Справа № 430/505/14-ц
2/430/380/14
РІШЕННЯ
іменем України
"15" травня 2014 р. смт.Станиця Луганська Луганської області
Станично-Луганський районний суд Луганської області в складі:
Головуючого судді Антонова Ю.А.,
при секретарі Тодоренко Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Валуйської сільської ради, ОСОБА_3 та Станично-Луганської селищної ради, про визнання права власності в порядку спадкування за законом,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду з зазначеним позовом до відповідачів, в якому вказала наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її матір ОСОБА_4, останнє місце проживання якої було: АДРЕСА_1, яка за життя не залишила заповіту. Єдиною спадкоємицею після її смерті за законом, яка прийняла спадщину є позивачка у справі - ОСОБА_1.
До складу спадщини, яка залишилася після смерті спадкодавиці відноситься ? частина житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 25.12.1986 року, а також знов збудований житловий будинок з усіма господарським і побутовими спорудами, розташованими за цією ж адресою. На знов збудований житловий будинок відсутні документи про ввід в експлуатацію і реєстрацію права власності. При своєму житті спадкодавець ОСОБА_4 не встигла оформити права на знов збудований житловий будинок.
Власницею іншої ? частини старого житлового будинку, розташованого за вищевказаною адресою є ОСОБА_3.
Спадкодавець ОСОБА_4 при своєму житті отримала дозвіл на будівництво нового житлового будинку. Житловий будинок було збудоване на частині земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, яка знаходиться у спільному користуванні спадкодавця ОСОБА_4 і відповідачки ОСОБА_3
Відповідачка ОСОБА_3 на цей час не дає свою згоду на визнання за ОСОБА_1, спадкоємицею після смерті ОСОБА_4, права власності на вищевказаний знов збудований житловий будинок, тому позивачка просить визнати ? частину житлового будинку, розташованого за вищевказаною адресою спадковим майном та визнати за нею право власності на ? частину вказаного житлового будинку.
Крім того в свідоцтві про право особистої власності на ? частину житлового будинку, виданому 25.12.1986 року на ім'я ОСОБА_4 міститься помилка в назві села, де знаходиться житловий будинок, а саме воно вказано як с. Макарове, але в дійсності повинно бути с. Валуйське, що завадило позивачки в отриманні у звичайному нотаріальному порядку свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4, тому вона просить визнати недійсним вищевказане свідоцтво про право особистої власності на ? частину житлового будинку, видане 25 грудня 1986 року на ім'я ОСОБА_4, та скасувати його державну реєстрацію.
В судове засідання позивачка надала заяву, в якій вона позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила справу розглянути за її відсутності.
Від відповідачки ОСОБА_3 в судове надійшла заява, в якій вона позов визнала, просила розглядати справу за її відсутністю.
Від відповідачів Валуйської сільської ради та Станично-Луганської селищної ради в судове засідання теж надійшли заяви, в яких вони позов визнали, просили справу розглянути за відсутності їхніх представників.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Копією свідоцтва про народження на ім'я позивачки підтверджується, що остання є дочкою померлої ОСОБА_4 ( а.с. 11).
Копією свідоцтва про укладення шлюбу позивачки підтверджується, що вона 29.11.1985 року уклала законний шлюб з ОСОБА_5 та взяла прізвище чоловіка (а.с.13).
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_4 на праві особистої власності належала ? частина житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, про що йдеться зі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 25.12.1986 року ( а.с. 14).
Зазначене свідоцтво про право особистої власності на житловий будинок, видане 25.12.1986 року на ім'я ОСОБА_4 містить помилку у написанні села, де знаходиться житловий будинок, а саме воно вказано як с.Макарово, але в дійсності повинно бути с.Валуйське, про що свідчить довідка, видана КП «Станично-Луганське районне бюро технічної інвентаризації від 12.11.13 р.( а.с. 17).
Договором про дарування частини житлового будинку від 05 вересня 2000 року, посвідченому приватним нотаріусом Станично-Луганського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрованому в реєстрі за № 620 підтверджується, що власницею квартири НОМЕР_1, яка складається з ? частини житлового будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_3, про що також свідчить технічний паспорт на житловий будинок та схематичний план земельної ділянки з технічного паспорту ( а.с. 15, 18-22 ).
Рішенням виконавчого комітету Валуйської сільської ради № 121 від 22.07.1997 року підтверджується, що ОСОБА_4 при своєму житті отримала дозвіл на будівництво нового житлового будинку в АДРЕСА_1 ( а.с. 16).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про її смерть (а.с.9)
ОСОБА_4 на день смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою Валуйської сільської ради № 539 від 04.02.14 р. ( а.с. 10).
Відповідно до ст. 1221 Цивільного кодексу України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
До складу спадщини входять усі права та обов'язкі, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті ( ст. 1218 Цивільного кодексу України ).
Згідно вимог ч 2 ст. 1220 Цивільного кодексу України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Частиною 5 ст. 1268 Цивільного кодексу України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Таким чином, враховуючи, що відповідачі позов визнали, а також те, що після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняла її дочка ОСОБА_1, тобто позивачка у справі, застосовуючи наведені норми закону безпосередньо до правовідносин, що склалися, з огляду на те, що у позасудовому порядку позивачка позбавлена можливості оформити своє право на спадкове майно, суд вважає можливим її вимоги задовольнити.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1218, 1220, 1221, 1268 ЦК України, ст.ст. 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати недійсним свідоцтво про право особистої власності на житловий будинок, видане 25 грудня 1986 року ім'я ОСОБА_4 виконавчим комітетом Станично-Луганської селищної ради Станично-Луганського району Луганської області, про те, що ? частина житлового будинку, яка розташована в АДРЕСА_1 дійсно належить ОСОБА_4, та скасувати його державну реєстрацію.
Визнати ? частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, позначеного у технічному паспорті на вищевказаний житловий будинок літерою «А-1», сарай «Б»; житловий будинок «Ж-1»; № 5 - огорожа, спадковим майном, що залишилось після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на ? частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, позначеного у технічному паспорті на вищевказаний житловий будинок літерою «А-1» - квартиру № 1, житловою площею 15,6 кв.м., загальною площею - 27,9 кв.м.; сарай «Б»; житловий будинок «Ж-1», житловою площею 25,0 кв.м, загальною площею - 41,5 кв. м.; № 5 - огорожу.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через Станично-Луганський районний суд Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуючий: Ю.А.Антонов