АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Ухвала
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" червня 2008 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - Дикун С.І.
Суддів - Шевчук Г.М., Ходоровського М.В.
при секретарі - Шкільняку Б.М.
з участю - апелянта ОСОБА_1, представника
ВАТ “Тернопільголовпостач” - ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 у власних інтересах та в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_5, неповнолітнього ОСОБА_4 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 2 квітня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5у власних інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 до відкритого акціонерного товариства “Тернопільголовполстач” про усунення перешкод в користуванні будинковолодінням та стягнення моральної шкоди,-
встановилА:
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 2 квітня 2008 року у задоволені позову ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5у вланих інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 до відкритого акціонерного товариства “Тернопільголовполстач” (далі- ВАТ) про усунення перешкод в користуванні будинковолодінням та стягнення моральної шкоди відмовлено.
ОСОБА_1 у власних інтересах та в інтересах ОСОБА_3., ОСОБА_5неповнолітнього ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу на вказане судове рішення.
Апелянт просить скасувати оскаржуване рішення та зобов'язати ВАТ “Тернопільголовпостач” усунути перешкоди в користуванні будинковолодінням АДРЕСА_1шляхом надання аналогічного житла із земельною ділянкою та стягнути з відповідача на їх користь 50000 грн моральної шкоди. Апелянт зазначив, що суд безпідставно не прийняв до уваги, що основною причиною утворення вітрового підпору для їх будинку є неправильне розташування відповідачем будинку по АДРЕСА_1 а також, що одним із способів виведення будинку із зони вітрового підпору, відповідно до висновку експерта, є надання аналогічного житла та земельної ділянки. Також вказує, що внаслідок неправомірних дій відповідача їм завдано моральної шкоди.
Під час розгляду справи в апеляційному суді апелянт підтримав апеляційну скаргу, представник відповідача апеляційної скарги не визнав.
Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників апеляційного розгляду справи, вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Судом встановлено, що згідно із свідоцтвом про право власності від 11.01.2000р., будинковолодіння поАДРЕСА_1 в якому зареєстровані та проживають позивачі, належало ОСОБА_6., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1
У 2006р. ВАТ “Тернопільголовпостач”, на земельній ділянці АДРЕСА_1, яка межує із земельною ділянкою позивачів, збудовано шестиповерховий 42-х квартирний житловий будинок.
Будинок зведений на підставі дозволу на виконання будівельних робіт № 147/02 від 30.09.2002р., виданого Тернопільською міською інспекцією держархбудконтролю відповідно до рішення Тернопільської міської ради від 15.08.2002р. № 4\4/65 “Про затвердження проекту відведення та надання земельної ділянки в користування ВАТ “Тернопільголовпостач”, договору оренди земленої ділянки від 25.09.2002р., зареєстрованого у виконавчому комітеті Тернопільської міської ради в книзі реєстрації договорів оренди землі від 25.09.2002р. № 563, погодженої управлінням містобудування та архітектури ТМР проектно-кошторисної документації, розробленої ліцензованою проектною організацією ТВП “Тернопільархпроект”.
Відповідно до листа управління містобудування та архітектури Тернопільської ОДА встановлено, що проектною організацією “Тернопільархбудпроект” виготовлено та передано у виробництво проектну документацію будівництвАДРЕСА_1 з порушенням ДБН В 2.5-20-201 додаток Ж, п.15.
Будинок в якому проживають позивачі пАДРЕСА_1 знаходиться в зоні вітрового підпору, чим позивачам чиняться перешкоди в користуванні їх майном.
Як вбачається із висновку експертизи та вищезазначеного листа, основною причиною утворення вітрового підпору житлового будинкуАДРЕСА_1 є недотримання відстані між будинком та будівництвом багатоповерхового будинку та запропоновано три способи виведення будинку із зони вітрового підпору: заміна системи опалення житлового будинку; проведення перепланування будинку; надання власникам будинку аналогічного житла.
ВАТ “Тернопільголовпостач” згідно з листом від 6.09.2004р. пропонувало позивачам заміну їх котла на котел типу “турбо” або провести будівництво існуючого димоходу до розрахункової відмітки.
Виходячи із змісту ст. 391ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що будинок позивачів на даний час перебуває в зоні вітрового підпору, який утворився із вини відповідача, проте спосіб, в який позивачі просять усунути перешкоди в користуванні їх будинком: надання їм аналогічного будинку та земельної ділянки для усунення зони вітрового підпору не є співмірним способом захисту порушеного права і не може бути прийнятий до уваги, оскільки відповідач не має у власності іншої земельної ділянки для будівництва індивідуального будинку, а питання виділення земельної ділянки вирішується відповідними компетентними органами, а не відповідачем.
Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду, як таким що відповідає вимогам закону та обставинах справи.
Суд підставно не прийняв до уваги висновку судово-технічної експертизи в частині визначення третього способу виведення будинку із зони вітрового підпору, а саме: надання позивачам аналогічного житла, оскільки зазначений спосіб не узгоджений з іншими матеріалами справи та не є співмірним із самою перешкодою в користуванні будинком. Отже, твердження апелянта, що суд неправильно не прийняв до уваги висновку експерта щодо третього способу виведення будинку із зони вітрового підпору, не заслуговує на увагу колегії суддів.
Обгрунтованим є рішення суду щодо відмови у стягненні моральної шкоди, оскільки позивачами не представлено доказів спричинення їм такої шкоди і судом не встановлено причинно-наслідкого зв'язку між неправомірними діями відповідача та захворюваннями позивачів.
Підстав для скасування рішення суду з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст.307 ч.1 п.1; 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 у власних інтересах та в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_5, неповнолітнього ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 2 квітня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом вірно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області Дикун С.І.