8.3.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 травня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/2319/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Каюди А.М.,

при секретарі: Запорожцевій І.В.

за участю:

представника позивача Степаненко Т.О. (довіреність від 02.01.2014 №863-3)

представника відповідача: Вінару К.В. (довіреність від 16.07.2013 №483/10/10-013)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 26.12.2013 №0000392201.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, публічне акціонерне товариство "Луганськтепловоз", перебуває на податковому обліку у спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників податків та є платником податку на додану вартість (а.с. 11-12).

21.10.2013 позивачем було подано до СДПІ податкову декларацію з ПДВ за вересень 2013 року із зазначенням суми від'ємного значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом 44225495 грн., сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню 37511814 грн. (а.с.19).

У період з 25.11.2013 по 06.12.2013 року СДПІ, на підставі наказу від 21.11.13 №239 та направлень від 22.11.13 №108 та 109, було проведено позапланову виїзну перевірку достовірності та законності нарахування ПАТ «Луганськтепловоз» заявленого бюджетного відшкодування в податковій звітній декларації з ПДВ за вересень 2013 року, за результатами якої 11.12.2013 року складено акт №159/19-0/05763797 (а.с. 34-48)

Відповідно до пункту 4.1 висновків акту податковий орган зазначає, що позивачем допущено порушення п. 198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 219 399,00 грн.

Позивачем було подано заперечення від 17.12.2013 №001/1224 на акт від 11.12.2013 р. №159/19-0/05763797. За наслідками розгляду, заперечення залишені без задоволення (а.с. 49-55), а 26.12.2013 прийняте податкове повідомлення-рішення №0000392201 форми „В4", про встановлене порушення п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, 200.3 ст. 200 ПКУ та зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 219 399,00 грн., в т. ч. по періодам:

- за серпень 2013 р. у розмірі 654 039,00 грн.,

- за вересень 2013 р. у розмірі 565 360,00 грн. (а.с. 17, 92,93).

Позивач не погодився з прийнятим податковим повідомленням-рішення та звернувся з даним позовом до суду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений адміністративний позов, відповідач проти позову заперечував, вважає що податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим та прийнято правомірно.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову з огляду на наступне.

Як вбачається зі змісту акту перевірки висновок податкового органу про завищення від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту всього на 1219399 грн., в т.ч за серпень 2013 в сумі 654039, за вересень 2013 в сумі 565360 складається з сукупності трьох порушень на думку податкового органу допущених позивачем у справі.

Так, по-перше, податковий орган зазначає про завищення суми від"ємного значення внаслідок неправомірного включення позивачем до складу податкового кредиту за декларацією за вересень 2013 року суми 610 грн. ПДВ по взаємовідносинам з ПП "Укрснабторггаличина" по податковій накладній №17 від 28.08.2013.

Підпунктом 201.10 Податкового кодексу визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Позивач до декларації з ПДВ за вересень 2013 року подано додаток №8 (а.с. 33) зі скаргою на постачальника ПП "Укрснабторггаличина" щодо податкової накладної №17 від 28.08.2013 (складена не по першій події) на суму 3660 грн., з них 610 грн. ПДВ (а.с. 248, т.1). Також позивачем надано документи на підтвердження фактичного здійснення господарської операції - рахунок на оплату від 18.07.2013, платіжне доручення на оплату від 15.08.2013, накладна від 08.10.2013 на фактичне отримання товару та виписка щодо оприбуткування товару від 08.10.2013 (а.с. 247-251, т.1).

Виходячи зі змісту заперечень на адміністративний позов та пояснень наданих представником відповідача у судовому засіданні, податковий орган вважає, що заява про порушення постачальником порядку реєстрації податкової накладної повинна подаватися платником податку - покупцем у звітному періоді, під яким податковий орган розуміє період, в якому було виписано податкову накладну. Так на думку податкового органу в даному випадку позивач повинен був подати заяву (додаток №8) про порушення постачальником порядку реєстрації податкової накладної до декларації за серпень 2013 року, тобто за період, в якому її було виписано.

Втім, суд не може погодитися з такими доводами відповідача, оскільки п.п. 201.10 визначено, що заява подається до податкової декларації за звітний податковий період, а не до декларації за період, в якому таку податкову накладну було виписано.

При цьому Податковим кодексом України встановлено обмеження щодо строку, протягом якого платник податків має право на включення сум ПДВ за податковою накладною до складу податкового кредиту, так п. 198.6 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Таким чином, на думку суду, платник податку - покупець, має право включити суму ПДВ за податковою накладною, яка не зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних, протягом визначеного п. 198.6 Податкового кодексу строку, одночасно додавши до податкової декларації за період, в якому здійснюється включення сум за цією накладною до складу податкового кредиту заяву (додаток №8) та документи, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

За таких обставин висновки податкового органу про завищення позивачем суми податкового кредиту на 610 грн. судом відхиляються.

По-друге податковий орган вважає неправомірним віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "Стілл-Імпекс" за серпень 2013 року в розмірі 120844 грн. підставою для такого висновку є посилання податкового органу на акт документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Стілл-Імпекс" яка було проведена ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська (а.с. 94-118 т.1), відповідно до висновків якого документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин між ТОВ "Стілл-Імпекс та позивачем у справі.

В акті перевірки позивача, податковим органом докладно описано умови договору укладеного між сторонами та всі первинні документи, що підтверджують здійснення господарських операцій. Договір, специфікації до нього, податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, сертифікати якості товару, платіжні документи та рахунки-фактури залучені позивачем до матеріалів справи - повний перелік документів зазначений в супровідному листі від 11.04.2014 (а.с. 12-121,123-246, т.1).

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Підпунктом 201.10 Податкового кодексу визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податковий орган зазначає про невідповідність адреси пункту навантаження товару, зазначеного у товарно-транспортних накладних (м. Дніпропетровськ, вул. Краснозаводська 1, вул. Маяковського 31 та вул. Юдина 15-б) юридичній адресі постачальника ТОВ "Стілл-Імпекс" м. Дніпропетровськ вул. Краснодонська 46. При цьому податковий орган відмічає, що товарно-тарнспортні накладні складені відповідно до вимог чинного законодавства.

Також податковий орган в якості обґрунтування доводів про безтоварність операцій посилається на те, що сертифікати якості на поставлений товар не відповідають номенклатурі поставки та виписані іншим замовникам.

На думку суду такі зауваження податкового органу є неприйнятними, висновок щодо відмінності між юридичною адресою постачальника та адресою пункту навантаження взагалі не витримує ніякої критики, бо жодним нормативним документом і здоровим глуздом не встановлено, що ці адреси неодмінно повинні збігатися. Що ж до сертифікатів якості, податковий орган не наводить будь-якого нормативного обґрунтування, що зазначення в них замовником продукції не позивача у справі, позбавляє платника податків права на включення сум ПДВ по операціям з придбання таких товарів до складу податкового кредиту. Податковий кодекс України взагалі визначає єдиний документ - податкову накладну - як підставу для включення сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Суд вважає, що відповідач всупереч принципу об'єктивності при проведенні перевірки надав перевагу висновкам іншого податкового органу, та не звернув уваги на документальне підтвердження реальності здійсненої господарської операції.

З огляду на надані позивачем документи первинного бухгалтерського обліку, суд дійшов висновку про безпідставність доводів податкового органу щодо непідтвердження реального здійснення господарських операцій між ТОВ "Стілл-Імпекс" та позивачем у справі, та вважає, що реальність операцій з придбання товарів підтверджена документально, а отже позивач мав повне право на включення сум ПДВ за цими операціями до складу податкового кредиту.

По-третє, податковий орган вважає, що позивачем безпідставно включено до складу податкового кредиту суми за податковими накладними виписаними ТОВ "ЛЕО", ТОВ "Луганськвода" та НАК "Нафтогаз України". Докладно зміст такого, на думку податкового органу, порушення описаний в акті перевірки (а.с. 44-45, т.1).

Судом встановлено, що позивачем як великим промисловим підприємством підписано угоди на отримання електроенергії, водопостачання та водовідведення та на постачання природного газу з ТОВ "ЛЕО", ТОВ "Луганськвода" та НАК "Нафтогаз України". За умовами зазначених договорів позивачу здійснюється безперервне постачання послуг, а оплата за отримані енергоносії та послуги з водопостачання та водовідведення здійснюється частинами протягом місяця з підписанням відповідних актів про фактичні обсяги споживання в останній день місяця. Протягом серпня-вересня 2013 року позивачем включення сум ПДВ до складу податкового кредиту здійснювалося на підставі зведених податкових накладних виписаних постачальниками послуг ТОВ "ЛЕО", ТОВ "Луганськвода" та НАК "Нафтогаз України".

Податковий орган вважає, що зазначені податкові накладні виписані не по першій події, а тому позивач не мав права на включенням сум ПДВ по ним до складу податкового кредиту.

Податковий орган зазначає, що відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо окремих питань подання зведеної податкової накладної, затвердженою наказом ДПС України від 21.12.2012 року №1177, платник, що скористався правом на складання зведених податкових накладних, має право одночасно складати на окремі операції з постачання товарів/послуг звичайні податкові накладні. Одночасно зі складанням зведених податкових накладних платник має право (а в разі отримання авансової оплати - зобов'язаний) окремо складати податкові накладні на окремі (деякі) операції з постачання за правилом "першої події".

В наданих до перевірки ПАТ «Луганськтепловоз» платіжних дорученнях щодо перерахування грошових коштів постачальникам (ТОВ «ЛЕО», НАК «Нафтогаз України», ТОВ «Луганськвода») в призначенні платежу зазначено як попередня оплата: за активну електроенергію; за поставку та транспортування природного газу; за водопостачання, прийом стоків тощо.

ПАТ «Луганськтепловоз» до перевірки до зведених податкових накладних не надано податкових накладних або інших супровідних документів на часткову (попередню) оплату послуг, згідно з якими здійснено постачання послуг.

