ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"26" грудня 2006 р. | Справа № 34/456-06-11506А |
26.12.2006р. в 11год.57хв. господарський суд Одеської області
у складі судді Фаєр Ю.Г.
при секретарі судового засідання Артем’євій В.В.,
за участю представників від позивача: Муравіної Ю.О. –представника, діючої за довіреністю №3110/09 від 31.10.2006р.; від відповідача: Марченко Н.М. –старшого держподатінспектора юридичного управління ДПА в Одеській області, діючої за довіреністю №6319/10/01 від 02.12.2005р., Біляк Г.Л. –заступника начальника Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області, діючої за довіреністю №8897/10/23 від 04.12.2006р.; Білоус Н.В. –державного податкового інспектора юридичного сектору Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області, діючої за довіреністю №5558/10/10 від 09.08.2006р.;
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань господарського суду Одеської області №10 в м. Одесі адміністративну справу №34/456-06-11506А
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Трансінвестсервіс”
до відповідача Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області
про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в Комінтернівському районі Одеської області від 23.10.2006р. №0001002301/3 та №0000762301/3
ВСТАНОВИВ
Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Трансінвестсервіс” звернулося до господарського суду із позовною заявою та уточненням до адміністративного позову, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Комінтернівському районі Одеської області від 23.10.2006р. №0001002301/3 та №0000762301/3 повністю. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався на неправомірність визначення відповідачем позивачу податкових зобов’язань по податку на додану вартість на суму 273897грн. та по застосованим штрафним санкціям по цьому податку на суму 98128грн. у зв’язку з відсутністю порушення ним вимог п.п.6.2.1 п.6.2, п.6.5 ст.6 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. (із змінами та доповненнями), а також неправомірність зменшення бюджетного відшкодування за квітень 2006р. на суму 390490грн. та за травень 2006р. на суму 325270грн. у зв’язку з відсутністю порушення останнім вимог п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 названого Закону.
Відповідач проти заявлених позивачем позовних вимог заперечує з підстав, викладених у запереченні на позовну заяву, стверджуючи про правомірність прийнятих до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Трансінвестсервіс” податкових повідомлень-рішень від 23.10.2006р. №0001002301/3 та №0000762301/3, у зв’язку з порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Трансінвестсервіс” вимог п.п.6.2.1 п.6.2, п.6.5 ст.6 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. (із змінами та доп.), що зумовило правомірне визначення відповідачем позивачу податкових зобов’язань по податку на додану вартість на суму 273897грн. та по застосованим штрафним санкціям по цьому податку на суму 98128грн., а також про правомірність зменшення бюджетного відшкодування за квітень 2006р. на суму 390490грн. та за травень 2006р. на суму 325270грн. у зв’язку з наявністю порушення позивачем вимог п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 названого Закону.
03.08.2006р. Державною податковою інспекцією в Комінтернівському районі Одеської області здійснено виїзну позапланову документальну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ шляхом зарахування на поточний рахунок у банку за квітень 2006р. та травень 2006р., за результатами якої склала акт перевірки №1040/23-22447500.
В обґрунтування зменшення позивачу бюджетного відшкодування за квітень 2006р. на суму 390490грн. та за травень 2006р. на суму 325270грн. та визначення податкових зобов’язань по податку на додану вартість на суму 273897грн., відповідач зазначив в акті перевірки про порушення позивачем вимог п.6.1, п.п.6.2.1 п.6.2, п.6.5 ст.6 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. (із змінами та доп.), внаслідок безпідставного застосовування нульової ставки в квітні, травні 2006р. по операціях з поставки супутніх послуг по навантаженню та розвантаженню товарів, що були експортовані, оскільки в податковій декларації з ПДВ за квітень 2006р. позивач визначив ПДВ в сумі 84699грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету за підсумками поточного звітного періоду, тоді як за наслідками перевірки у позивача виникло позитивне значення з ПДВ на суму 517748грн., а в податковій декларації з ПДВ за травень 2006р. позивач визначив ПДВ в сумі 1026960грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету за підсумками поточного звітного періоду, тоді як за наслідками перевірки у позивача виникло позитивне значення з ПДВ на суму 114301грн.
На підставі цього акту перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення від 03.08.2006р. №0001002301/0, в якому визначив позивачу податкові зобов’язання по податку на додану вартість на суму 273897грн. та по застосованим штрафним санкціям по цьому податку на суму 98128грн. та №0000762301/0, в якому зменшив позивачу бюджетне відшкодування з ПДВ за квітень 2006р. на суму 390490грн. та за травень 2006р. на суму 325270грн.
Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до відповідача із скаргою від 09.08.2006р. №0908/07, за наслідками розгляду якої відповідач прийняв рішення про результати розгляду первинної скарги від 21.08.2006р. №5791/10/23, яким залишила без змін податкові повідомлення-рішення від 03.08.2006р. №0001002301/0 та №0000762301/0, а скаргу позивача - без задоволення.
Враховуючи вимоги Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.01р. N253 (зареєстр. в Міністерстві юстиції України 6.07.01р. за N567/5758) (із змінами та доп.), відповідач надіслав позивачу нові податкові повідомлення-рішення від 21.08.2006р. №0001002301/1, в якому визначив позивачу податкові зобов’язання по податку на додану вартість на суму 273897грн. та по застосованим штрафним санкціям по цьому податку на суму 98128грн. та №0000762301/1, яким зменшив позивачу бюджетне відшкодування з ПДВ за квітень 2006р. на суму 390490грн. та за травень 2006р. на суму 325270грн.
Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до ДПА в Одеській області з повторною скаргою від 29.08.2006р. №2908/05, за наслідками розгляду якої ДПА в Одеській області прийняла рішення про результати розгляду повторної скарги від 18.09.2006р. №24593/25-0007, яким залишила без змін податкові повідомлення-рішення від 03.08.2006р. №0001002301/0 (21.08.2006р. №0001002301/1) та №0000762301/0 (від 21.08.2006р. №0000762301/1), а скаргу позивача без задоволення.
Враховуючи вимоги Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.01р. N253 (зареєстр. в Міністерстві юстиції України 6.07.01р. за N567/5758) (із змінами та доп.), відповідач надіслав позивачу нові податкові повідомлення-рішення від 20.09.2006р. №0001002301/2, в якому визначив позивачу податкові зобов’язання по податку на додану вартість на суму 273897грн. та по застосованим штрафним санкціям по цьому податку на суму 98128грн. та №0000762301/2, яким зменшив позивачу бюджетне відшкодування з ПДВ за квітень 2006р. на суму 390490грн. та за травень 2006р. на суму 325270грн.
Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до ДПА України з повторною скаргою від 27.09.2006р. №2709/10, за наслідками розгляду якої ДПА України прийняла рішення про результати розгляду повторної скарги від 20.10.2006р. №11905/6/25-0115, яким залишила без змін податкові повідомлення-рішення від 03.08.2006р. №0001002301/0 та №0000762301/0 (від 20.09.2006р. №0001002301/2, №0000762301/2), а скаргу позивача без задоволення.
Враховуючи вимоги Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.01р. N253 (зареєстр. в Міністерстві юстиції України 6.07.01р. за N567/5758) (із змінами та доп.), відповідач надіслав позивачу нові податкові повідомлення-рішення від 23.10.2006р. №0001002301/3, в якому визначив позивачу податкові зобов’язання по податку на додану вартість на суму 273897грн. та по застосованим штрафним санкціям по цьому податку на суму 98128грн. та №0000762301/3, яким зменшив позивачу бюджетне відшкодування з ПДВ за квітень 2006р. на суму 390490грн. та за травень 2006р. на суму 325270грн.
Не погоджуючись з прийнятими відповідачем відносно Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Трансінвестсервіс” зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду про їх скасування повністю.
Дослідивши надані сторонами документи та заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає зменшення позивачу бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2006р. на суму 390490грн. та за травень 2006р. на суму 325270грн. неправомірним з наступних підстав.
19.12.2002р. між позивачем (підприємством) та фірмою „Leamar Anstalt” (замовником), Ліхтенштейн, був укладений договір №УМЛ-49-2 на перевалку та послуги по транспортно-експедиційному обслуговуванню (зі змінами та доп.), згідно якого замовник доручає, а підприємство приймає на себе зобов’язання по перевалці, зберіганню та експедируванню вантажів силами та засобами підприємства, по ціні, в кількості та асортименті згідно Додатку, який є невід’ємною частиною даного договору.
31.03.2003р. між позивачем (підприємством) та фірмою „Сargotrans International Ltd” (замовником), Великобританія, був укладений договір №UML-310303 про перевалку, зберіганню та експедируванню зернових вантажів, згідно якого замовник доручає, а підприємство приймає на себе зобов’язання по виконанню робіт по зберіганню, перевалці та експедируванню зернових вантажів.
На виконання зазначених договірних умов позивачем були виконані (надані) роботи (послуги) по організації вантажно-розвантажувальних робіт, здійснене транспортне експедирування та оформлення коносаментів по обробці зерна, яке експортувалося за межі митної території України.
За виконані послуги по організації вантажно-розвантажувальних робіт, за здійснене транспортне експедирування та оформлення коносаментів по обробці зерна позивач виставив контрагентам для здійснення оплати вартості наданих послуг (робіт) інвойси та склав Відомість по накопленню судової партії при навантаженні на судна з зазначенням в них ПДВ за ставкою 0%.
Згідно п.п.6.1.1 п.6.1 ст.6 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. (із змінами та доп.) податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг).
Пунктом 3.1 статті 3 названого закону визначено об’єкт оподаткування ПДВ.
Відповідно до п.6.2 ст.6 цього закону запроваджено законодавцем, що при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить "0" відсотків до бази оподаткування.
Законодавцем в п.1.14 ст.1 вищеназваного закону визначено поняття “супутні послуги” - це послуги, вартість яких включається відповідно до норм митного законодавства до митної вартості товарів, що експортуються або імпортуються.
Згідно ст.274 Митного Кодексу України митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з України на підставі договору купівлі-продажу або міни, визначається на основі ціни, яку було фактично сплачено або яка підлягає сплаті за ці товари на момент перетинання митного кордону України. До митної вартості товарів, що вивозяться (експортуються), також включаються фактичні витрати, якщо вони не були раніше до неї включені: а) на навантаження, вивантаження, перевантаження, транспортування та страхування до пункту перетинання митного кордону України; б) комісійні та брокерські винагороди; в) ліцензійні та інші платежі за використання об'єктів права інтелектуальної власності, які покупець повинен прямо чи побічно здійснити як умову продажу (експорту) товарів, які оцінюються.
Вищевикладене та надані позивачем на розгляд суду названі договори, інвойси, довідки, коносаменти, розрахунки митної вартості, ВМД, акти здачі-приймання робіт, свідчить, що витрати по навантаженню, розвантаженню, перевантаженню включаються в митну вартість товарів, та відповідно є послугами супутніми експорту товарів, а відтак послуги по перевалці експортованих вантажів оподатковуються ПДВ за ставкою 0%.
Враховуючи вищевикладене, послуги, які надав позивач (підприємство) контрагентам (замовникам), по вказаним договорам є послугами, супутніми експорту товарів, які оподатковуються ПДВ за ставкою 0%.
Викладене спростовує твердження відповідача, наведені в акті перевірки та запереченні на позов, оскільки не свідчить про завищення позивачем бюджетного відшкодування по ПДВ за квітень 2006р. на суму 390490грн. та за травень 2006р. на суму 325270грн., а також про заниження позивачем податкового зобов’язання з ПДВ на загальну суму 273897грн.
Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вищевикладене, слід скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Комінтернівському районі Одеської області від 23.10.2006р. №0001002301/3 та №0000762301/3 повністю.
Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.
Відповідно до ч.2 ст.89 КАС України судовий збір, сплачений у більшому розмірі, ніж встановлено законом, повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.
Таким чином позивач не позбавлений права звернутися до суду з клопотанням про повернення надмірно сплаченого судового збору та витрат на ІТЗ судового процесу.
Враховуючи вимоги ст.94 КАС України слід стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Трансінвестсервіс” судовий збір на загальну суму 6,8грн., сплачений платіжними дорученнями від 26.10.2006р. №7358 та №7359.
Керуючись ст.94, п.3 ст. 160, ст.ст. 161-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Трансінвестсервіс” задовольнити повністю.
2. Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Комінтернівському районі Одеської області від 23.10.2006р. №0001002301/3 та №0000762301/3 повністю.
3. Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31117095600008, одержувач УДК в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк –УДК в Одеській області, МФО 828011, код платежу 22090200) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Трансінвестсервіс” (п/р 26004315997, в АБ „Південний”, м.Одеса, МФО 328209, код ЄДРПОУ 22447500, адреса: Одеська область, Комінтернівський район, с. Визирка, вул. Чапаєва, 50) судовий збір на загальну суму 6(шість)грн.80коп.
4. Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили в разі надходження заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення.
Постанова господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАС України, якщо таку заяву не було подано; якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Про апеляційне оскарження рішення суду (постанови) першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Фаєр Ю.Г.