вул. Українська, 7, с. Поташ, Маньківського р-ну, Черкаської обл.

Визнати таким, що втратив чинність, договір поруки МПУ-92-08 від 11.04.2008 р. укладеному в забезпечення виконання умов кредитного договору № МКЛ-92-08 від 11.04.2008 р. між ОСОБА_8 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит».

Визнати таким, що втратив чинність, договір поруки МПУ-92/1-08 від 11.04.2008 р. укладеному між ПП «Лавіта» в особі директора ПП «Лавіта» ОСОБА_8 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», в забезпечення виконання умов кредитного договору №МКЛУ-92-08, від 11.04.2008 р.

09.12.2013 р. ОСОБА_8 подав заяву про доповнення підстав позову та просив визнати припиненими зобов'язання по договору поруки №МПУ-92/1-08 від 11.04.2008 р., що укладений між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_8 і ПП «Лавіта».

Визнати припиненими зобов'язання по договору поруки № МПУ-92-08 від 11.04.2008 р., укладений між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», ОСОБА_8, ОСОБА_9

Визнати припиненими зобов'язання по договору іпотеки нежитлових приміщень МПУ- 92-08 від 11.04.2008 р. укладений між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ПП «Лавіта».

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 лютого 2014 року позов ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ПП «Лавіта» на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість по кредитному договору всього в розмірі 1256495,98 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ПП «Лавіта» на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» судові витрати в сумі 3441 грн.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_8 до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»», треті особи ОСОБА_9, ПП «Лавіта», приватний нотаріус Маньківського районного нотаріального округу ОСОБА_10 про визнання кредитного договору недійсним та визнання правочинів такими, що втратили чинність - відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, вважаючи, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та просить скасувати рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 лютого 2014 року та ухвалити нове, яким первісний позов банку задовольнити частково, стягнувши суму кредиту з ОСОБА_8 в межах строків позовної давності. Зустрічний позов ОСОБА_8 задовольнити в повному обсязі.

Вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 2 Постанови від 18.12.2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Рішення суду першої інстанції не повністю відповідає зазначеним вимогам, оскільки не повністю ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_8, ОСОБА_9, ПП «Лавіта» про стягнення заборгованості по кредиту суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та задоволив позовні вимоги ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в повному обсязі. Правових підстав для задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_8 та визнання припиненими договори поруки та іпотеки суд першої інстанції не встановив.

Проте повністю погодитись з висновком суду першої інстанції не є можливим.

Встановлено, що 11.04.2008 р. між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_8 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого банк надає позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, зворотності, терміновості, платності та цільового використання кредитні кошти. Пунктом 1.1.1 договору визначено, що надання кредитних коштів позичальнику буде здійснюватись окремими частинами (надалі за текстом траншами) відповідно до додаткових угод до цього договору, що укладаються між сторонами, і на умовах, визначених цим договором, у межах поновлювальної кредитної лінії з лімітом максимальної заборгованості 83160 дол. США, зі сплатою за користування кредитними коштами процентів згідно із підпунктом «а» п. 3.1 цього договору (а за користування кредитними коштами з моменту, зазначеного в п. «б», «в» п . 3.1 цього договору - зі сплатою процентів підвищеного розміру).

Видача кредитних коштів ОСОБА_8 здійснювалися відповідно до умов договору у вигляді надання траншів відповідно до додаткових угод №1 та №2 до кредитного договору.

11.04.2008 р. між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_9, ПП «Лавіта» в особі директора ОСОБА_8 було укладено договір поруки № МПУ-92-08 та №МПУ-92/1-08 згідно яких вони зобов'язалися перед банком в повному обсязі відповідати за виконання ОСОБА_8 зобов'язань, щодо повернення кредиту та зобов'язалися в разі невиконання боржником зобов'язань перед кредитодавцем погасити заборгованість по кредитному договору.

29.12.2010 р. між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_8 було укладено додаткову угоду №3, згідно якої сторони дійшли згоди додати суму простроченої заборгованості до суми основного боргу по кредиту.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідач ОСОБА_8 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 1256495,98 грн., яка складається з:

- заборгованість за кредитом - 48819,77 дол. США, що складає по курсу НБУ на 20.06.2013 р. 390216,42 грн.;

- заборгованості за прострочення кредитом - 2 650,83 дол. США, що складає по курсу НБУ на 19.06.2013 р. 21188,08 грн.;

- заборгованість за нарахованими процентами по кредиту - 15493,51 дол. США, що складає по курсу НБУ на 19.06.2013 р. - 123839,63 грн.;

- заборгованість по пені - 721251,85 грн.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Сторони встановили, як строк дії договору, п. 2.5 кредитного договору, який встановлюється додатковими угодами до цього договору, з остаточним поверненням у строк до 10 квітня 2023 року. Додатковими угодами визначено строки повернення кредиту (п.1 додаткових угод), так і строки виконання зобов'язань зі щомісячним погашенням платежів.

Таким чином, графіком платежів, який є складовою частиною договору, погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями.

Отже, поряд зі встановленням строку дії договору сторони встановили і строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Останній платіж ОСОБА_8 було зроблено 18 серпня 2011 року, а порушувати графік сплати кредиту ОСОБА_8 став з 31 січня 2011 року, в той час як з вимогами про стягнення заборгованості за кредитом та з вимогами про дострокове повернення кредиту банк звернувся 29 липня 2013 року, включивши до позовних вимог як всю заборговану суму, так і майбутні платежі.

Разом з тим, відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України). Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново (чч. 1, 3 ст. 264 ЦК України).Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Колегією суддів встановлено, що згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов'язаний здійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) в розмірі та в строки, визначені графіками повернення кредиту та щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом, а також встановлено відповідальність за порушення графіку повернення кредиту та процентів за користування ним.

Оскільки умовами договору (графіками погашення кредиту) встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, оскільки за умовами договору погашення кредиту повинно здійснюватись позичальником частинами кожного місяця, а процентів - також кожного місяця, початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань.

До суду ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернувся 29 липня 2013 року. Відповідач ОСОБА_8 в суд першої інстанції подав заяву про застосування строків позовної давності, як до відсотків за користування кредитом, так і до пені. Враховуючи трирічний строк позовної давності до стягнення відсотків за користування кредитом, та річний строк позовної давності до пені, суд першої інстанції мав право провести такі стягнення відсотків за користування кредитом за період з 29.07.2010 року по 29.07.2013 року та пені за період з 29.07.2012 року по 29.07 2013 року.

Відповідно до пункту 3.3 договору розрахунок процентів здійснюється за період користування кожним траншем окремо, із моменту видачі кредитних коштів до моменту повернення коштів банку.

Відповідно до наданих банком розрахунків, які не спростовані відповідачем, сума боргу по двох траншах по тілу кредиту становить (48579,24 дол. США + 2891,36 дол. США) = 51470,60 дол. США або ж 411404,51 гривни. Сума строкової заборгованості по відсоткам за період з 29.07.2010 року по 29.07.2013 року 746,32 дол. США або ж 5965,34 гривни. Сума простроченої заборгованості по відсоткам за період з 29.07.2010 року по 29.07.2013 року становить 16420,17 дол. США або ж 131246,42 гривни. Пеня за період з 29.07.2012 року по 29.07.2013 року становить 401905,94 гривни. Загальна сума пені по двох траншах не перевищує розміру заборгованості за тілом кредиту. Загальна сума, яка підлягає до стягнення становить 950522,21 коп.

Крім того, поручителі ОСОБА_9 та ПП «Лавіта» не брали на себе зобов'язань про солідарну відповідальність між собою, а тому суд першої інстанції необґрунтовано провів солідарне стягнення боргу між ними.

Але суд першої інстанції при розгляді первісного позову неправильно застосував норми матеріального права, не врахував заяви відповідача про застосування позовної давності та врахував в загальну суму заборгованості розмір по пені та процентам за прострочення зобов'язання без врахування строків позовної давності. За таких обставин рішення суду першої інстанції в частині задоволення первісних позовних вимог підлягає до зміни.

Доводи апелянта про збільшення банком процентів за користування кредитом в додаткових угодах не підтверджено жодними доказами.

Також судом першої інстанції зроблено правильний висновок про відсутність правових підстав про визнання припиненими зобов'язань по договору поруки№МПУ-92/1-08 від 11.04.2008 року, укладеного між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_8 і ПП «Лавіта»; визнання припиненими зобов'язань по договору поруки№МПУ-92-08 від 11.04.2008 року, укладеного між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_8 і ОСОБА_9; визнання припиненими зобов'язань по договору іпотеки нежитлових приміщень №МПУ-92-08 від 11.04.2008 року, укладеного між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ПП «Лавіта».

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому, обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.

Якщо у договорі поруки не узгоджені умови щодо можливості зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Банк без згоди боржника та поручителів не змінював відсоткову ставку за користування кредитом, а умови застосування відсоткової ставки за користування кредитними коштами за умови невиконання (або часткового виконання) визначені в розділі 3 основного кредитного договору.

Приєднання на підставі п. 3 додаткової угоди №3 суми простроченої заборгованості основного боргу по кредиту до суми основного боргу не змінила відсоткової ставки за користування кредитом, не порушили права поручителів та іпотекодавця, а тому висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання припиненими договорів поруки та іпотеки є вірним.

Інші доводи апеляційної скарги перевірено судом апеляційної інстанції і визнано безпідставними.

Чинним законодавством не передбачене солідарне стягнення судових витрат між сторонами по справі, а тому судові витрати необхідно стягнути порівну між усіма відповідачами.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 309, 316, ЦПК України, колегія суддів судової палати, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_8 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 лютого 2014 року задовольнити частково.

Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 лютого 2014 року змінити, скасувавши його в частині задоволення позовних вимог ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»» до ОСОБА_8, ОСОБА_9, ПП «Лавіта» про стягнення заборгованості по кредиту в сумі 1256495 гривень 98 коп.

Позовні вимоги ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»» до ОСОБА_8, ОСОБА_9, ПП «Лавіта» про стягнення заборгованості по кредиту задоволити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість по кредитному договору на загальну суму 950522 гривни 21 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_8 та ПП «Лавіта» на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість по кредитному договору на загальну суму 950522 гривни 21 коп.

Стягнути з ОСОБА_8, ОСОБА_9, ПП «Лавіта» порівну на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» судові витрати по справі в сумі 3441 гривна, по 1147 гривни з кожного.

В частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_8 до ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит»», треті особи ОСОБА_9, ПП «Лавіта», приватний нотаріус Маньківського районного нотаріального округу ОСОБА_10 про визнання припиненими договорів поруки та іпотеки, рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 лютого 2014 року залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно після його проголошення, але може бути оскаржено до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів, починаючи з дня його проголошення.

Головуючий :

Судді :