Номер провадження: 22-ц/785/980/14

Номер справи місцевого суду: 1512/1714/2012

Головуючий у першій інстанції Рева С.В.

Доповідач Доценко Л. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2014 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Доценко Л.І.,

суддів - Заїкіна А.П., Гірняк Л.А.,

за участю секретаря - Булгак Х.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», за участю третіх осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання припиненим та частково недійсним договору застави, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на рішення Київського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2013 року,

ВСТАНОВИЛА :

26.01.2009 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, який 06.03.2012року уточнило ( т.1 а.с. 165-170).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 28 травня 2003 року АППБ «Аваль» уклало з ОСОБА_3 кредитний договір № 010/03-5/3221, відповідно до якого АППБ «Аваль» видало відповідачу ОСОБА_3 кредит у сумі 50.000 доларів США із сплатою 18 відсотків річних строком на 36 місяців, тобто до 28 травня 2006 року з погашенням щомісячно 1,12 суми отриманого кредиту та відсотків за користування кредитом.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 010/03-5/3221 від 28 травня 2003 року, АППБ «Аваль» уклав з ОСОБА_5 договір застави від 28 травня 2003 року, предметом якого є трактор «К-700 А», 1994 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартість якого визначена 120.000 гривень, що в еквіваленті складає 22.514 доларів 07 центів США.

Крім того, АППБ «Аваль» уклав з ОСОБА_4 договір застави від 28 травня 2003 року, предметом якого є два зернозбиральні комбайни «CLAAS-D-108», 1988 року випуску, реєстраційні номери НОМЕР_2 та НОМЕР_3, вартість яких визначена 374.600 гривень, що в еквіваленті складає 70.281 доларів США.

11 червня 2008 року ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» уклало з ОСОБА_6 договір поруки за № 010/03-573221/1, відповідно до якого ОСОБА_6 прийняв на себе зобов'язання відповідати в повному об'ємі за своєчасне і повне виконання зобов'язань ОСОБА_3 по кредитному договору № 010/03-5/3221 від 28 травня 2003 року.

Однак, ОСОБА_3 уклавши зазначений кредитний договір від 28 травня 2003 року за № 010/03-5/3221 свої зобов'язання перед банком належним чином не виконував, у зв'язку з чим станом на 13 лютого 2012 року виникла заборгованість перед ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в сумі 80744 долара 37 центів США, що в еквіваленті дорівнює сумі 645.139 гривень 44 копійки.

Позивач просив стягнути заборгованість за кредитним договором від 28 травня 2003 року за № 010/03-5/3221 у сумі 80.744 долара 37 центів США, що в еквіваленті дорівнює 645.139 гривень 44 копійки у наступному порядку:

- з ОСОБА_5 в розмірі визначеної заставної вартості заставленого майна, а саме у сумі 120.000 гривень, але не більш заявленої суми боргу за кредитним договором;

- з ОСОБА_4 в розмірі визначеної заставної вартості заставленого майна, а саме у сумі 374.600 гривень, але не більш заявленої суми боргу за кредитним договором;

- залишок боргу стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_6

Крім того, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції AT «Райффайзен Банк Аваль» просить суд стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_6 на свою користь судові витрати.

02 вересня 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», в якій посилається на те, що право вимоги у банку виникло безпосередньо з часу невиконання зобов'язання боржником ОСОБА_3, яке мало місце саме з 01 січня 2005 року, коли ОСОБА_3 припинив виплату заборгованості по кредиту.

З цього часу починає спливати трирічний термін позовної давності, який передбачений ст. 71 ЦК УРСР для звернення до ОСОБА_4, як заставодавця з позовом про звернення стягнення на заставлене майно. Вказаний термін минув 01 січня 2008 року та ця дата є датою припинення дії права, що складає предмет застави - право застави зернозбиральних комбайнів.

Також ОСОБА_4 вважає, що у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» припинилось право вимоги та договір застави припинив свою дію на підставі ст. 28 ЦК України, оскільки передбачений законом єдиний спосіб захисту щодо заставленого майна - комбайнів - звернення стягнення на вказане майно банком в передбачений законом трирічний термін не був використаний.

ОСОБА_4 просив суд визнати припиненим договір застави, укладений 28 травня 2003 року між ним та АППБ «Аваль» та посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8, за реєстрованим за № 6176, предметом якого є два зернозбиральні комбайни «CLAAS-D-108», 1988 року випуску, реєстраційні номери НОМЕР_2 та НОМЕР_3; визнати недійсним пункт № 1 договору застави, укладеного 28 травня 2003 року між ним та АППБ «Аваль», в частині зобов'язання сплатити заставодержателю суму отриманих кредитних коштів, нарахованих відсотків річних по ньому, неустойку, у разі її застосування та відшкодувати завдані збитки у разі порушення зобов'язань за кредитним договором у розмірі та на підставах, передбачених ним та визнати недійсним пункт № 23 договору застави, укладеного 28 травня 2003 року між ним та АППБ «Аваль», предметом якого є два зернозбиральні комбайни «CLAAS-D-108», 1988 року випуску, реєстраційні номери НОМЕР_2 та НОМЕР_3 (Том П, а. с. 19-22).

У судовому засіданні представник позивача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції AT «Райффайзен Банк Аваль» первісний позов підтримав та просив суд його задовольнити. У задоволені зустрічного позову просив суд відмовити.

Відповідач ОСОБА_4 та його представник у судовому засіданні первісний позов не визнали, просили суд відмовити у його задоволенні, зустрічний позов підтримали, просили задовольнити.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2013 року позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» задоволено частково.

Суд стягнув у солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_6 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором у розмірі 525.139 гривень 44 копійки.

Суд стягнув з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором у розмірі 120.000 гривень.

Суд стягнув з ОСОБА_3 та ОСОБА_6 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» по 1.207 гривень 13 копійок з кожного в рахунок відшкодування судових витрат.

Суд стягнув з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 804 гривні 75 копійок в рахунок відшкодування судових витрат.

В іншій частині позову відмовлено.

Відмовлено ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за безпідставністю.

Зустрічний позов ОСОБА_4 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про визнання припиненим та частково недійсним договору застави задоволено.

Суд визнав припиненим договір застави, укладеного 28 травня 2003 року між ОСОБА_4 та АППБ «Аваль» та посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8, за реєстрованим за № 6176, предметом якого є два зернозбиральні комбайни «CLAAS-D-108», 1988 року випуску, реєстраційні номери НОМЕР_2 та НОМЕР_3.

Визнав недійсним пункт № 1 договору застави, укладеного 28 травня 2003 року між ОСОБА_4 та АППБ «Аваль», в частині зобов'язання сплатити заставодержателю суму отриманих кредитних коштів, нарахованих відсотків річних по ньому, неустойку, у разі її застосування та відшкодувати завдані збитки у разі порушення зобов'язань за кредитним договором у розмірі та на підставах, передбачених ним.

Визнав недійсним пункт № 23 договору застави, укладеного 28 травня 2003 року між ОСОБА_4 та АППБ «Аваль», предметом якого є два зернозбиральні комбайни «CLAAS-D-108», 1988 року випуску, реєстраційні номери НОМЕР_2 та НОМЕР_3 .

Рішення суду оскаржує ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»

В апеляційній скарзі ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» просить рішення суду скасувати в частині відмови у задоволенні позову до ОСОБА_4 та в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_4 та ухвалити нове рішення, яким позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити в повному обсязі, а у зустрічному позові відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

В іншій частині рішення суду не оскаржується, тому у відповідності до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України не переглядається.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні позову ПАТ « Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що банк пропустив строк позовної давності для звернення з позовом, оскільки ОСОБА_3 припинив виплату заборгованості по кредиту з 01 січня 2005року, та з цього часу починає спливати трирічний строк. Оскільки звернення стягнення на заставлене майно банком в передбачений законом трирічний термін не було використано, договір застави припинив свою дію.

Однак погодитись з таким висновком суду першої інстанції не можна, оскільки висновки суду не відповідають обставнам справи, суд не правильно застосував норми матеріального закону.

Колегія суддів вважає, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України рішення суду першої інстанції в частині оскарження скасовує , ухвалює нове рішення із наступних підстав.

Відповідно до положень ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов;язується надати грошові кошти ( кредит) позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов;язується повернути кредит та сплатити відсотки, за ч.2 цієї статті до відносин за кредитним договором застосовуються вимоги закону за позикою.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов;язаний повернути позику у тому обсязі та у строк, встановлений договором.

Відповідно до ст.589 ЦК України у разі невиконання зобов;язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави та задовольнити у повному обсязі свою вимогу, визначену на момент фактичного задоволення, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки, відшкодування збитків, спричинених порушенням зобов;язання, необхідних витрат на утримання заставного майна, а також витрат, які понесені у зв;язку з пред;явленою вимогою.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 28.05.2003року між ОСОБА_3 та ПАТ « Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції було підприсано кредитний договір № 010/03-5/3221 про надання кредиту у розмірі 50000 доларів США на строк 36 місяців з 28.05.2003року по 28.05.2006року під 18,0% річних з погашенням щомісячно 1,12 суми отриманого кредиту та відсотків за користування кредитом.

