ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2014 рокум. Львів№ 9104/45324/12
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Хобор Р.Б.
суддів: Сапіги В.П., Попка Я.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Чортківської районної державної адміністрації Тернопільської області на постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 08 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Чортківської районної державної адміністрації Тернопільської області, відділу освіти Чортківської районної державної адміністрації Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення певних дій, -
В С Т А Н О В И В :
27.05.2011 року позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до відділу освіти Чортківської районної державної адміністрації Тернопільської області, управління праці та соціального захисту населення Чортківської районної державної адміністрації Тернопільської області (далі - УПСЗН) про зобов'язання перерахувати та виплатити доплату до пенсії як особі яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю та допомогу у зв'язку з обмеженим споживанням продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, відповідно до ст.ст. 37, 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-ХІІ) за період з 09.07.2007 року по 01.05.2011 року.
Постановою Чортківського районного суду Тернопільської області від 08 липня 2011 року заявлений позов задоволено частково: зобов'язано відділ освіти Чортківської районної державної адміністрації Тернопільської області здійснити нарахування заборгованої позивачу, доплати в розмірі однієї мінімальної заробітної плати щомісячно, як особі, що працює на території радіоактивного забруднення у зоні посиленого радіоекологічного контролю відповідно до ст. 39 Закону України від 28.02.1991 року «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Закону України № 230/96-ВР від 06.06.1996 року «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 27 листопада 2010 року, з врахуванням виплачених сум до виникнення обставин, з якими закон пов'язує зміну чи припинення спірних правовідносин та подати розрахункові документи документи до управління праці та соціального захисту населення Чортківської районної державної адміністрації Тернопільської області; зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Чортківської районної державної адміністрації Тернопільської області здійснити виплату, позивачу працюючої в відділі освіти Чортківської РДА заборгованої доплати за поданими відділом освіти Чортківської РДА розрахунковими документами у розмірі однієї мінімальної заробітної плати щомісячно, як особі, що працює на території радіоактивного забруднення у зоні посиленого радіоекологічного контролю відповідно до ст. 39 Закону України від 28.02.1991 року «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Закону України № 230/96-ВР від 06.06.1996 року «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 27 листопада 2010 року, з врахуванням виплачених сум до виникнення обставин, з якими закон пов'язує зміну чи припинення спірних правовідносин. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.
Не погодившись із постановою її оскаржило УПСЗН, яке вважає, що судом при винесенні рішення допущено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч.1 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач є особою яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, а тому має право на доплату передбачену ст.39 Закону №796-ХІІ.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі №796-ХІІ.
Статтею 49 Закону №796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст.37 Закону №796-ХІІ громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах: у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати; у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати.
Апеляційний суд зазначає, що оскільки позивач проживає на території яка не відноситься до населених пунктів жителям яких передбачено виплату щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, а саме в с.Біла, то позовні вимоги в частині нарахування та виплати вказаної допомоги є безпідставними.
Згідно з ст.39 Закону №796-ХІІ (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати; у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати; у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата. Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.
Всупереч ст.39 Закону №796-ХІІ позивачу вказана доплата виплачувалася частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996р., а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, як того вимагає вказаний Закон.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції зробив вірний висновок, що при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають положення ст.39 Закону №796-ХІІ, а не вказана постанова Кабінету Міністрів України, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005р. №936 затверджений «Порядок використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Порядок), який визначає механізм використання, обліку, звітності і контролю за використанням коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, головним розпорядником яких є Мінпраці.
Відповідно до пп.5 п.4 зазначеного Порядку доплата особам за роботу (службу) на території зон радіоактивного забруднення відповідно до статей 39, 40 Закону №796-ХІІ, п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996р. №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» проводиться управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад за місцем реєстрації громадян працюючим.
Відповідно до п.5 Порядку соціальні доплати передбачені ст.39, 40 Закону №796-ХІІ, проводяться за місцем основної роботи (служби) громадян підприємствами, установами, організаціями відповідно до розрахункових даних, поданих до уповноваженого органу за формою, затвердженою Мінпраці.
