Справа № 682/130/14-ц

Провадження № 2/682/157/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2014 року

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючої - судді Маршал І.М.,

секретаря Мелашенко О.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Славута цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави шляхом його продажу від імені боржника, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом, в якому вказує, що 18.05.2007 року між АКІБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1701/0507/64-008, за умовами якого відповідач отримав кредит для придбання автомобіля в розмірі 29 711 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,5 % річних за користування кредитом, на строк до 17.05.2014 року. З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань між сторонами було також укладено договір застави, за умовами якого ОСОБА_1 передав у заставу: автомобіль, тип ТЗ : легковий седан; марка Skoda; модель Superb Classic; 2007 року випуску; номер кузова НОМЕР_1, державний реєстраційний номер НОМЕР_2. Вартість заставного майна 150 043 грн. Позивач зазначає, що відповідачем умови договору виконувались не належним чином, у зв'язку із чим, станом на 12.09.2013 року виникла заборгованість в сумі 245 588,98 гривень, з яких: заборгованість за кредитом - 107 477, 44 гривень; заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги - 80 895,70 гривень; нараховані відсотки на дату подачі позову - 23 739,12 гривень; пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання - 30 252, 37 гривень; 3% річних від простроченої суми - 3 224,35 гривень. Пізніше, а саме 02.02.2012 року між ПАТ «Сведбанк» (який є правонаступником АКІБ «ТАС-Комерцбанк») та ТОВ «Вердикт Фінанс» укладено договір факторингу № 11, яким останньому передано право вимоги до боржника. Набувши право вимоги, позивач однак не може реалізувати таке право і задовольнити свої вимоги шляхом реалізації заставного майна, оскільки майно знаходиться у відповідача, який не забезпечує доступ до автомобіля та у позивача відсутні повноваження, необхідні для відчуження автомобіля, зняття його з обліку та вчинення інших необхідних дій. У зв'язку із викладеним, просить суд звернути стягнення на їхню користь на предмет застави автомобіль : тип ТЗ : легковий седан; марка Skoda; модель Superb Classic; 2007 року випуску; номер кузова НОМЕР_1, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, виданого 18.05.2007 року 7-м МРВ ДАІ м. Нетішин УМВС України у Хмельницькій області, шляхом продажу вказаного автомобіля та укладення від імені ОСОБА_1 ТзОВ « Вердикт Фінанс» договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем, надати ( визнати) право ТзОВ «Вердикт Фінанс» ( в особі його уповноваженого представника) підписувати від імені ОСОБА_1 договір купівлі-продажу вказаного автомобіля під час його укладання з іншою особою-покупцем, витребувати у ОСОБА_1 автомобіль тип ТЗ : легковий седан; марка Skoda; модель Superb Classic; 2007 року випуску; номер кузова НОМЕР_1, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1 на праві власності, комплект ключів від зазначеного транспортного засобу, свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу, номерні знаки НОМЕР_2 та передати у володіння ТзОВ «Вердикт Фінанс», надати ТзОВ «Вердикт Фінанс» ( в особі його уповноваженого представника) право ( повноваження) вчиняти від імені ОСОБА_1 усі дії, необхідні для зняття вказаного автомобіля з обліку за місцем звернення у одному з Центрів надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів у відповідності до Порядку державної реєстрації ( перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою КМУ від 07.09.1998 р. № 1388, в тому числі повноваження на звернення із письмовою заявою про зняття з обліку, на звернення із письмовою заявою про видачу нового свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу замість втраченого або викраденого, на отримання акту огляду вказаного автомобіля, на отримання нового свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, на підпис зазначених заяв, на пред'явлення вказаного автомобіля для огляду; стягнути з відповідача понесені судові витрати на користь позивача.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, позов просив задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Від відповідача до суду надійшло дві заяви: про передачу цивільної справи за територіальною підсудністю, де відповідач вказує, що вважає, що справа підлягає передачі для подальшого розгляду до Рівненського міського суду Рівненської області, як то було визначено п. 10.4 кредитного договору; та про застосування наслідків спливу позовної давності, вказуючи, що право вимоги у позивача виникло у 2007 році, позов подано до суду у 2014 році, при цьому позовна давність щодо вимог позивача спливла у 2010 році, просив у позові відмовити.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов таким, що підлягає до задоволення частково.

Судом встановлено, що 18.05. 2007 року між АКІБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1701/0507/64-008, за яким останній отримав кредит в розмірі 29 711 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,5 % річних, на строк до 17.05.2014 року. В забезпечення виконання умов кредитного договору між сторонами було також укладено договір застави, за умовами якого ОСОБА_1 передав у заставу: автомобіль, тип ТЗ : легковий седан; марка Skoda; модель Superb Classic; 2007 року випуску; номер кузова НОМЕР_1, державний реєстраційний номер НОМЕР_2. Вартість заставного майна 150 043 грн.

15.10.2007 року АКІБ «ТАС-Комерцбанк» змінив найменування на ВАТ «Сведбанк». 30.04.2009 року ВАТ «Сведбанк» змінив найменування на ПрАТ «Сведбанк».

02.02.2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Вердикт Фінанс» укладено договір факторингу № 11, яким останньому передано право вимоги до боржника.

Свої зобов'язання за договором позичальник виконував неналежним чином та станом на 12.09.2013 року допустив заборгованість перед правонаступником АКІБ «ТАС-Комерцбанк» - ТзОВ «Вердикт Фінанс» в сумі 245 588,98 гривень, з яких: заборгованість за кредитом - 107 477, 44 гривень; заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги - 80 895,70 гривень; нараховані відсотки на дату подачі позову - 23 739,12 гривень; пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання - 30 252, 37 гривень; 3% річних від простроченої суми - 3 224,35 гривень.

