Справа № 339/105/14-к

Провадження № 11-кп/779/141/2014

Категорія ч.2 ст.309 КК України

Головуючий у 1 інстанції Поляниця М.М. М. М.

Суддя-доповідач Томенчук Б.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області у складі :

головуючого судді Томенчука Б.М.,

суддів Поповича С.С., Фіцака Т.Д.,

секретаря судового засідання Перегінця О.Л.,

з участю прокурора Шутки І.І.,

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції Безбородька Т.М., на вирок Болехівського міського суду від 17 березня 2014 року у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ч.2 ст.309 КК України,-

в с т а н о в и л а :

вказаним вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_3, студента Прикарпатського ЛГК, неодруженого, українця, громадянина України, раніше не судимого, засуджено:

за ч.2 ст.309 КК України із застосуванням ч.1 ст.69 КК України до покарання у виді штрафу в сумі 1900 грн.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та жителя АДРЕСА_1, неодруженого, українця, громадянина України, раніше не судимого, засуджено:

за ч.2 ст.309 КК України із застосуванням ч.1 ст.69 КК України до покарання у виді штрафу в сумі 1700 грн.

Постановлено стягнути із ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Івано-Франківській області 601.24 грн. витрат по залученню експерта, з ОСОБА_3 - 500 грн. витрат по залученню експерта.

Питання речових доказів вирішено у відповідності до ст.100 КПК України.

Згідно вироку суду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за попередньою змовою групою осіб незаконно придбали та зберігали наркотичний засіб без мети збуту за таких обставин.

22 січня 2014 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які проживали разом у квартирі АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_6, діючи за попередньою змовою групою осіб, вирішили придбати для подальшого вживання наркотичний засіб марихуану. ОСОБА_3 надав ОСОБА_2 половину необхідних для придбання наркотичної речовини коштів у сумі 30 грн., після чого ОСОБА_2, доклавши до вказаної суми власні грошові кошти в сумі 30 грн. того ж дня приблизно о 18 годині поблизу будинку АДРЕСА_2 у невстановленої особи придбав один паперовий згорток із вмістом наркотичного засобу марихуани та вживали шляхом викурювання за допомогою саморобного пристрою, виготовленого із частин пластикових пляшок.

У своїй апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеність вини та правильність кваліфікації дій обвинувачених, вважає вирок незаконним та необґрунтованим з підстав невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особам обвинувачених, а також істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону. Просить вирок скасувати та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 покарання у виді по 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 4250 грн. штрафу, оскільки суд неправильно застосував кримінальний закон, призначивши обвинуваченим покарання у виді штрафу у твердій грошовій сумі без визначення кількості неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Також просить стягнути із обвинувачених у солідарному порядку зазначені у вироку 1101,24 грн. витрат за проведення експертиз відповідно до ч.2 ст.124 КПК України на користь держави, а не на користь НДЕКЦ при УМВС України в Івано-Франківській області.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який просив задовольнити апеляційну скаргу, пояснення обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які заперечили вимоги апеляційної скарги та вважають вирок законним і просять залишити його без змін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Оскільки в суді першої інстанції фактичні обставини справи учасниками процесу не оспорювались, то відповідно до ч.3 ст.349 КПК України судом апеляційної інстанції в цій частині вирок не перевіряється.

При призначенні покарання обвинуваченим судом першої інстанції враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винних, які є особами молодого віку, вперше притягуються до кримінальної відповідальності, позитивно характеризуються за місцем проживання, а також на обліку у наркологічному та психоневрологічному кабінетах не перебувають. Суд визнав обставинами, що пом,якшують покарання, щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю вчиненого та молодий вік обвинувачених. Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.

Згідно вимог ст.69 КК України за наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення може перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не передбаченого санкцією статті за цей злочин.

Суд дійшов обґрунтованого висновку, що сукупність вище вказаних обставин є достатньою підставою для застосування ст.69 КК України, призначивши обвинуваченим покарання у виді штрафу в межах ст.53 КК України, перейшовши до іншого більш м'якого виду основного покарання, не передбаченого санкцією ч.2 ст.309 КК України, тобто призначив їм покарання, необхідне й достатнє для їх виправлення та попередження нових злочинів.

Разом з тим покликання прокурора про те, що суд призначивши обвинуваченим штраф у твердій грошовій сумі без визначення кількості неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, грубо порушив вимоги кримінально-процесуального закону, є необґрунтованими, оскільки покарання призначено у виді штрафу в межах ст.53 КК України, яке є зрозумілим і не може викликати труднощі при виконанні судового рішення, а тому в цій частині вирок слід залишити без змін.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого документально підтверджені витрати на залучення експерта на користь держави.

Однак суд першої інстанції у вироку зазначив, що витрати на залучення експерта слід сплатити на користь НДЕКЦ, що є порушенням зазначеної вище вимоги.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає до часткового задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404,407,418.419 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції Безбородька Т.М., задовольнити частково.

Вирок Болехівського міського суду від 17 березня 2014 року відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ч.2 ст.309 КК України у частині стягнення судових витрат змінити.

Стягнути із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь держави в солідарному порядку 1101,24 грн. витрат за проведення експертиз.

У решті вказаний вирок щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з часу її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ учасниками провадження протягом 3 місяців з дня її проголошення.

Головуючий Б.М. Томенчук

Судді С.С. Попович

Т.Д. Фіцак

Згідно з оригіналом

Суддя Б.М. Томенчук