ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.05.2014 року Справа № 912/1826/13
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Березкіної О.В., Подобєда І.М.
при секретарі судового засідання: Однорог О.В.
представники сторін:
від позивача: Іванова С.О., довіреність №1032-О від 25.03.14, представник;
Представники відповідача-1,2,3,4 у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Кіровоградської області від 13.03.2014 року у справі № 912/1826/13
за позовом: Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"
до відповідача 1: Приватного підприємства "Будівельна компанія "Левша"
відповідача 2: Головного управління юстиції у Кіровоградській області в особі Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби
відповідача 3: Державне підприємство "Кіровоградський ремонтний завод"
відповідача 4: Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області
про виключення майна з акта опису й арешту, зняття арешту з майна та заборони вчиняти певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою звернулось Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 02.12.2013 року, яка містить такі вимоги:
- виключити та звільнити з-під арешту з акта опису й арешту майна від 20.08.2013 року, складеного державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області (далі
- Відділ примусового виконання рішень) щодо виконання виконавчого листа № 2-412/1182/2012, виданого 12.04.2013 Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська, наступне майно: нерухоме майно - нежитлову будівлю разом з усіма приналежностями, площею 5 493,3 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Кіровоград, вул. Добровольського, буд. 2н;
- зняти арешт з вищезазначеного нерухомого майна;
- заборонити Відділу примусового виконання рішень вчиняти будь-які виконавчі дії стосовно даного нерухомого майна.
Позов мотивований тим, що рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 10 квітня 2013 р. у справі № 912/291/13-г позовні вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" було задоволено і здійснено звернення стягнення на предмет іпотеки - нежитлову будівлю разом з усіма її приналежностями, площею 5 493,3 кв. м., що знаходиться у м. Кіровограді по вул. Добровольського, буд. 2н, шляхом надання права ПАТ КБ "Приватбанк" на продаж вказаного предмету іпотеки з укладенням від свого імені договору купівлі-продажу.
Однак актом опису і арешту майна від 20 серпня 2013 року, складеного державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Кіровоградській області, описано і накладено арешт на дане нерухоме майно - нежитлову будівлю, розташовану за адресою вул. Добровольского, 2 н. Позивач вважає, що накладення арешту на зазначене нерухоме майно перешкоджає виконанню рішення Господарського суду Кіровоградської області у справі № 912/291/13-г від 10.05.2013.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 13.03.2014 року (суддя Змеул О.А.) в задоволенні позову відмовлено повністю.
Вмотивовуючи рішення, суд послався на те, що позовні вимоги банку не є спором про право власності на спірне майно і направлені виключно на оспорювання законності окремих дій Відділу примусового виконання рішень. Враховуючи неправомірність застосування положень ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" до позовів щодо оскарження дій органу державної виконавчої служби, господарський суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про звільнення майна з-під арешту та виключення майна з акта опису й арешту.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" м. Дніпропетровськ звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Вважає, що рішення є незаконним, винесеним при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Скаржник посилається на те, що в порушення ст. 115 ГПК України рішення господарського суду Кіровоградської області по справі № 912/291/13-г від 10.05.2013 р., що набрало законної сили, неможливо виконати без зняття арешту із нерухомого майна, що розташоване за адресою Кіровоград, вул. Добровольського, 2н.
Зважаючи на норми ч.5 ст. 60 закону України "Про виконавче провадження ", чинним законодавством України встановлена можливість звернення до суду з позовною заявою про зняття арешту з майна та прийняття судом рішення про зняття арешту з майна у випадках, відмінних від тих, що зазначені у ч. 1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження».
Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Державне підприємство "Кіровоградський ремонтний завод" у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення залишити без змін а апеляційну скаргу без задоволення, як таке, що було винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права з огляду на те, що орган ДВС повинен вжити всіх заходів по виконанню судового рішення по справі № 5013/1497/12, так як це зачіпає майнові інтереси ДП "Кіровоградський ремонтний завод", оскільки станом на 12.05.2014 року рішення господарського суду Кіровоградської області по справі № 5013/1497/12 боржником (ПП "Будівельна компанія "Левша") не виконано.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.04.2014 року прийнято апеляційну скаргу до розгляду.
Представники відповідачів в судові засідання, призначені на 28.04.2014 року та 19.05.2014 року, не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що є підставою для розгляду справи у відсутність представників відповідачів.
В судовому засіданні 19.05.2014 року Дніпропетровським апеляційним господарським судом була оголошена вступна та резолютивна частина постанови у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд встановив наступні обставини.
Між Закритим акціонерним товариством "Комерційний банк "Приватбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" (Банк) та Приватним підприємством "Будівельна компанія "Левша" (позичальник) було укладено кредитний договір № 90 від 24.07.2007 року.
Також між сторонами були укладені додаткові угоди від 02.08.2007 року, 30.08.2007 року, 31.12.2008 року, за умовами яких банк зобов'язався надати позичальнику кредит у формі не відновлювальної кредитної лінії у сумі 2380000 грн., а за додатковою угодою від 30.08.07 - 3740000 грн.; позичальник зобов'язався повернути кредит у строк до 25.07.2012 року та сплатити проценти за його користування у встановленому розмірі.
У забезпечення виконання кредитного договору № 90 від 24.07.2007 року між сторонами було укладено іпотечний договір від 31.08.2007 року, посвідчений у цей же день нотаріально, і який зареєстрований у реєстрі за № 2734 (а.с. 15-18).
Предметом іпотеки за іпотечним договором від 31.08.2007 року, укладеним між ПП "Будівельна компанія "Левша" (Іпотекодавець) та ЗАТ "Комерційний банк "Приватбанк", правонаступником якого є ПАТ "Приватбанк" (Іпотекодержатель), є нежитлова будівля (опис об'єкта: корпус 301 загальною площею 5 493,3 кв. м., огорожа, замощення) у м. Кіровограді по вул. Добровольського, буд. 2н, зареєстрована на праві власності за ПП "Будівельна компанія "Левша".
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 10 квітня 2013 р. у справі № 912/291/13-г позовні вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" було задоволено і здійснено звернення стягнення на предмет іпотеки - нежитлову будівлю разом з усіма її приналежностями, площею 5 493,3 кв. м., що знаходиться у м. Кіровограді по вул. Добровольського, буд. 2н, шляхом надання права ПАТ КБ "Приватбанк" на продаж вказаного предмету іпотеки з укладенням від свого імені договору купівлі-продажу, в тому числі нотаріального укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем із встановленням початкової ціни продажу предмету іпотеки на рівні 888019 грн, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, із наданням ПАТ КБ "Приватбанк" повноважень, необхідних для здійснення продажу предмета іпотеки (а.с. 19-26).
Як вбачається з матеріалів справи позивачем було надано до справи копію наказу від 1 серпня 2013 р., виданого на виконання рішення у зазначеній справі № 912/291/13-г, проте, цей наказ не був пред'явлений стягувачем до органу державної виконавчої служби для виконання в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (а.с. 27).
25.04.2013 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень на підставі заяви ПАТ КБ "Приватбанк" - стягувача щодо відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно боржника винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та постанову про арешт № ВП № 37746939, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику - ПП "Будівельна компанія "Левша", адреса: 25015, м. Кіровоград, вул. Полтавська, 71, кім. 27, у межах суми стягнення 7392308,68 грн; заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику лише в межах суми заборгованості. Постанова державного виконавця мотивована тим, що в заяві про відкриття виконавчого провадження зазначено прохання стягувача - ПАТ КБ "Приватбанк" накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника - ПП "Будівельна компанія "Левша". Зазначену постанову державного виконавця від 25.04.2013 позивач отримав та надав господарському суду її копію (а.с.63, 72, 73, 98).
Також на виконанні у Відділі примусового виконання рішень перебувають: наказ № 5013/1497/12 від 10.01.2013, виданий Господарським судом Кіровоградської області про стягнення з ПП "Будівельна компанія "Левша" на користь держави судового збору в сумі 1609,50 грн.; наказ № 5013/1497/12 від 10.01.2013, виданий Господарським судом Кіровоградської області про стягнення з ПП "Будівельна компанія "Левша" на користь ДП "Кіровоградський ремонтний завод" заборгованості в сумі 57613,53 грн., з них: 57221,97 грн відшкодування витрат та 391,56 грн пені; наказ № 912/291/13-г від 01.08.2013, виданий Господарським судом Кіровоградської області про стягнення з ПП "Будівельна компанія "Левша" на користь ПАТ КБ "Приватбанк" судового збору в сумі 68820 грн. (а.с. 135-137, 153-160, 162-163).
Зазначені накази господарського суду в складі відповідних виконавчих проваджень за №№ 36661457, 36730408 та 39382593 приєднані до зведеного виконавчого провадження № 39733603, що засвідчено постановами державного виконавця Мехед О.В. від 10.09.2013 (а.с. 99, 119-121).
Таким чином, на виконанні у Відділі примусового виконання рішень перебуває зведене виконавче провадження № 39733603 про стягнення з ПП "Будівельна компанія "Левша" заборгованості на користь юридичних осіб та держави, до складу якого також входить виконавчий лист № 2-412/1182/2012 від 12.04.2013, який видав Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська на підставі рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20.03.2013 у справі № 2-412/1182/12 про стягнення солідарно з ПП "Будівельна компанія "Левша" і ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованості за кредитним договором № 90 від 24.07.2007 у розмірі 7 392 308,68 грн, яка складається з заборгованості по кредиту 3740 000 грн, з заборгованості по відсоткам 3413931,43 грн, з заборгованості з винагороди 234380,61 грн, пені в розмірі 3996,64 грн.
У ході здійснення виконавчих дій встановлено, що майна та коштів на арештованих рахунках, відкритих боржником недостатньо для задоволення вимог стягувачів (а.с. 75, 76, 78).
Державним виконавцем у порядку ст.ст. 52, 54, 57 Закону України "Про виконавче провадження" звернуто стягнення на майно боржника, з цією метою державним виконавцем 20.08.2013 проведено опис та арешт майна боржника - ПП "Будівельна компанія "Левша", а саме, нежитлової будівлі, розташованої за адресою: м. Кіровоград, вул. Добровольського, буд. 2н (а.с. 30-31).
Мотиви, з яких виходила апеляційна інстанція при винесенні постанови.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилучені та примусовій реалізації.
Відповідно до ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя, а також примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
У ході здійснення виконавчих дій державним виконавцем встановлено, що коштів на арештованих відкритих боржником рахунках недостатньо для задоволення вимог стягувачів. Державним виконавцем у порядку ст.ст. 52, 54, 57 Закону України "Про виконавче провадження" за заявою стягувача - ПАТ КБ "Приватбанк" було правомірно вжито відповідних заходів для звернення стягнення на майно боржника.
З метою належного виконання вищезазначеного рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська державним виконавцем 20.08.2013 проведено опис та арешт майна боржника - ПП "Будівельна компанія "Левша", а саме нежитлової будівлі розташованої за адресою: м. Кіровоград, вул. Добровольського, 2н, корпус № 301. У акті опису й арешту майна зазначено про те, що описане майно буде передане для реалізації.
Частиною 1 статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Частиною 5 статті 60 даного Закону передбачено, що у всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.
У пункті 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначено, що відповідно до статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник, а справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб'єктний склад сторін у них відповідає вимогам статті 1 ГПК. Що ж до заперечень проти арешту (опису) майна, які не пов'язані зі спором про право на це майно, а стосуються порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, то їх слід розглядати за правилами статті 121-2 ГПК.
З аналізу вищезазначених норм випливає, що пред'явлення позову про звільнення майна з-під арешту є одним із способів захисту права власності особи від незаконних посягань на майно, який застосовується у випадку, коли особа, яка вважає себе власником спірного майна, не може здійснювати свої правомочності власника через те, що майно було арештоване державним виконавцем, тобто, коли є спір про право.
Як вбачається із матеріалів справи, у даній справі відсутній спір про право власності на арештоване спірне майно - нежитлову будівлю, розташовану у м. Кіровоград по вул. Добровольського, 2н, корпус № 301.
ПАТ КБ "Приватбанк" зверталося до Відділу примусового виконання рішень правління із заявою від 03.09.2013 за № 3862/27.13 про виключення нерухомого майна, розташованого у м. Кіровограді по вул. Добровольського, буд. 2н, право на самостійний продаж якого надано ПАТ КБ "Приватбанк", з акту опису і арешту майна, та зняття з нього арешту (а.с. 28).
У відповідь на зазначене звернення Відділ примусового виконання рішень було надіслано листа від 20.09.2013, яким у знятті арешту було відмовлено (а.с. 29).
Згідно з ч. 1 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.
У своїй позовній заяві ПАТ КБ "Приватбанк" вказує на ухилення органу ДВС від зняття арешту зі спірного майна, що фактично є оскарженням дії органу ДВС в процесі здійснення виконавчого провадження.
Таким чином, враховуючи те, що позовні вимоги банку не є спором про право власності на спірне майно і направлені виключно на оспорювання законності окремих дій Відділу примусового виконання рішень, а також враховуючи неправомірність застосування положень ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" до позовів щодо оскарження дій органу державної виконавчої служби, колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про звільнення майна з-під арешту та виключення майна з акта опису й арешту, у зв'язку з чим відсутні підстави й для задоволення апеляційної скарги.
Що стосується вимог зняти арешт з нерухомого майна та заборони Відділу примусового виконання рішень вчиняти будь-які виконавчі дії стосовно арештованого майна, то господарський суд правильно зазначив, що ці вимоги є похідними від позовної вимоги про звільнення майна з-під арешту, відмова у задоволенні якої тягне за собою відмову у задоволенні інших позовних вимог.
Вимоги щодо заборони державному виконавцю виконувати рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська та вчиняти будь-які виконавчі дії, направлені на виконання судового рішення не можуть бути задоволені, оскільки господарський суд не вправі зупиняти чи перешкоджати виконанню рішення іншого загального суду.
В той же час, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в даному випадку позивач не позбавлений права оскаржити законність арешту майна шляхом подання відповідної скарги на дії органу державної виконавчої служби до суду, яким було видано відповідний виконавчий документ.
Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що без зняття арешту із нерухомого майна, що розташоване за адресою Кіровоград, вул. Добровольського, 2н. неможливо виконати рішення господарського суду Кіровоградської області по справі № 912/291/13-г від 10.05.2013 р., що набрало законної сили, однак з огляду на вищезазначене, позивачем невірно обраний спосіб захисту своїх прав, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
З огляду на обґрунтованість рішення господарського суду, відповідність висновків, викладених в рішенні, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги скаржника про скасування рішення є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 13.03.2014 року у справі № 912/1826/13 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складений 22.05.2014 року.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя І.М. Подобєд
Суддя О.В. Березкіна