Справа № 682/3878/13-ц

Провадження № 2/682/83/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2014 року Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Тончук Р.І.,

при секретарі Придачук Г.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк»Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

ПАТ КБ»Приватбанк» звернулось в су д з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Посилається на те, що згідно укладеного з відповідачем договору № HMS0CC9F9U0062 від 1.07.2011 року банк надав йому кредит в розмірі 5000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 0.12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Дата останнього погашення заборгованості - не пізніше 30.06.2014 року. ОСОБА_1 не виконує зобов»язань за кредитним договором і станом на 20.11.2013 року за ним рахується заборгованість в сумі 34475 грн. 30 коп.

Просить стягнути цю суму з відповідача на користь банку.

У судове засідання сторони не з»явились.

Представник позивача Спірідонова Н.І. надала суду письмову заяву про підтримання позову та розгляд справи у її відсутність.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з»явився, оскільки відбуває покарання за вироком суду у місцях позбавлення волі. Судова повістка, копія позовної заяви з додатками йому вручена адміністрацією Замкової виправної колонії № 58, що у м. Ізяслав Хмельницької області. Відповідач надіслав суду письмові заперечення проти позову, в яких позову не визнає, посилаючись на те, що банк видав йому кредит, не врахувавши того, що на час отримання кредиту він хоч і перебував на волі, але відбував кримінальне покарання. Крім того, заборгованість йому нарахована по 20.11.2013 року, тоді як він з 26.03.2012 року він перебував під вартою.

Враховуючи те, що наявні в матеріалах справи докази є достатніми для розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справи у відсутність сторін.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Факт укладення між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 кредитного договору стверджується заявою позичальника про видачу йому кредиту в сумі 5000 грн. на строк з 1.07.2011 року по 30.06.2014 року, Умовами та правилами надання банківських послуг, якими також визначено порядок і строки повернення кредиту,з якими ОСОБА_1 ознайомлений, про що зазначається у підписаній ним заяві позичальника(а.с.4-13). Однак, відповідач договірних зобов»язань належним чином не виконує і згідно розрахунку позивача станом на 20.11.2013 року за ним рахується заборгованість в сумі 34475 грн.30 коп., з яких: 4440.32 грн.простроченої заборгованості за кредитом, 6.09.простроченої заборгованості по процентах за користування кредитом, 1900 грн. простроченої заборгованості по комісії за користування кредитом, 26011.02 грн. пеня за несвоєчасне виконання зобов»язань по поверненню кредиту, що нарахована відповідно до п. п. 2.4.5.1,2.4.5.7 Умов та правил надання банківських послуг, 500 грн. та 1617.87 грн. штрафи, нараховані відповідно до п. 2.4.5.5 цих же Умов та правил .

Факту укладення кредитного договору та отримання кредиту у зазначеній позивачем сумі відповідач не оспорив. Доказів, що спростовували б наданий позивачем розрахунок заборгованості не надав.

Його доводи про те, що банком при наданні кредиту не була перевірена його платоспроможність та не взятий до уваги факт його судимості не можуть бути прийняті до уваги, оскільки такі обставини не є підставою для невиконання договірних зобов»язань. Кредит виданий на підставі заяви відповідача, при укладенні договору сторони досягли згоди з приводу всіх його істотних умов, і, будучи ознайомленим з умовами договору, відповідач уклав його ,а, отже, договір відповідає вимогам ст. 638 ЦК України. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов»язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.Згідно ст.ст. 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов»язаний повернути кредитору кредит у строки та на умовах, встановлених договором.

Безпідставним є також доводи відповідача про неправомірність нарахування боргу за період перебування його під вартою та в місцях позбавлення волі, оскільки ця обставина не є підставою для звільнення його від виконання договірних зобов»язань.

Відповідно до ст. 1050 ч.2 ЦК України та Умов і правил надання банківських послуг в разі просторочення повернення коштів позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась.

Керуючись ст.ст. 526,536, 611,612,1046-1050,1054,1056-1 ЦК України, ст.ст. 8,10, 88,212,213 ЦПК України, суд

вирішив:

позов задовільнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк»Приватбанк» 34475 грн. 30 коп.заборгованості за кредитним договором та 344 грн. 75 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Хмельницької області протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Головуючий: