Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2014 р. Справа №805/5046/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ткаченко Т.С. при секретарі судового засідання Швидуновій Х.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області до Державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 у розмірі 2383,24 грн., -

за участю представників сторін:

від позивача Стельник Д.В., дов. № 04 від 06.01.2014 р.

від відповідача Кійко С.С., дов. № 1/846 від 30.12.2013 р.

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державного підприємства «Селидіввугілля» стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту "б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за березень 2014 року у розмірі 2383,24 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач послався на п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV та Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, якими встановлений порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Позивачем зазначено, що на підприємства та організації покладений обов'язок з коштів, призначених на оплату праці, відшкодовувати Пенсійному фонду України витрати, здійснені на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по працівникам цих підприємств до досягненням працівником пенсійного віку. Вказані витрати мають відшкодовуватися щомісячно до 25 числа, проте, відповідачем у встановлені строки витрати управління з виплати та доставки пільгових пенсій його працівникам відшкодовано не було, в результаті чого у Державного підприємства «Селидіввугілля» перед Пенсійним фондом за березень 2014 року виникла заборгованість з відшкодування зазначених витрат у розмірі 2383,24 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив про його задоволення з підстав, викладених у адміністративному позові.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю та проти задоволення позовних вимог не заперечував, про що надав суду заяву.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Відповідач - Державне підприємство «Селидіввугілля» є юридичною особою (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Карла Маркса, 41, код ЄДРПОУ 33426253) та зареєстровано у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України. Відповідно до п. 2.1.1 Інструкції є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Державне підприємство «Селидіввугілля» перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області, як платник внесків до Пенсійного фонду України.

Матеріали справи свідчать, що на підприємстві відповідача працювали особи зайняті на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до пунктів "б-з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ, та яким призначено пенсію на пільгових умовах за списком № 2.

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області за березень 2014 року здійснено витрати на виплату і доставку працівникам Державного підприємства «Селидіввугілля» пенсій, призначених на пільгових умовах на підставі пункту "б-з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", тобто за списком № 2, на суму 2383,24 грн.

Як встановлено судом, позивачем направлялися на адресу Державного підприємства «Селидіввугілля» повідомлення (розрахунки) про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах на підставі пункту «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за спірний період.

Проте, невиконання відповідачем обов'язку щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій стало наслідком виникнення у позивача, як у особи, яка здійснила ці витрати, права на звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів.

На момент звернення до суду, згідно розрахунку сум, які належать до відшкодування, відповідач має заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів "б-з" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за березень 2014 року у розмірі 2383,24 грн., що також не заперечується відповідачем.

Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені правові норми.

Так, статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема: працівники зайняті повний робочий день на роботах за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (пункт "а" статті 13 Закону), за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (пункт "б" статті 13 Закону) та інші (пункти "в" - "з" статті 13 Закону).

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абз. 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 01 січня 2004 року.

Згідно з частиною 16 "Прикінцевих положень" вказаного Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Згідно з абз. 4 п. 1 ст. 2 та абз. 3 п. 1 ст. 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до Законів України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" постановою правління Пенсійного фонду від 19 грудня 2003 року № 21-1 затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України. Інструкція набрала чинності 27 січня 2004 року, яка визначає процедуру реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" викладений у пункті 6 Інструкції.

Згідно з п.п. 6.1. п. 6 Інструкції ці розміри становлять для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п.п. 6.4 п. 6 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з п.п. 6.8 п. 6 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до п.п. 6.10. п. 6 Інструкції відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Проте, в порушення вищенаведених вимог законодавства фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2, у встановлені строки відповідачем відшкодовано не було, в результаті чого за березень 2014 року у відповідача виникла заборгованість по оплаті зазначених витрат у розмірі 2383,24 грн.

Частинами 3, 4 ст. 112 КАС України передбачено, що у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Оскільки визнання відповідачем позовних вимог не суперечить закону та не порушує чиїх-небудь прав, свобод або інтересів, суд приймає визнання відповідачем адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за березень 2014 року, призначених на підставі пункту "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (за списком № 2), у розмірі 2383,24 грн. у повному обсязі.

Відповідно до вимог частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2-15, 69-71, 94, 98, 112, 158-163, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області до Державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 у розмірі 2383,24 грн. - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Селидіввугілля» (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Карла Маркса, 41, код ЄДРПОУ 33426253) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. П. Морозова, 6, р/р 256073012044 у відкритому акціонерному товаристві "Державний ощадний банк України", МФО 335106, код ЄДРПОУ 23336854) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", у розмірі 2383 (дві тисячі триста вісімдесят три) грн. 24 коп.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 19 травня 2014 року у присутності сторін, що з'явились.

Повний текст постанови складено та підписано 26 травня 2014 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд у порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ткаченко Т.С.