АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа №22-ц/796/3714/2013 Головуючий 1 інстанції - Гончарук В.П. м. Київ Доповідач - Іванченко М.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 березня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді: Іванченка М.М.
суддів: Рубан С.М., Кабанченко О.А.
при секретарі: Онищенко О.С.
за участю: представник позивача Павлюк С.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод» до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням
за апеляційною скаргою державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод»
на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 20 грудня 2013 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
Мотивує свої вимоги тим, що ОСОБА_3 протягом останніх шістьох місяців не проживав в гуртожитку в будинку АДРЕСА_1, що підтвержується актами.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 20 грудня 2013 року в задоволенні позову ДП «Дарницький вагоноремонтний завод» до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 20 грудня 2013 року скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
Посилається на, те що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причини неявки не повідомив.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Статтею 72 ЖК України визначено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Відмовляючи у задоволенні позову судом правильно встановлено, що стороною позивача, всупереч ст.60 ЦПК України, не надано доказів в обґрунтування своїх позовних вимог, виходячи з наступного.
Як вбачається з довідки форми № 3 ОСОБА_3 зареєстрований і проживає в АДРЕСА_1 і займає одне ліжко-місце в гуртожитку № 5 починаючи з 1981 року.
Згідно довідки виданої ДП «Дарницький вагоноремонтний завод» від 06 листопада 2013 року № 660 вбачається, що ОСОБА_3 працював у позивача на посаді коваля-штампувальника 3-го розряду у ковальському цеху з 14 вересня 1981 року по 13 червня 2008 року, та був звільнений за власним бажанням, у зв'язку з виходом на пенсію 13 червня 2008 року.
З наявних в матеріалах справи копії Актів від 21 січня 2013 року, 04 лютого 2013 року, 11 березня 2013 року, 22 квітня 2013 року, 16 травня 2013 року, 17 червня 2013 року, 29 липня 2013 року вбачається, що ОСОБА_3 зареєстрований, проте не проживає в гуртожитку в АДРЕСА_1 та його речі на зберігання відсутні. З даними актами колегія суддів не погоджується, оскільки 20 грудня 2013 року свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що комісією не було проведено обстеження в кімнаті де проживає він разом з відповідачем. Тому відомості в акті не можуть бути прийняті до уваги колегію суду.
Доводи апелянта, щодо того, що ОСОБА_3 не проживає в гуртожитку, оскільки в даній кімнаті проживає співмешканка свідка ОСОБА_5, проте на підтвердження даних доводів не надав доказів, тому вони не можуть бути прийняті до уваги судом.
Також, колегією суддів не приймаються доводи апелянта, щодо того, що свідки не пам'ятають в який період часу бачили відповідача, оскільки з пояснень свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_5 вбачається, що ОСОБА_3 постійно проживає у вказаному гуртожитку.
Крім того, апелянтом не надано доказів того, що відповідач має інше жиле приміщення, тому колегія суддів не приймає дані посилання до уваги.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, відповідає вимогам матеріального та процесуального права, внаслідок чого підстав для його скасування з мотивів викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 308, 313, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод» - відхилити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 20 грудня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя:
Судді: