ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" листопада 2006 р. | Справа № 15/383-06-10324 |
Господарський суд Одеської області у складі:
Судді Петрова В.С.
При секретарі Стойковій М.Д.
За участю представників:
від позивача - Гой Д.Г.;
від відповідача - Бакаянова Л.І.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства „Виробниче об'єднання „Київприлад” до Приватного підприємства „Торговий дім „Каштан” про зобов’язання виконати певні дії, –
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство „Виробниче об'єднання „Київприлад” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства „Торговий дім „Каштан” про зобов’язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,21 га та знести за власний рахунок частину торговельно-побутового комплексу ПП „ТД „Каштан”, розташованого на вказаній самовільно зайнятій території, посилаючись на наступне.
Рішенням виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів № 366 від 09.03.1981 р. підприємству п/с В-2793, правонаступником якого є ДП „Виробниче об'єднання „Київприлад”, було відведено земельну ділянку в кварталі вул. Польова, 56-74.
Після отримання у 2000 році згоди ДП „Виробниче об'єднання „Київприлад” на відчуження на користь ПП „ТД „Каштан” частини вказаної вище ділянки (лист позивача № 35-ВКБ від 13.05.200 р.) Київська міська рада своїм рішенням № 121/1098 від 21.12.2000 р. відвела відповідачу земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва торговельно-побутового комплексу. На підставі вказаного рішення між Київською міськрадою та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований в Київському міському управленні земельних ресурсів 16.04.2000 р. за № 72-6-00046.
Проте, незважаючи на те, що згідно вказаного договору відповідачу було надано в оренду земельну ділянку площею тільки 0,25 га, відповідачем зайнято близько 0,46 га території, на якій ним збудовано торговельно-побутовий комплекс ПП ТД „Каштан”, що підтверджується Топографо-геодезичним планом земельної ділянки від 28.10.2005 р. КП „Київський інститут земельних відносин”.
Таким чином, на думку позивача, відповідач зайняв близько 0,21 га землі, законним користувачем якої є позивач та яка необхідна позивачу для зведення житлового будинку.
Також позивач посилається на те, що будівництво торговельно-побутового комплексу було здійснено відповідачем без дотримання порядку, встановленого законом (не було погоджено проектно-кошторисну документацію, відсутній акт вводу в експлуатацію і т.п.).
Позивачем направлялась відповідачу претензія № 9/168 від 08.12.2005 р., проте відповіді на претензію відповідач не надав. Так, відповідач не звільнив самовільну зайняту ним територію у добровільному порядку.
В ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги щодо розміру зайнятої відповідачем ділянки, а саме: позивач просить суд зобов’язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,236 га та знести за власний рахунок частину торговельно-побутового комплексу ПП ТД „Каштан” площею 0,13 га, розташовану на вищезазначеній самовільно зайнятій території.
Відповідач позовні вимоги не визнає з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, вислухав пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.
Рішенням виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів № 366 від 09.03.1981 р. підприємству п/с В-2793, правонаступником якого є ДП „Виробниче об'єднання „Київприлад”, було відведено земельну ділянку площею 3,0 га під будівництво житлових будинків по вул. Польовій, 56-74 в Жовтневому районі.
Рішенням Київської міської ради від 21.12.2000 р. № 121/1098 „Про проведення земельного аукціону з продажу права оренди земельних ділянок” було вилучено з користування ДП „Виробниче об'єднання „Київприлад” частину земельної ділянки площею 0,25 га, відведеної відповідно до рішень Київської міської Ради народних депутатів від 09.03.1981 р. № 366 та від 21.05.1984 р. № 460/6.
25 грудня 2001 р. між Київською міською радою та ПП „Торговий дім „Каштан” був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого Київська міська рада на підставі вищевказаного рішення від 21.12.2000 р. № 121/1098 передав в оренду відповідачу строком на 15 років земельну ділянку по вул. Індустріальна, 46-Б у Солом’янському районі м. Києва розміром 0,25 га для будівництва та експлуатації торговельно-побутового комплексу.
Так, у позовній заяві позивач зазначає, що він є законним користувачем земельної ділянки площею 0,21 га зайнятої частиною будівлі торговельно-побутового комплексу відповідача. При цьому позивач посилається на ст. 126 Земельного кодексу України, відповідно до якої право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами, форми яких затверджуються Кабінетом Міністрів України, а право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Проте, позивач не надав жодних доказів, які б підтверджували його право постійного користування або право оренди на земельну ділянку по вул. Індустріальна, 46-Б в м. Києві.
Крім того, безпідставними є твердження позивача про те, що будівництво торговельно-побутового комплексу було здійснено відповідачем без погодження проектно-кошторисної документації та за відсутності акту вводу будівлі в експлуатацію з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, будівля торговельно-побутового комплексу площею 2476,80 кв.м, розташована в м. Києві по вул. Індустріальній № 46-Б була введена в експлуатацію у встановленому законом порядку, про що 15 листопада 2005 р. державною приймальною комісією, утвореною Солом’янською районною у м. Києві державною адміністрацією, було складено акт про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкту –торговельно-побутового комплексу, розташованого в м. Києві по вул. Індустріальна, 46Б. Також вказаний акт було затверджено 30 листопада 2005 р. Солом’янською районною у м. Києві державною адміністрацією розпорядженням № 1640.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає недоведеними обставини, на які посилається позивачу у позовній заяві.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги необґрунтовані, у зв’язку з чим задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову Державного підприємства „Виробниче об'єднання „Київприлад” до Приватного підприємства „Торговий дім „Каштан” про зобов’язання виконати певні дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Підписано 26.12.2006 р.
Суддя Петров В.С.