н.с. 619/1011/14-к

н.п. 1-кп/619/159/14

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2014 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Овсяннікова В.С.,

при секретарі - Гомон Р.Л.,

за участю прокурора - Яцина С.В.,

потерпілої - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дергачі кримінальне провадження щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дергачі Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Дергачі Харківської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

06.12.2013 року о 15 годин ОСОБА_2, знаходячись в м. Дергачі Харківської області, вступив у злочинну змову з ОСОБА_3, після чого, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливу мету наживи, спланувавши подальші злочинні дії та поділивши їх між собою, направились до домоволодіння АДРЕСА_3, яке належить ОСОБА_1, після цього впевнившись, що їх подальші злочинні дії ніким помічені не будуть, шляхом вільного доступу увійшли до вищевказаного двору, звідки таємно викрали вироби з чорного металу які втратили своє побутове призначення загальною вагою 192 кг, і з місця пригоди з усім викраденим майном зникли, розпорядившись ним в подальшому на свій розсуд, чим спричинили потерпілій ОСОБА_1 матеріальний збиток на загальну суму 441 гривень 60 копійок.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб.

Обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України визнав повністю, розкаявся, підтвердив фактичні обставини справи.

Обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України визнав повністю, розкаявся, підтвердив фактичні обставини справи.

Показання обвинувачених повністю відповідають фактичним обставинам справи, які вони не заперечують. З урахуванням повного визнання вини у вчиненні вищенаведеного кримінального правопорушення, а також враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, суд на підставі ч.3 ст.349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, його дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, його дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб.

При вирішенні питання про призначення покарання, суд, відповідно до ст.ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, осіб винних та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, який відповідно до вимог ст. 12 КК України є злочин середньої тяжкості, дані про ОСОБА_2, який не працює, тобто не має постійного доходу, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий, разом з тим, враховуючи обставини, які пом'якшують покарання, якими відповідно до ст. 66 КК України є визнання вини підсудним, щире каяття у вчиненому, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі.

При цьому, суд вважає можливим застосувати до ОСОБА_2 положення ст. 75 КК України, та звільнити його від відбування призначеного покарання з іспитовим строком із накладенням на нього обмежень, передбачених ст. 76 КК України.

Так, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, який відповідно до вимог ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, дані про ОСОБА_3, який не працює, тобто не має постійного доходу, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий, разом з тим, враховуючи обставини, які пом'якшують покарання, якими відповідно до ст. 66 КК України є визнання вини підсудним, щире каяття у вчиненому, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі.

Оскільки ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення в період звільнення з випробуванням на підставі вироку Дергачівського районного суду Харківської області від 21 грудня 2012 року, тому до призначеного покарання за новим вироком необхідно частково приєднати невідбуте покарання за вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 21 грудня 2012 року, згідно ст.71 КК України.

Заявлений потерпілою ОСОБА_1 цивільний позов про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3 суми матеріальної шкоди у розмірі 13000 гривень та моральної шкоди у розмірі 7000 гривень, з урахуванням визнання цивільного позову обвинуваченими ОСОБА_2, ОСОБА_3 в повному обсязі, суд, керуючись положеннями ч.1 ст.1172, ст.1187 ЦК України - вважає можливим задовольнити у повному обсязі.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до положень КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373-376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Відповідно до положень ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від призначеного покарання з іспитовим строком - 2 (два) роки.

Згідно вимог ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки: 1) не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; 2) повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 21 грудня 2012 року, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту фактичного затримання.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 13000 (тринадцять тисяч) гривень, моральну шкоду у розмірі 7000 (сім тисяч) гривень.

Речові докази: одну металеву ставню, верхню частину з руської печі, дві металеві дверцята з руської печі, 7-секційних колосників від руської печі, які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_1 - вважати повернутими власнику.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Копія вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя В.С. Овсянніков