Справа № 682/3404/13-ц

Провадження № 2/682/38/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2014 року Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Тончук Р.І.

при секретарі Придачук Г.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк» «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

ПАТ КБ «Приватбанк» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1про стягнення заборгованості за кредитним договором. Посилається на те, що згідно укладеного між банком та відповідачем 24.10.2007 року кредитного договору банк надав відповідачу кредит в сумі 10000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Однак, ОСОБА_1не виконує договірних зобов»язань і станом на 31.07.2013 року за ним рахується заборгованість за кредитним договором в сумі 37232 грн. 34 коп. Просить стягнути цю суму з відповідача на користь банку.

У судовому засіданні представник позивача Спірідонова Н.І.. позов підтримала.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з»явився. Про день та час розгляду справи повідомлений у встановленому порядку. Причин неявки суду не повідомив. Будучи присутнім у судовому засіданні 27.11.2013 року, позову не визнав, посилаючись на пропуск позивачем строку звернення до суду. Вказував на те, що, на його думку, строк дії договору закінчився 24.10.2008 року, оскільки строк дії кредитного ліміту відповідає строку дії карти, тобто 1 рік.Отже, сплив передбачений ст.ст. 257,258 ЦК України строк позовної давності. Він пропонував банку сплатити тіло кредиту без відсотків, комісій та штрафів, однак, кредитодавець з цим не погодився. У судовому порядку банк не вправі вимагати стягнення нарахованих ним сум через пропуск строку позовної даності.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Факт надання позивачем відповідачу кредиту в сумі 10000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку з терміном повернення,що відповідає строку дії картки, із сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом стверджується заявою позичальника та Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам(а.с.11-19). З розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що відповідач неналежно виконує договірні зобов»язання щодо повернення кредиту і своєчасно його не сплатив. .

Заборгованість по тілу кредиту станом на 31.07.2013 року згідно розрахунку позивача становить 9172 грн. 60 коп. , Крім того станом на 31.07.2013 року нараховані проценти за користування кредитом в сумі 23368 грн. 47 коп., по комісії 2442 грн.11 коп. Також відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг нараховані штрафи в сумі 500 грн.(фіксована частина) та 1453 грн. 99 коп.(процентна складова) . Загальна сума заборгованості 37232 грн. 34 коп. (а.с.6-10).

Проценти та штрафи нараховані відповідно до умов кредитного договору. При укладенні договору сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору і відповідач, будучи ознайомленим з умовами договору, уклав його з позивачем. Тобто, договір укладений з дотриманням вимог ст. 638 ЦК України.

Однак, позивачем пропущений встановлений ст.ст. 257, 258 ЦК України строк позовної давності, відповідно до яких загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а до вимог про стягнення неустойки(штрафу, пені) тривалістю в один рік. Відповідно до ст. 267 ч. 4 ЦК України сплив позовної даності, про застосування якої заявлено стороною, є підставою для відмови в позові. Доводи представника позивача про те, що такий строк не пропущений, оскільки відповідно до п. 9.12 Умов та правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з дня його підписання і, якщо протягом цього терміну жодна з сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонгується на такий же термін, а ОСОБА_1 до цього часу не звертався до банку з заявою про припинення дії договору , а, отже, мала місце щорічна пролонгація договору, безпідставні. Згідно умов договору відповідач повинен був повертати кредит щомісячно в розмірі 7% від суми заборгованості, а в разі виникнення заборгованості відповідно до п. 6.9 договору повинен погасити протягом 30 днів з дня її виникнення. Отже, у позивача виникало право вимагати повернення кредиту після несплати кожного з щомісячних платежів. З розрахунку заборгованості та виписки з основної карти вбачається, що ОСОБА_1 для повного погашення кредиту в сумі 10000 грн. останній платіж повинен був внести 31.08.2010 року при умові щомісячної сплати зазначених у розрахунку сум. Однак, він остаточного погашення кредиту не здійснив. Остання проплата ним здійснена 22.06.2010 року. Залишок несплаченого тіла кредиту 9172 грн. Отже, право банку на пред»явлення позову виникло з 1.09.2010 року, однак, він таким правом не скористався. Представник позивача не надала доказів про те, що такий строк пропущений з поважних причин. Отже, підстав для його поновлення немає.

Разом з тим є безпідставними доводи відповідача щодо відсутності підстав для стягнення заборгованості у повному обсязі у зв»язку із закінченням 24.10.2008 року строку дії кредитного договору.Відповідно до п. 9.12 Умов та правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з дня його підписання. Якщо протягом цього терміну жодна з сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонгується на такий же термін. З пояснень сторін вбачається, що ОСОБА_1 до цього часу не звертався до банку з заявою про припинення дії договору. Отже, мала місце щорічна пролонгація договору. Крім того, з розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 22.06.2010 року користувався карткою, здійснивши платіж в сумі 495 грн.91 коп., і після цього також не повідомляв банк про припинення договору. Отже, договір є діючим.

Стягненню підлягають нараховані за період з 24.10.2010 року по 31.07.2013 року проценти, сума яких за цей період складає 12405 грн.94 коп., оскільки тіло кредиту непогашене станом на 31.07.2013 року, тобто дату, по яку проведено нарахування боргу, і банк вправі був нараховувати проценти надалі(23368.47 - 10962,53 =12405.94), штраф в розмірі 105 грн.87 коп.(5% від суми позову, що задовольняється, але лише за один рік відповідно до ст. 258 ч. 2 п. 1 ЦК України: проценти за період з 24.10.2012 по 31.07.2013 року становлять 2117.34 х 5:100=105.87). Всього підлягає стягненню 12511 грн. 81 коп.

Строк позовної давності позивачем пропущений щодо вимог про стягнення всього тіла кредиту, процентів, комісії та процентної складової штрафу,що були нараховані станом на 24.10.2010 року,фіксованої частини штрафу в розмірі 500 грн. Крім того, у документах, що надані позивачем у підтвердження укладення кредитного договору: заяві позичальника, Умовах та правилах надання банківських послуг не визначаються умови,порядок нарахування, та розмір комісії.

Керуючись ст.ст .256-258,267,526,536, 1046-1050,1054,1056-1 ЦК України, ст.ст. 8,10, 88,212,213 ЦПК України, суд

вирішив:

позов задовільнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк»Приватбанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 12511 грн. 81 коп. та 243 грн. 60 коп. витрат по сплаті судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Хмельницької області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Головуючий: