Єдиний унікальний номер 2-2047/10 Номер провадження 22-ц/775/3244/2014

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2014 року

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Новікової Г. В.,

суддів: Агєєва О.В., Новосьолової Г.Г.

при секретарі: Стрижак О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ КБ «Приватбанк» на заочне рішення Київського районного суду м. Донецька від 27 липня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ЗАО КБ « Приватбанк» про визнання незаконною підвищення процентної ставки за споживчим кредитом , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що у лютому 2006 року між ним та відповідачем було укладено кредитний договір строком до лютого 2013 року, згідно якого процентна ставка за місяць складала 1,25 % на залишок заборгованості та з щомісячною виплатою 867 грн. 26 коп.. З 1 лютого 2009 року відповідач в односторонньому порядку без повідомлення позивача підняв процентну ставку з 15% до 26,4% річних, чим порушив норми діючого законодавства. На неодноразові звернення позивача з приводу підняття процентної ставки, відповідач у своїх відповідях посилався на п.2.3.1. кредитного договору, відповідно до якого Банк має право в односторонньому порядку змінювати процентну ставку по кредиту. Просив суд визнати незаконним збільшення процентної ставки за кредитним договором та зобов'язати відповідача зробити перерахунок з 01.02.2009 року, виходячи з розрахунку 15% річних, стягнути з відповідача на його користь суму судових витрат.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Донецька від 27 липня 2010 року позов ОСОБА_1 задоволено, визнано незаконним підняття процентної ставки в односторонньому порядку та зобов'язано відповідача провести перерахунок з 01.02.2009 року, виходячи з розрахунку 15% річних за кредитним договором. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що між ОСОБА_1 та відповідачем укладено кредитний договір № DOK 2AU10100011 від 14.02.2006 року, згідно якого процентна ставка за місяць складала 1,25 % на залишок заборгованості та з щомісячною виплатою 867 грн. 26 коп.. З 01.02.2009 року Банк підвищив відсоткову ставку з 15% до 26,4 % на рік в односторонньому порядку без повідомлення позивача.

Ухвалою Київського районного суду м.Донецька від 4 березня 2011 року заяву ПАТ КБ »Приватбанк» про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Донецька від 27 липня 2010 року залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати судове рішення та постановити нове про відмову в задоволенні позовних вимог через неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права. Ухвалою Київського районного суду м.Донецька від 4 березня 2011 року заяву ПАТ КБ »Приватбанк» про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Донецька від 27 липня 2010 року залишено без задоволення. Про розгляд заяви банк не повідомлявся і ухвала на адресу банку не направлялася,а була отримана представником нарочно лише в лютому 2014 року.

Посилався на те, що позивач погодився з умовами договору, підписавши договір особисто. Умовами договору була передбачена можливість збільшення процентної ставки. Про збільшення процентної ставки позивачеві направлявся лист в грудні 2008 року, яким позивача було повідомлено про підвищення процентної ставки та надано строк не пізніше 20.01.2009 року надати письмове повідомлення про свою незгоду із зміненими умовами кредитування.

Оскільки позивач не надав письмового повідомлення про свою незгоду із змінами кредитного договору, то з мовчазної згоди позивача банком було збільшено процентну ставку на законних підставах. Судом не враховано,що клієнт фактично погодився з таким підвищенням,оскільки своєчасно оплачував тіло кредиту та відсотки за новою відсотковою ставкою до березня 2013 року. Крім того,суд не врахував, що для стягнення моральної шкоди відсутні підстави і при визначенні розміру моральної шкоди,суд не навів відповідні мотиви.

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно з ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

На підставі ч. І ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, і дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, виходячи із того, що Банком не було надано належних та допустимих доказів про направлення позичальникові письмового повідомлення про зміну процентної ставки за 20 днів до зміни процентної ставки.

Судом встановлено, що в лютому 2006 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено кредитний договір № DOK 2AU10100011 строком до лютого 2013 року, згідно із яким банк надав йому кредит у вигляді непоновлювальної кредитної лінії в розмірі 56093грн. на придбання автомобіля з щомісячною сплатою грошових коштів у розмірі 867,26 грн..

Згідно п. 2.3.1 кредитного договору банк має право збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом. При цьому Банк надсилає позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки за 20 днів до вступу в чинність зміненої процентної ставки .

В матеріалах справи є повідомлення Банку на адресу ОСОБА_1 від 23 квітня 2009 року про підвищення процентної ставки до 26,40% з 1 лютого 2009 року та зазначено новий розмір щомісячних платежів (а.с.9).

Будь-які інші докази, які б з достовірністю підтверджували те, що Банком про зміну відсоткової ставки позивач повідомлявся вчасно і що позивач погодився із такою зміною і сплачував проценти за новою ставкою, в матеріалах справи відсутні і до апеляційної скарги апелянтом не додані.

Посилання на те, що позивачеві було своєчасно направлено повідомлення про зміну процентної ставки з 1.02.2009 року і надано строк не пізніше 20.01.2009 року надати повідомлення про свою незгоду із зміненими умовами кредитування та надання пільгового періоду для погашення поточної заборгованості за існуючою процентною ставкою, не може бути прийнято до уваги,оскільки спростовується встановленим и обставинами. На аркуші справи 8 наявний дублікат листа від 25.12.2008 року без номера,адресованого ОСОБА_1 про зміну відсоткової ставки. Підтвердження, що даний лист направлявся позивачеві відсутні. Представник відповідача в апеляційній інстанції надав реєстр від 08.01.2009 року про відправлення листа на замовлення на адресу ОСОБА_1 і пояснив,що саме 8.01 . 2009 року позивачеві направлялось повідомлення про зміну процентної ставки. Однак доказів,якого змісту було відправлення не надано.

Пояснення позивача про те, що його своєчасно не було повідомлено про зміну процентної ставки нічим не спростовується.

Доводи про те,що позивач фактично погодився з таким підвищенням шляхом своєчасної оплати тіла кредиту та відсотків за новою відсотковою ставкою до березня 2013 року є безпідставними. Так як Банком не надано таких розрахунків і з пояснень представника Банку вбачається,що такі розрахунки надати немає можливості, оскільки кредитна справа закрита і розрахунки не зберігаються. Позивач же пояснив, що постійно сплачував суму більше ніж була встановлена для того,щоб достроково виплатити кредит.

Із постанови про закінчення виконавчого провадження (а.с.79) вбачається, що виконавче провадження з примусового виконання рішення Київського районного суду м.Донецька від 26.11.2010 року про зобов'язання Банку провести перерахунок,виходячи із 15% річних за кредитним договором закінчено у зв'язку із його виконанням у повному обсязі.

Обґрунтування в апеляційній скарзі неправильного стягнення моральної шкоди не може бути прийнято до уваги,оскільки такі вимоги позивачем не заявлялися і судом не вирішувалися.

За встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку щодо неправомірності дій публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» по підвищенню відсоткової ставки в односторонньому порядку з 1 лютого 2009 року.

Постановлене судом рішення є законним і обґрунтованим, вимоги матеріального і процесуального права при розгляді справи додержані.

Доводи,приведені в апеляційній скарзі, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права,яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

У відповідності до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.308, 315 ЦПК України, апеляційний суд-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Донецька від 27 липня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Судді: