Лутугинський районний суд Луганської області
Справа № 416/315/14-ц
Провадження № 2/416/389/14
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.05.2014 Лутугинський районний суд Луганської області
у складі: головуючого судді Кулешової Л.В.
при секретарі Яришовій О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Лутугине цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Луганської філії до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
09 лютого 2014 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому вказав, що 16 червня 2008 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», найменування якого змінено на публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» і відповідачем був укладений договір про відкриття карткового рахунку, надання і використання платіжної картки № 007-Р/000339. За умовами договору банк відкриває відповідачу картковий рахунок в гривнях і надає йому міжнародну платіжну картку Visa Classik № НОМЕР_1. Відповідно до п.10.1 договору про відкриття карткового рахунку договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і є укладеним на невизначений строк. 24 червня 2008 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та відповідачем було укладено договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії у формі овердрафту № 761-08-ПКЛ про надання кредитного ліміту в розмірі 5000 грн. зазначені кошти були перераховані на платіжну картку, які відповідач зобов*язався повернути в строк до 23 квітня 2010 року та сплатити проценти за користування кредитом. Рішенням Лутугинського районного суду від 21 червня 2010 року з відповідача стягнуто на користь банку заборгованість у сумі 4846 грн., яка утворилася станом на 26 червня 2010 року, на підставі якого 05 серпня 2010 року було видано виконавчий лист. В ході проведення виконавчих дій заборгованість за рішенням суду була погашена. Згідно з п.7.3 кредитного договору договір набирає чинності з моменту першої видачі кредитних ресурсів та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов*язань. У зв*язку з тим, що під час розгляду Лутугинським районним судом вищевказаної справи останній розрахунок проводився 26 травня 2010 року і на протязі всього часу договори діяли і за їх умовами нараховувалися відсотки за користування несанкціонованим овердрафтом та пеня від суми простроченої заборгованості, станом на 27 січня 2014 року виникла заборгованість у сумі 23052, 80 грн. : за нарахованими відсотками по простроченій несанкціонованій заборгованості - 5801,47 грн., пеня на прострочену заборгованість - 17251,33. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у сумі 23052,80 грн. та судові витрати у сумі 243,60.
У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги.
Відповідач в судове засідання не з*явився, надавши суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Відповідачем надані заперечення в який він посилається на те, що він погасив заборгованість за кредитним договором 25 листопада 2013 року, а тому нарахування за листопад, грудень 2013 року та січень і лютий 2014 року є неправомірним та незаконним. Посилання позивача на ст..625 ЦК України, як право стягнення з боржника за невиконання зобов*язання боргу, є безпідставним. Статтею 625 ЦК України передбачено зобов*язання сплатити борг із врахуванням індексу інфляції і 3% річних від простроченої суми, а позивач нарахував та просить стягнути відсотки по простроченій несанкціонованій заборгованості та пеню, що виключає норми ст..625 ЦК України. Нарахування відсотків по простроченій заборгованості та відсоткової пені на прострочену заборгованість є подвійна відповідальність за несплату одного і того і того ж заборгування, у вигляді кредиту відповідачем. Крім того, відповідач просить застосувати позовну давність, оскільки строк стягнення неустойки - штрафу ( відсотки по простроченій несанкціонованій заборгованості) та пні виник в 2010 році, з моменту початку застосування банком санкцій та сплинув ще у 2011 році. Відповідач просить відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст..1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець/ зобов'язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У судовому засіданні встановлено, що 16 червня 2008 року ВАТ «Фінанси та Кредит» ( правонаступником якого є ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", а.с. 9-12) і ОСОБА_1 уклали договір про відкриття карткового рахунку, надання і використання платіжної картки № 007-1/000339, згідно з яким банк відкрив відповідачу картковий рахунок і надав платіжну картку Visa Classik № НОМЕР_1 /а.с.25-26/.
Крім того, 24 червня 2008 року сторони уклали договір про відкриття відновлюваної кредитної лінії № 761-08-ПКЛ згідно з яким ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» надав ОСОБА_1 у тимчасове користування шляхом відкриття карточного рахунку з використанням Карти Visa Classik № НОМЕР_1 з розміром кредитного ліміту 5000 грн. з кінцевим строком повернення до 23 квітня 2010 року зі сплатою процентів за користування кредитними ресурсами у розмірі, порядку і строки, встановлених договором /а.с.43-45/.
Рішенням Лутугинського районного суду від 31 червня 2010 року з відповідача стягнуто на користь позивача заборгованість за кредитним договором761-08-ПКЛ від 24 червня 2008 року у розмірі 4846,93 грн. /а.с.32/.
Як пояснив в судовому засідання представник позивача відповідачем заборгованість за вказаним рішенням суду повністю сплачена 25 листопада 2013 року, що також підтверджується листом ПАТ « Банк «Фінанси та Кредит» від 25 листопада 2013 року /а.с.28/. та постановою державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 04 грудня 2013 року /а.с.27/.
Згідно з п.7.3 Кредитного договору № 761-08-ПКЛ від 24 червня 2008 року договір набирає сили з моменту першої видачі кредитних ресурсів і діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов*язань.
Відповідно до ст..526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст.ст.610,611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Пунктом 8.4 Карткового договору від 16 червня 2008 року передбачено, що у разі непогашення клієнтом заборгованості, що виникла у строки, передбачені п.5.2 цього договору, клієнт виплачує банку проценти за прострочений несанкціонований овердрафт у розмірі, встановленому тарифами банку. Розмір процентів згідно з п.3.14 додатку до договору від 16 червня 2008 року становить 40%, а з 04 січня 2012 року - 60%.
Пунктом 6.1 Кредитного договору від 24 червня 2008 року передбачено , що за прострочку повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів, боржник сплачує банку пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожен день прострочки.
Але відповідач належним чином не виконував вимоги договору, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитом з 26 травня 2010 року станом на 27 січня 2014 року у сумі 23052,80 грн., в тому числі : нараховані відсотки по простроченій несанкціонованій заборгованості у сумі 5801, 47 грн., пеня у сумі 17251,33 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості на а.с.7-8.
Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 17251,33 грн.
Згідно зі ст..549 ч.3 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частина 3 ст.551 ЦК України передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Беручи до уваги, що розмір нарахованої пені значно перевищує розмір заборгованості, яка становить 5801, 47 грн., відповідач повністю сплатив заборгованість за тілом кредиту, що судом розцінюється як обставина, що має істотне значення, а тому суд вважає можливим зменшити розмір пені та стягнути пеню у сумі 5800 грн.
Таким чином з відповідача підлягає стягненню на користь позивача заборгованість за кредитом у сумі 11601 грн.47 коп., в тому числі : нараховані відсотки по простроченій несанкціонованій заборгованості у сумі 5801 грн.47 коп., пеня у сумі 5800 грн., в задоволенні решти вимог відмовити.
Посилання відповідача на ту обставину, що сплила позовна давність, так як строк для стягнення пені та відсотків по простроченій несанкціонованій заборгованості сплинув у 2011 році, та на те, що позивач не мав права здійснювати нарахування платежів за листопад та грудень 2013 року, січень та лютий 2014 року, суд вважає необґрунтованим, оскільки договір діє по повного виконання всіх зобов*язань, пеня нарахована за період з 27 січня 2013 року по 24 січня 2014 в межах строку позовної давності.
Крім того, слід зазначити, що нараховані проценти по простроченій несанкціонованій заборгованості за умовами договорів не є неустойкою, як зазначає відповідач в запереченнях, а є платою за користування кредитними ресурсами. Нарахування відсотків та пені не є подвійною відповідальністю, як вказав відповідач, а є окремі види платежів, передбачені умовами Карткового договору від 16 червня 2008 року та Кредитного договору від 24 червня 2008 року.
Згідно зі ст..88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачені ним судовий збір у розмірі 243,60 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 549,551, 526,610,611,1054 ЦК України, ст..ст. 10,11,60,212-215,224-226,218 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позовну заяву публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Луганської філії до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Луганської філії заборгованість за кредитним договором у сумі 11601 грн.47 коп., в тому числі : нараховані відсотки по простроченій несанкціонованій заборгованості у сумі 5801 грн.47 коп., пеня у сумі 5800 грн., в задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Луганської філії судові витрати у сумі 243 грн.60 коп.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через Лутугинський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя : Л.В.Кулешова