Таким чином підприємством віднесено до податкового кредиту серпня 2013р. та вересня 2013р. податкові накладні, які виписані неправомірно в результаті чого порушено п 198.6 ст. 198 ПКУ та завищено податковий кредит на загальну суму 1097945 грн., в тому числі за серпень 2013р. на суму 533195 грн., за вересень 2013р. на суму 564750 грн.

Проте, суд не може погодитися з таким висновком податкового органу.

Фактично податковий орган отримавши від позивача на підтвердження правомірності включення до складу податкового кредиту зведені податкові накладні виписані за результатами фактичного споживання послуг за місяць при безперервному наданні таких послуг, та враховуючи, що оплата за надання послуг здійснюється періодично протягом звітного місяця, зробив висновок, про неправомірність віднесення сум ПДВ за зведеними податковими накладними та наголошує на необхідності складання окремих податкових накладних за першою подією при кожному здійсненні оплати за послуги протягом місяця, що саме по собі протиречить суті поняття зведена податкова накладна.

Згідно пункту 201.2 статті 201 Податкового кодексу України форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 01 листопада 2011 року № 1379, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1333/20071.

Відповідно до пункту 15 Порядку 1379, у разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер при постійних зв'язках з покупцем, покупцю може бути виписана зведена податкова накладна, виходячи із визначеної у договорі періодичності оплати поставлених товарів/послуг (один раз на п'ять днів; один раз на десять днів тощо), але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця. При цьому до зведеної податкової накладної обов'язково додається реєстр товарно-транспортних накладних чи інших відповідних супровідних документів, згідно з якими здійснено постачання товарів/послуг.

Таким чином, зазначеним Порядком надано можливість складання зведеної податкової накладної виключно у випадку фактичного (безперервного або ритмічного) постачання (відвантаження/надання) товарів/послуг.

Окремі питання складання зведених податкових накладних розглянуті в Узагальнюючій податковій консультації щодо окремих питань складання зведеної податкової накладної, затвердженій наказом ДПС України від 21 грудня 2012 року № 1177 у якій зокрема зазначено, що порядок складання зведених податкових накладних не поширюється на попередню оплату товарів/послуг (аванс), що підлягають постачанню.

При цьому, з урахуванням правила першої події для визначення податкових зобов'язань постачальника податкова накладна на суму попередньої оплати товарів/послуг (авансу) складається на дату такої оплати, тобто на дату тримання такого авансу (відповідь на запитання № 6).

Разом із цим зазначено податковою консультацією передбачено, що виключними підставами для складання зведених податкових накладних є : безперервний або ритмічний характер постачання, постійні зв'язки постачальника з покупцем та обов'язкове підтвердження фактичних обсягів постачання товарів/послуг реєстром товарно-транспортних накладних чи інших відповідних супровідних документів, згідно з якими здійснено постачання товарів/послуг.

Враховуючи виробничі потужності, обсяги споживання, характер виробництва ПАТ «Луганськтепловоз», а також з огляду на дати укладених договорів з контрагентами ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання», ТОВ «Луганськвода» та НАК «Нафтогаз України» (2008, 2012 та 2013 роки) можна дійти висновку, що при своєчасній сплаті, постачання електричної енергії, води та газу має безперервний характер та наявні постійні зв'язки постачальника з покупцем.

Такі висновки суду підтверджуються також листом ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» від 28 листопада 2013 року № 01-34/2/6771 щодо виписки зведених податкових накладних на адресу ПАТ «Луганськтепловоз» (т.2 а.с. 8).

Крім того, в договорах між ПАТ «Луганськтепловоз» та ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» від 08 вересня 2008 року № 12, ТОВ «Луганськвода» від 02 вересня 2013 року № 177 та НАК «Нафтогаз України» від 18 грудня 2012 року № 018/13-ПР визначена періодичність оплати за надані послуги. З актів виконаних робіт (на водопостачання), актів прийняття-передавання товарної продукції (на електроенергію) та актів приймання-передавання природного газу (на газ) вбачається, що в останній день звітного періоду позивач разом із постачальником послуг складає та підписує вказані акти, які за своєю суттю є підтверджуючими документами, згідно з якими здійснено постачання товарів/послуг, відповідно до вимог пункту 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01 листопада 2011 року № 1379 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1333/20071.

Порядок складання зведених податкових накладних не поширюється на попередню оплату товарів/послуг, що підлягають постачанню в майбутньому, оскільки такі накладні можуть бути виписані лише на фактично поставлені товари/послуги з обов'язковим підтвердженням відповідними документами фактичної поставки таких товарів/послуг.

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту сум по зведеним накладним виписаним ТОВ «ЛЕО», НАК «Нафтогаз України» та ТОВ «Луганськвода».

За таких обставин позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 26.12.2013 №0000392201. задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 26.12.2013 №0000392201

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз", м. Луганськ, вул. Фрунзе, 107, ід. код 05763797 витрати зі сплати судового збору в сумі 4872,50грн. (чотири тисячі вісімсот сімдесят дві гривні 50 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 19 травня 2014 року.

Суддя А.М. Каюда