Справа № 22ц/1290/8/12
Провадження № 22ц/1290/8/12
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі :
головуючого: Заіки В.В.
суддів: Медведєва А.М., Дмитрієвої Л.Д.
при секретарі : Івасенко І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань апеляційного суду Луганської області апеляційні скарги ОСОБА_1 на рішення Свердловського міського суду Луганської області від 15 листопада 2010 року та ухвалу Свердловського міського суду Луганської області від 06 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа відділ реєстрації актів цивільного стану Свердловського міського управління юстиції Луганської області про оспорювання батьківства та виключення запису про батьківство із актового запису про народження дитини,-
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_2 звернулась до суду з вказаної позовною заявою, в обґрунтування якої зазначила, що вона з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі з 03.09.2005 року, від якого мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з нею. Оскільки відповідач на утримання дитини матеріальної допомоги не надає, просить суд стягнути з нього аліменти на її користь на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно і до досягнення дитиною повноліття. Також позивачка додатково просила суд стягнути з відповідача на її користь вартість її проїзду з м.Луганська до м.Київа та у зворотному напрямі для проведення за клопотанням ві дповідача у справі ОСОБА_1 судово-медичної експертизи щодо встановлення ба тьківства у розмірі 210,50 грн.
Відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом, в обґрунтування якого вказав, що від попередніх шлюбних відносин у нього дітей не було та, на його думку, на час укладення шлюбу з ОСОБА_2 вона вже була вагітна. 13.06.2005р. вона повідомила про свою вагітність та назвала дату народження дитини ІНФОРМАЦІЯ_2. У зв'язку з тим, що він вважав дитину своєю, він запропонував проживати разом та у подальшому сторони зареєстрували свої шлюбні відносини. Підозри щодо її вагітності у нього виникли після того, як строк вагітності став скорочуватися та передбачуваною датою народження дитини стало ІНФОРМАЦІЯ_3. Пі сля того, як її поклали до пологового будинку, він зрозумів, що дитина у ОСОБА_4 не від нього, та з пологового будинку після народження дитини він дружину та народжену нею дитину не забирав, будь-яких сімейних стосунків із ОСОБА_2 не підтримував.
У зв'язку з вказаним просить суд виключити відомості про нього як про батька дитини ОСОБА_3, яка народилася у ОСОБА_2
Рішенням Свердловського міського суду Луганської області від 15 листопада 2010 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задоволено ча стково.
Стягнуто з громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4. народження, уродженця міста Свердловська Луганської області, на ко ристь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої ди тини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5.народження, у розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 20.03.2006р. і до до сягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати, пов'язані з проведенням судово-медичної експертизи, у розмірі 210,50 грн. (двісті десять грн. 50 коп.). Вирішено питання щодо судового збору.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.
У решті заявлених позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 відмовлено за необґрунтованістю.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про оспорювання батьківства та виключення запису про батьківство із актового запису про народження дитини відмовлено за необґрун тованістю.
Ухвалою Свердловського міського суду Луганської області від 06 грудня 2010 року відмовлено ОСОБА_8 та ОСОБА_5 у роз'ясненні рішення Свердловського міського суду Луганської області від 15 листопада 2010 року по вказаній цивільній справі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Свердловського міського суду Луганської області від 15 листопада 2010 року, вважаючи що суд неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, та постановити по справі нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову про стягнення аліментів.
Крім того ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою на ухвалу Свердловського міського суду Луганської області від 06 грудня 2010 року, в якій просить скасувати ухвалу про відмову в роз'яснення рішення суду, та постановити нову ухвалу, якою зобов'язати Свердловський міський суд роз'яснити рішення Свердловського міського суду Луганської області від 15 листопада 2010 року у межах поставлених ними питань.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, що беруть участь у справі, дослідивши письмові матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає апеляційні скарги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судова колегія вважає, що у даному випадку вказані вимоги закону судом першої інстанції виконано.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, які розпоряджаються своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.
У відповідності до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони знаходились у зареє строваному шлюбі з 03.09.2005р., та відповідно до актового запису про народження №110, складеного відділом реєстрації актів цивільного стану Свердловського міського управління юстиції Лу ганської області 27.02.2006р., ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5. в місті Свердловську Луганської області, що підтверджує медичне свідоцтво про народження, видане пологовим будинком м.Свердловська Луганської області від ІНФОРМАЦІЯ_5. Батьками дитини на підставі актового за пису про укладення шлюбу №401 від 05.09.2005р., складеного відділом РАЦС Сверд ловського міського управління юстиції, записані ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до даних історії пологів №1645 на ім'я ОСОБА_2 та кар ти розвитку новонародженого №1645/101, ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5. доно шеною дитиною від перших строкових мимовільних пологів у строк 40 тижнів. При дослідженні наданої суду лікувальними закладами Свердловською ЦМЛ №1 та Свердловською ЦМЛ №2 медичної документації на ім'я ОСОБА_2: індивідуальної карти вагітної і породіллі (индивидуальная карта беременной и родильнцы) №50 форма 111/у, обмінної карти форма 113/0, історії пологів №1645 форма 096/0, карти розвитку новонародженого №1645/101 форма №097/о, встановлено, що ОСОБА_2 на обліку у жіночій консультації перебувала з 20.07.2005р. зі строком вагітності 7-8 тижнів. Останні дні менструації відзначала: 10-17.05.2005р. Лікарями ОСОБА_10, ОСОБА_11 проведено УЗД плоду у 18 тижнів, за наслідками якого встановлена погроза переривання вагітності, у 22 ти жні встановлене тазове предлежання плоду, у 32 тижня - патології не виявлене. В інші строки УЗД не проводилося.