Положеннями п.6 Порядку передбачено, що підприємства реєструються уповноваженим органом, для чого подають не пізніше ніж за два місяці до початку кожного бюджетного року відомості про підприємство з визначенням кількості постраждалих осіб за категоріями отримувачів компенсацій та допомоги певних видів за формою, затвердженою Мінпраці, і списки громадян із зазначенням прізвища, імені та по батькові, категорії, серії та номера посвідчення, місця реєстрації, ідентифікаційного номера. До 25 числа місяця, за який здійснюється нарахування, підприємства подають до уповноваженого органу документи щодо розрахункових витрат, пов'язаних з виплатою компенсацій та допомоги певних видів, за затвердженою Мінпраці формою та реєстр отримувачів компенсаційних виплат і допомоги певних видів, де зазначаються прізвище, ім'я та по батькові, категорія, номер посвідчення, ідентифікаційний номер, відомості про нараховані виплати, суму компенсацій та вид допомоги. Керівники підприємств несуть персональну відповідальність за своєчасність подання розрахункових документів до уповноваженого органу та правильність призначення і нарахування компенсаційних виплат та допомоги певних видів. Уповноважений орган перевіряє, реєструє, обліковує розрахунки та подає органам Державного казначейства платіжні документи для здійснення відповідних видатків, що провадяться в установленому законодавством порядку.
Таким чином, УПСЗН відшкодовує підприємствам, установам та організаціям, які зареєстровані та заходяться в нього на обліку, доплати, які вони проводять своїм працівникам за роботу на території радіоактивного забруднення, а не особисто позивачу, який не перебуває на обліку в УПСЗН та жодних доплат за роботу на території радіоактивного забруднення особисто від УПСЗН не отримує.
Встановивши обставини справи, апеляційний суд приходить до переконання, що УПСЗН не може відповідати за заявленими вимогами позивача щодо стягнення сум доплати як громадянину, який працює на території радіоактивного забруднення відповідно до ч.1 ст.39 Закону №796-ХІІ, оскільки фактично зазначена сума повинна сплачуватись підприємством, де працює позивач.
Слід зазначити, що звернення особи за захистом порушеного права у сфері публічно-правових відносин з зазначенням способу, який, на думку суду, не призводить до захисту права, не може бути підставою для відмови в позові, тобто захисті права, що порушується. Суд, установивши порушення вимог законодавства, має захистити права та охоронювані законом інтереси, самостійно обравши спосіб, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, коли ці порушення ще не припинені (ст.ст.7,8,11, ч.4 ст.112, ст.162 КАС України).
Покликання УПСЗН на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України №796-ХІІ доплат до пенсії як на причину невиконання покладених на нього зобов'язань до уваги не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Разом з тим, суд першої інстанції не обґрунтовано та з порушенням норм процесуального права, не залишив частину позовних вимог позивача без розгляду, у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач із адміністративним позовом до суду звернувся 27.05.2011 року, тобто із пропуском строку звернення до суду та не просив його поновити.
Враховуючи те, що позивачем не наведено поважних причин пропуску строку звернення до суду, суд апеляційної інстанції вважає, що у відповідності до ст. 100 КАС України позовні вимоги в частині пропуску шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, а саме за період з 09.07.2007 року по 26.11.2010 року, слід залишити без розгляду.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягаю до задоволення за період з 27.11.2010 року по 01.05.2011 року включно.
З огляду на те, що судом першої інстанції рішення прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що оскаржувану постанову слід скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.
Керуючись ст.ст.195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Чортківської районної державної адміністрації Тернопільської області задовольнити частково.
Постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 08 липня 2011 року скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.
Зобов'язати відділ освіти Чортківської районної державної адміністрації Тернопільської області провести ОСОБА_1 нарахування доплати до пенсії у розмірі однієї мінімальної заробітної плати відповідно до ст.39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 27.11.2010 року по 01.05.2011 року включно та подати розрахункові документи щодо такого нарахування до управління праці та соціального захисту населення Чортківської районної державної адміністрації Тернопільської області.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Чортківської районної державної адміністрації Тернопільської області перевірити, провести реєстрацію та облік розрахунку відділу освіти Чортківської районної державної адміністрації Тернопільської області та подати органу Державного казначейства платіжні документи для здійснення видатків для виплати ОСОБА_1 доплати до пенсії як особі яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю за період з 27.11.2010 року по 01.05.2011 року включно.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Чортківської районної державної адміністрації Тернопільської області, відділу освіти Чортківської районної державної адміністрації Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, в частині позовних вимог за періоди з 09.07.2007 року по 26.11.2010 року включно - залишити без розгляду.
В задоволенні решти позову відмовити.
На постанову протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
Головуючий-суддя :Хобор Р.Б.
Судді : Сапіга В.П.
Попко Я.С.