Справа № 2-2856

                                                                                                  2008р.

                                    ЗАОЧНЕ   Р І Ш Е Н Н Я                             

                                 І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И                                                               

08 грудня 2008р. Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі  головуючого судді              Смілянець А.П.

при секретарі                                     Розборській А.А.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м. Умані справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про  визнання осіб такими, що втратили право  на користування жилим приміщенням 

                                           В С Т А Н О В И В:

Позивач  звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про  визнання осіб такими, що втратили право  на користування жилим приміщенням, мотивуючи своє звернення тим, що відповідачі  в добровільному порядку не бажають виписатись з його будинку, хоч в ньому не проживають понад шість місяців.

ОСОБА_1 являється власником 2/5 частин житлового будинку розташованого на присадибній земельній ділянці розміром 600 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1. Дана власність належить йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом.

За його адресою прописані колишня дружина ОСОБА_3, 1959 року народження та дочка ОСОБА_2, 1985 року народження.  З 1998 року їхнє подружнє життя з відповідачкою припинилося і вона з дочкою переїхала від нього в інше місце. 14 листопада 2001 року їх шлюб офіційно розірваний, але відповідачі так і залишилися зареєстровані в його будинку. На даний час відповідачі проживають за адресою АДРЕСА_1, але перереєструватися в добровільному порядку не бажають, бо досі цього не зробили. Через реєстрацію відповідачів у  домоволодінні він не може  у повній мірі розпорядитись ним на свій розсуд.  

Згідно закону, особи, які без поважних причин не проживають по місцю своєї реєстрації більше шести місяців, втрачають право на подальше проживання у цьому житлі. Відповідачі не проживають в даному домоволодінні з 1998 року про що свідчить довідка квартального комітету,  а тому вони давно втратили це право, а так як вони не бажають перереєструватися в іншому домоволодіння в добровільному порядку, то він за захистом своїх інтересів змушений звернутися до суду.

Позивач в судове засідання не з'явився, попередньо подавши заяву в якій справу просить слухати у його відсутність, позов підтримує в повному обсязі.  

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про час і місце судового засідання  повідомлені належним чином через засоби масової інформації,   причини своєї неявки до суду не повідомили. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

В судовому засіданні встановлено,  позивачу на праві приватної власності належить 2/5 частин житлового будинку розташованого на присадибній земельній ділянці розміром 600 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1. В даному домоволодінні зареєстровані, але не проживають з 1998 року відповідачі  ОСОБА_3, 1959 року народження та ОСОБА_2, 1985 року  та ніяких дій щодо вселення в даний будинок не приймали.

Згідно закону, особи, які без поважних причин не проживають по місцю своєї реєстрації більше шести місяців, втрачають право на подальше проживання у цьому житлі.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов підлягає   задоволенню, так як в судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідачі в спірному будинку не проживають на протязі десяти років, тому вважаються такими, що втратили право на користування ним. 

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 71,72 ЖК України, керуючись ст. ст.  10,11,60,209,212, 213- 215,224-226   ЦПК України ,  суд -

                                              В И Р І Ш И В:

Визнати ОСОБА_3, 1959 року народження та ОСОБА_2, 1985 року народження особами, які втратили право на подальше користування домоволодінням АДРЕСА_1.

 Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської обл. через суд першої інстанції  шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення  заяви про апеляційне оскарження  і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Заочне рішення  може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії. 

Суддя                                 Смілянець А.П.