Згідно даних медичної карти стаціонарного хворого №4218, ОСОБА_2 з 30.09.2005р. була госпіталізована до гінекологічного відділен ня Свердловської ЦМЛ №2 із діагнозом: вагітність 18-19 тижнів, погроза перериван ня вагітності та виписана із стаціонару 08.10.2005р. із клінічним діагнозом: ва гітність 19-20 тижнів, загрозливий аборт, анемія 1 ст. При цьому строки вагітно сті ОСОБА_2 співпадають із встановленими строками її вагітності при знаходженні її на обліку у жіночій консультації та у період перед пологової та пологової діяльності.
Крім того вказані обставини також підтвердженні поясненнями допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, спеціалістом ОСОБА_17
Доказів, які спростовують вказані обставини матеріали справи не містять.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду, що ствердження представників ОСОБА_1 щодо переноше ної вагітності ОСОБА_2 та її запліднення у період, коли вони не були знайомі є необґрунтованими та такими, що суперечать матеріалам справи та встановленим судом обставинам.
Відповідно до ст.122 Сімейного кодексу України права та обов'язки ма тері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому ор ганом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому ст.ст.122 та 125 цього Кодексу. Частиною 1 ст.122 СК України визначено, що дити на, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження ди тини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа за кладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.
Відповідно до ч.1 ст.136 СК України, особа, яка записана батьком дити ни має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього, як батька, з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу, як батька дитини, з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.
У пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що предметом доказування в справах про оспорювання батьківства є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною.
Відповідно до ч.1,2 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Згідно висновку експерта Київського міського бюро судмедекспертизи Юрченко О.В. №1 від 12.02.2009р., молекулярно-генетичним дослідженням встановлено: імовірність підтвер дження біологічного батьківства ОСОБА_1 відносно ОСОБА_3 складає величину не менше 99,99%. Таким чином, згідно Hummel К at all «Biostatistisce Abstammuqsbequtachunq mit blutqruppen befunden» Stuttqart, 1971., біологічне батьківство ОСОБА_1 відносно ОСОБА_3, матір'ю якої є ОСОБА_2, практич но доказано (т.3 а.с.94-97).
У зв'язку з порушенням процедури проведення вказаної експертизи ухвалою судової колегії апеляційного суду Луганської області від 16 листопада 2011 року за клопотанням апелянта була призначена повторна судово- медична геномно- дактилоскопічна експертиза по встановленню батьківства, провадження якої доручено Одеському обласному бюро судово - медичних експертиз.
У зв'язку з неможливістю проведення вказаною експертною установою призначеної експертизи, ухвалою судової колегії апеляційного суду Луганської області від 14 лютого 2012 року була призначена повторна судово- медична геномно- дактилоскопічна експертиза по встановленню батьківства, провадження якої доручено Дніпропетровському обласному бюро судово - медичних експертиз.
Згідно листа КЗ «Дніпропетровського обласного бюро судово-медичної експертизи» (т. 6 а.с.285) ухвала апеляційного суду Луганської області від 14 лютого 2012 року повернута без виконання у зв'язку з неявкою громадянина ОСОБА_1 16 грудня 2013 року на експертизу.
За клопотаннями апелянта судовою колегією неодноразово витребувалися докази, які на думку заявника мають значення для справи, однак вони також не свідчать про обґрунтування його позовних вимог.
Таким чином будь-яких доказів, що містяться в матеріалах справи наданих апелянтом та витребуваних судом, на підставі яких є можливість зробити висновок про відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком і дитиною не встановлено.
Оскільки, відповідно до ч.4 ст.60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, то посилання апелянта на наявність обставин, які викликають сумніви щодо його батьківства, не може бути підставою для задоволення його позовних вимог.
Також, як вбачається з заяви ОСОБА_8 та ОСОБА_5 про роз'яснення рішення Свердловського міського суду Луганської області від 15 листопада 2010 року, заявники фактично ставлять під сумнів правильність рішення і мотиви, з яких суд дійшов відповідних висновків, тобто фактично оскаржують вказане рішення суду.
Крім того питання, вказані у заяві про роз'яснення рішення не передбачені вимогами ст. 221 ЦПК України, а отже судом правильно винесено ухвалу про відмову в роз'ясненні рішення Свердловського міського суду Луганської області від 15 листопада 2010 року.
Ухвала є законною, обґрунтованою, відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим колегія суддів не знаходить підстав для її скасування.
З урахуванням вказаного колегія суддів вважає, що апеляційні скарги ОСОБА_1 слід відхилити, а рішення Свердловського міського суду Луганської області від 15 листопада 2010 року та ухвалу Свердловського міського суду Луганської області від 06 грудня 2010 року залишити без змін.
Керуючись ч.3 ст. 209, ст.ст. 307, 308, 312, 319 ЦПК України, судова колегія,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Свердловського міського суду Луганської області від 15 листопада 2010 року та ухвалу Свердловського міського суду Луганської області від 06 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий :
Судді :