Вказані обставини підтверджуються кредитним договором № 1701//0507/64-008 від 18.05.2007 року, графіком погашення заборгованості до вказаного кредитного договору, договором застави від 18.05.2007 року, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу , витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, договором факторингу від 02.02.2012 року №11, витягом із вказаного договору факторингу із витягом з Реєстру заборгованостей боржників, свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи ТОВ «Вердикт Фінанс» від 24.06.2010 р., додатком до вказаного свідоцтва, свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «Вердикт Фінанс», статутом ПАТ «Сведбанк», статутом ТОВ «Вердикт Фінанс», розрахунком заборгованості.

Згідно ст. 109 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Суд знаходить безпідставним клопотання відповідача про передачу справи на розгляд до Рівненського міського суду Рівненської області із підстави, передбаченої ч. 8 ст. 110 ЦПК України.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частиною 1 ст.19 Закону України «Про заставу» визначено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Відповідно до ст.20 цього Закону заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до положень ст.ст. 589, 590 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави, що здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

В силу ч.2 ст.27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.

Якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.

Статтею 1078 ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до ст. 1080 ЦК України передбачено, що договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Згідно ч. 1 ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу. Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред'явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Статтями 514, 516 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно ст.25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: 1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження; 2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача; 3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; 4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону; 5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження; 6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом.

Боржник вправі до дня продажу предмета забезпечувального обтяження на публічних торгах повністю виконати забезпечену обтяженням вимогу обтяжувала разом з відшкодуванням витрат, понесених обтяжувачем у зв'язку з пред'явленням вимоги і підготовкою до проведення публічних торгів. Таке виконання є підставою для припинення реалізації предмета забезпечувального обтяження на публічних торгах. Відповідно до ст. 28 цього Закону Якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов'язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов'язаний на вимогу обтяжувала негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача. До закінчення процедури звернення стягнення обтяжував зобов'язаний вживати заходи щодо збереження відповідного рухомого майна згідно з вимогами, встановленими статтею 8 цього Закону.

Якщо боржник, у володінні якого знаходиться предмет забезпечувального обтяження, не виконує обов'язок щодо передачі предмета забезпечувального обтяження у володіння обтяжувача, звернення стягнення здійснюється на підставі рішення суду( ч. 3 ст. 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»).

Оскільки зобов'язання за основним договором позичальником виконані не були, суд вважає за необхідне звернути стягнення на користь позивача на предмети застави - автомобіль, в рахунок погашення заборгованості в сумі 157 177,57 грн. за кредитним договором № 1701/0507/64-008 від 18.05.2007 року за договором застави від 18.05.2007 року № 1701/0507/64-008-Z-1, - тип ТЗ : легковий седан; марка Skoda; модель Superb Classic; 2007 року випуску; номер кузова НОМЕР_1, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить відповідачу на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, виданого 18.05.2007 року 7-м МРВ ДАІ м. Нетішин УМВС України у Хмельницькій області.

При цьому при визначенні розміру заборгованості відповідача перед позивачем суд виходить із наступного.

Згідно норм ЦК позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу ( ст. 256 ЦК України). Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки ( ст. 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені) (ст. 258 ЦК України).

Позовна давність щодо кредитних коштів і процентів, повернення яких визначено періодичними щомісячними платежами має обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу, згідно постанови Верховного Суду України від 19.03.2014 року № 6-20цс14.

Зважаючи на викладене розмір заборгованості відповідача, з урахуванням положення про застосування строку позовної давності, слід рахувати в розмірі 157 177, 57 грн., з підстав виключення із заявленої позивачем вимоги про заборгованість в розмірі 245 588, 98 грн. відсотків нарахованих до відступлення права вимоги в сумі 80 895, 70 грн. та пені у розмірі 7 515, 71 грн., нарахованої поза річним строком позовної давності.

Зважаючи на те, що будь-яких доказів того, що позивачем вживалися заходи щодо передачі в його володіння предмету обтяження, представником позивача не надано, а відтак відсутня підстава для задоволення позову в частині витребувння автомобіля, ключів, свідоцтва про реєстрацію та номерних знаків, оскільки всі ці дії є складовими звернення стягнення на предмет застави та здійснюються з врахуванням ч.2 ст. 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати слід стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» у розмірі 1 571,77 грн.

Керуючись ст.ст. 10,11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 256-258,512, 514, 516, 526, 530, 572, 589, 590, 1077, 1078, 1080, 1081 ЦК України, ст.ст. 19, 20, 27 Закону України «Про заставу», ст.ст. 25, 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

В рахунок погашення заборгованості в сумі 157 177,57 грн. за кредитним договором № 1701/0507/64-008 від 18.05.2007 року звернути стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» на предмет застави за договором застави від 18.05.2007 року № 1701/0507/64-008-Z-1 - на автомобіль : тип ТЗ : легковий седан; марка Skoda; модель Superb Classic; 2007 року випуску; номер кузова НОМЕР_1, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, виданого 18.05.2007 року 7-м МРВ ДАІ м. Нетішин УМВС України у Хмельницькій області, шляхом продажу вказаного автомобіля та укладення від імені ОСОБА_1 Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» договору купівлі-продажу з іншою особою покупцем за початковою ціною на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом. Надати право ТзОВ «Вердикт Фінанс» вчиняти від імені ОСОБА_1 усі дії, необхідні для зняття вказаного автомобіля з обліку.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» 1 571,77 грн. судових витрат.

В решті позову відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Хмельницької області протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а особою у відсутності якої проголошено рішення - протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя Маршал І. М.