Відповідно до п.4.1 кредитного договору банк видав ОСОБА_3 50000 доларів США.

Відповідач ОСОБА_3 свої зобов;язання за кредитним договором не виконує, у зв;язку з чим станом на 13.02.2012року виникла заборгованість в розмірі 80744,37 доларів США, що за курсом НБУ складає 645139 гривень 44коп., у тому числі: - заборгованість за кредитом - 38540,90 дол. США, що еквівалентно 307937,94гривні; - заборгованість за відсотками -0,59 дол. США, що еквівалентно 4 грн.71коп.; - пеня нарахована за прострочення погашення кредиту - 42202,29 дол. США, що еквівалентно 337192,08грн.; - пеня нарахована за прострочення сплати відсотків по кредиту - 0,59 дол. США, що еквівалентно 4 грн.71коп.

У якості забезпечення виконання зобов;язань за кредитним договором № 010/03-5/3221 від 28.05.2003року між позивачем та ОСОБА_4 було укладено нотаріально посвідчений договір застави, відповідно до якого у заставу банку надано два комбайни « CLAAS - D-108» , 1988року випуску, реєстраційні номер 10041 та НОМЕР_3.

Заставна вартість вищезазначених транспортних засобів сторонами визначена в розмірі 374600гривень.

Відповідно п.11 договору застави заставодержатель - ОСОБА_4, що є майновим поручителем ОСОБА_3, несе відповідальність перед заставодержателем у розмірі заставленого майна. Відповідно до п.23 договору застави, дія цього договору припиняється після виконання зобов;язань за кредитним договором.

Відповідно до п.10 договору застави ОСОБА_4 зобов;язується до спливу строку дії цього договору не знімати предмет застави з обліку в Інспекції « Держтехнагляд » Одеської обласної державної адміністрації для його відчуження без згоди заставодержателя, не допускати наступних застав, не здавати в оренду чи передавати у користування іншим особам, не передавати машини за довіреністю на їх розпорядження, вживати заходи збереження предмета застави, включаючи проведення капітального та поточного ремонту ( а.с. 25 т.1).

Згідно ч.2 ст.17 Закону України « Про заставу» заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 в порушення вимог ст.17 Закону України « Про заставу», п.10 договору застави від 28.05.2003року, до закінчення дії договору застави, 21.02.2007року зняв з обліку два комбайни, які є предметом застави ( т.1 а.с. 235) та розпорядився ними без згоди заставодержателя.

Колегія суддів вважає, що оскільки ОСОБА_4 розпорядився без згоди банку двома комбайнами, які були предметом застави, у відповідності до вимог ст.587 ЦК України не замінив і не відновив це майно, позбавив банк можливості звернення стягнення на дані предмети застави, своїми діями спричинив банку збитки в розмірі вартості заставленого майна в сумі 374600грн., які у відповідності до вимог ч.1 ст.623 ЦК України повинен відшкодувати.

Посилання ОСОБА_4 на те, що договір застави припинив свою дію та банком пропущено строк позовної давності є необгрунтованими і такими, що спростовуються матеріалами справи.

Згідно ст.256 ЦК України строк позовної давності складає три роки.

Згідно ч.5 ст.261 ЦК України за зобов;язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Оскільки кредитно- заставним договором передбачено, що кредит надається строком з 28 травня 2003року по 28 травня 2006року, перебіг трирічного строку позовної давності відповідно до ч.5 ст.261 ЦК України починається з 28 травня 2006року і спливає 28 травня 2009року.

Позивач звернувся до суду з позовом 26 січня 2009року, тобто в межах строку, встановленого договором та законом. Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та безпідставно припинив дію договору застави від 28 травня 2003року та визнав недійсними п.1 та п.23 договору застави.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України на користь позивача з ОСОБА_4 підлягають стягненню судови витрати, пов;язані зі сплатою судового збору в розмірі 1827грн. ( т.2 а.с. 95,96).

Керуючись ст.ст. 307 ч.1п.2, 309 ч.1п.п.3,4, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2013 року в частині відмови у стягненні заборгованості з ОСОБА_4 та задоволенні зустрічного позову скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства « Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства « Райффайзен Банк Аваль», за участю третіх осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання припиненим та частково недійсним договору застави відмовити.

У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 010/03-5/3221 від 28 травня 2003року на загальну суму 80744 долара 37центів США, що в еквіваленті дорівнює сумі 645139 гривень 44 коп. стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства « Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства « Райффайзен Банк Аваль» вартість заставного майна в сумі 374600 гривень та судові витрати в розмірі 1827 гривень.

Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Л.І. Доценко

Судді А.П. Заїкін

Л.А. Гірняк